Досліджуючи спадщину Юрія Луцького

Ольга Лучук

У весняному семестрі 2006 року Ольга Лучук, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського Національного Університету імени Івана Франка та завідувач кафедри англійської мови Українського Католицького Університету, перебувала в Торонто та Едмонтоні на запрошення Канадського Інституту Українських Студій (КІУС) при Альбертському Уніве-ситеті та Програми ім. Петра Яцика при Центрі європейських, російських і євразійських студій у Торонтському Університеті. Професор Лучук прибула до Канади, щоб досліджувати епістолярну спадщину професора Юрія Луцького. Її перебування в Канаді було підтримано стипендією з Меморіального Фонду ім. Івана Коляски при КІУСі.

Ольга Лучук закінчила Львівський Університет ім. І. Франка за спеціальністю англійська філологія. Досліджує рецепцію української літератури у США, українсько-американські літературні та мистецькі взаємини. Доктор Лучук є автором монографії “Діалогічна природа літератури” (Львів, 2004) та понад 50 наукових статей у галузі перекладознавства і літературознавства. Вона є також автором-упорядником (разом із професором Майклом Найданом) антології української поезії ХХ століття в англомовних перекладах “Сто років юности” (Львів, 2000), співупорядником і співредактором бібліографічного покажчика “Чужомовне письменство на сторінках західно-української періодики (1914-1939)” (Львів, 2003), редактором двомовного видання поезії Віктора Неборака “Літаюча голова та інші вірші” (Львів, 2005).   

 Юрій Луцький і сучасники: Дослідження епістолярної спадщини вченого в контексті української культури. Саме таку назву має науковий проект, який я розпочала навесні 2006 року.

Дослідження проводилося, в основному, в архіві Торонтського Університету, де знаходяться архівні матеріали професора Юрія Луцького. Як виявилося під час опрацювання архіву, виникла потреба додатково опрацювати архіви деяких кореспондентів Луцького, оскільки сам професор не повністю зберіг матеріали з ранніх років свого листування. Зокрема, йдеться про доволі об’ємне листування з професорами Іваном Лисяком-Рудницьким і Юрієм Шевельовим. Оскільки архів професора Лисяка-Рудницького знаходиться в Альбертському Університеті, то мені вдалося частково опрацювати його під час мого запланованого візиту до Едмонтону. Архів професора Шевельова знаходиться у Нью-Йорку: частина в архіві імени Бахметьєва в Колумбійському Університеті, а частина в УВАН. Отже, моє дослідження запропонованої теми, очевидно, потребує також опрацювання і цього архіву.

Коло кореспондентів Юрія Луцького є надзвичайно широким. Листування, яке стосується українського культурного контексту, включає щонайменше два аспекти: листування професора Луцького з кореспондентами поза Україною (в Північній Америці, Австралії, Західній і Центральній Європі), а також листування з кореспондентами в Україні. Значною мірою дослідження потребує додаткової праці в архівах більшости кореспондентів професора Луцького. Сам же архів Юрія Луцького є доволі об’ємним.

За збігом сприятливих обставин до серпня 2006 року я перебуватиму у США, що дасть мені можливість, сподіваюся, опрацювати доступні тут архіви, зокрема згадуваний уже архів професора Юрія Шевельова.

Також активними кореспондентами Юрія Луцького в різні роки були: Я. Гніздовський, Г. Костюк, І. Кошелівець, В. Кубійович, Ю. Лавріненко, О. Пріцак та багато інших видатних постатей української еміграційної культури.

Серед кореспондентів Юрія Луцького в Україні додаткового опрацювання потребує передусім архів Р. Корогодського, а також листування з Т. Гундоровою, Р. Доценком, М. Жулинським, О. Забужко, М. Коцюбинською, П. Ляшкевичем, В. Небораком, С. Павличко, М. Рябчуком, Є. Сверстюком, В. Шевчуком, Б. Якимовичем та багатьма іншими. Цікавим видається листування з відомим українознавцем з Москви – Ю. Барабашем.

Сподіваюся, що за сприятливих обставин цей проект вдасться завершити книжковим виданням вибраного листування Юрія Луцького з його сучасниками до 2009 року, а саме до 90-річчя від дня народження Юрія Луцького. Думаю, що це буде достойний вклад у вшанування пам’яті професора Луцького, унікального вченого-українознавця та перекладача, який надзвичайно багато зробив для поширення української літератури та культури в англомовному світі, головно на Північноамериканському континенті.

Назагал моє перебування в Канаді відбувалося відповідно до попередньо усталеного плану, який допомагав мені спланувати і усталити Богдан Клід, заступник директора КІУСу. Більшість часу я провела в Торонтському Університеті, працюючи над проектом. Також побувала в Едмонтоні, де виступила з лекцією на тему “Діалог культур: Про рецепцію української літератури у США та Канаді” в Альбертському Університеті. Лекцію зорганізував КІУС. Окрім того, я мала змогу попрацювати в архіві професора Івана Лисяка-Рудницького, зустрітися з професорами Альбертського Університету та працівниками КІУСу. Зокрема, на превелику мою радість, вдалося значно доповнити листування Луцького з Лисяком-Рудницьким, познайомитися з Петром Саварином, давнім другом і колегою Юрія Луцького, а також зустрітися із заступником директора Міжнародного відділу Альбертського Університету Ренні Ханом у справі майбутньої співпраці між Альбертським Університетом та Львівським Національним Університетом ім. І. Франка.

До моєї праці в Торонтському Університеті варто додати ще кілька штрихів. Зокрема, в Торонто мною опікувалися дві організації – Фундація ім. П. Яцика з дослідження України, яка діє в рамках Центру європейських, російських та євразійських студій і яку очолює надзвичайно мила і помічна Лариса Яровенко, а також Торонтське відділення КІУСу з великим ентузіастом української справи і назвичайно теплою, щирою і доброзичливою людиною Романом Сенькусем.

Я мала нагоду брати участь у багатьох цікавих акціях, які проходили у Торонтському Університеті, виступити в Манк центрі з доповіддю про Юрія Луцького, зустрітися з колегами і колишніми студентами професора Луцького, зокрема з професором Р. Ліндгаймом, професором М. Тарнавським, професором Р. Багрій та доктором Г. Гринь. Особлива приємність, спричинена моєю працею над проектом про Юрія Луцького, це спілкування з донькою професора Луцького – Христиною Луцькою та сином Івана Лисяка-Рудницького – Петром Рудницьким.  Я також вдячна Р. Лінгаймові та його дружині за те, що ми разом могли віддати шану Юрію Луцькому на його могилі.

Фундамент дослідження закладено. За це я щиро вдячна і КІУСу, і Фундації ім. П. Яцика, вдячна усім, хто до цього був прямо чи опосередковано причетний. Маю велику надію на подальшу співпрацю, на майбутні приємні зустрічі як на канадській, так і на українській землі.

P.S. Ласкаво запрошую до співпраці усіх, хто знав чи листувався з професором Луцьким, а також буду щиро вдячна за інформацію про місцезнаходження архівів тих людей, з якими листувався Юрій Луцький. Моя електронна адреса: oluchuk@gmail.com; номер телефону до кінця серпня 2006 (у США):   (617) 721-1372; від вересня 2006 і далі – номер телефону в Україні:     38 (032) 270-1713.