Стефан Романів: Мусимо обстоювати українську позицію

Ірина Штогрін

Київ – Українська діаспора стурбована тим, що відбувається в Україні. Світовий Конгрес Українців намагається донести новій владі свою позицію щодо свободи слова, Закону про мирні зібрання, Голодомору та міжнародного іміджу України. Про це генеральний секретар СКУ Стефан Романів розповів в інтерв’ю Радіо “Свобода” (подається зі скороченням).Генеральний секретар СКУ Стефан Романів

– Ми розкидані по цілому світі, але нас вчили, що території та кордони людей не обмежують. Головне – це те, що в серці, що батьки передали, ким ви почуваєтеся і як ви можете служити. У цьому розумінні українська діаспора від самого початку й досі служить Україні. До 1991 року діаспора була послом-амбасадором поневоленої України. Діаспора виходила на вулицю і казала, що в Україні порушуються права людини, немає національних прав, немає незалежности.

Тепер ми знову виходимо на вулиці – чи в Америці, чи в Канаді, чи в Греції, чи в Португалії, чи в Італії – і говоримо одне: ми хочемо Україну українську. Ми ніколи не були, не є і не можемо бути проти інших етносів, інших народів. Ми за те, щоб в Україні жили, як і живуть, люди російського, польського, грецького, болгарського, німецького походження. Але ми за те, що це  все ж таки є Україна. І державна мова цієї країни – українська.

– Ви сказали, що зустрічалися з президентами. Чи зустрічалися Ви з Віктором Януковичем?

– Ми будемо мати зустріч із паном Президентом вже у червні для обговорення зі сторони. То буде наша перша офіційна зустріч. Ми хочемо обговорити усі проблемні питання, продемонструвати бачення Світового Конгресу Українців щодо сьогоднішньої політики й наше бачення того, що ми можемо зробити для України. (Зустріч відбулася 21 червня. Читайте стор. 1 Ред.)

Ми мали нагоду через Світовий Конгрес Українців за часів Кравчука, за часів Кучми, за часів Ющенка мати спільні бесіди з президентами. Будемо думати, що нинішній Президент також буде вважати за доцільне нас вислухати. Мова йде про думку української діаспори, яка сьогодні складається десь з 17-20 мільйонів українців. Це є український дух. Одні мають українські паспорти, а я маю в кишені австралійський паспорт, проте я почуваюся українцем.

– Ви кажете, що ця зустріч має бути в червні. Це означає, що є вже реакція на ваш запит, на ваше прохання про зустріч?

– Так. Я думаю, що з Адміністрацією ми все погодимо. Ми маємо своє бачення щодо питання Голодомору, наше бачення Чорноморського флоту, наше бачення щодо НАТО, наше бачення щодо місця української мови.

– І принципів демократії. І заяви, зроблені Вами особисто від імени Світового Конгресу Українців, є досить гострими. Зокрема, Ви стверджуєте, що зараз відчуваєте загрози для української демократії, для українського суверенітету. У чому вони полягають?

– Я наведу приклади. Ми знаємо про історію з Українським Католицьким Університетом та СБУ. Ми бачимо, що влада демонструє, що це якесь непорозуміння. І наш заклик до Президента України є такий: якщо воно так не є, то ви спростуйте, бо ви є глава держави!

Другий такий випадок: я був кілька днів тому у Патріарха Філарета. Перед цим йому повідомили, що програму “Благовіст”, яка передається з Київського Патріархату, будуть скасовувати на Національному радіо десь із 1 червня чи з 1 липня, хоча програма Московського Патріархату буде тривати. Ми дзвонили до Першого національного каналу, щоб довідатися. Вони кажуть: цю справу розглядають.

Наступне: ми бачимо, що відбувається підпорядкування преси. А преса, журналісти мусять бути вільними. Я не хотів би повернутися в Україну за місяць і почути, що ти, Романів, більше такого не говори, бо ти не маєш права, або говори так, або взагалі не будеш говорити. Це дуже неспокійна річ, яка веде до неспокою в суспільстві. Люди мають бачити, що в суспільстві зберігається баланс думок, тоді це і їх балансує.

Сьогодні люди мають право висловити свою думку, і сьогодні демократія для України мусить бути на першому місці. Всі ті інші речі: і економіка, і політика, і так далі – це все дуже важливе, але вони будуть гармонійними, тільки якщо буде демократія...

Народ під час Помаранчевої революції захищав насправді не Ющенка, а демократію. Усі країни визнали той факт, що Україна повернула на демократичну дорогу. І було б дуже зле, якби зараз знову ми мусили б іти до урядів тих країн, де ми живемо і де ми маємо якийсь вплив, і просити відкрити моніторинг дотримання основних свобод, національних і людських прав.

– Є повідомлення, що Ви закликаєте до опору усім порушенням демократії. Чи справді Ви таке заявляли? І що конкретно Ви маєте на увазі?

– Я маю на увазі, що кожна людина, якщо вона не згодна з діями влади, мусить про це говорити і запитувати владу про те, що і навіщо вона робить.

Президент України в одному з ефірів СNN запевнив, що він не є маріонеткою Росії. Але чи він це виголошував так прямо в українському ефірі?

Так само питання Чорноморського флоту: якщо це не є політичне рішення, а це є рішення економічне, то чому попередньо цього не пояснили людям? Без цих пояснень, без відкритої дискусії та консенсусів це виглядає як зміна курсу. Це виглядає так, що ця влада, замість того, щоб розвивати українську Україну, знову робить з українців молодших братів, що мають оглядатися на брата старшого.

Якщо такого немає, тоді, я думаю, влада має чітко говорити: все, що ми робимо, робимо на користь України, ми хочемо зберегти суверенітет, ми хочемо зберегти цю Україну.

Якщо люди цього не чують, то вони можуть виходити на вулиці й казати: ми хочемо таку чи іншу Україну.

– А чи бачите Ви помилки, яких припустилася українська діаспора?

– Останні роки діаспора намагалася будувати позитивний імідж і розповісти правду про історію України. Разом із тодішнім Президентом, з Інститутом національної пам’яті ми провели ряд акцій, щоб поширити знання про Голодомор. Ми маємо 15 держав світу, які тепер визнали Голодомор геноцидом.

– Однак Президент Віктор Янукович має іншу думку щодо цього.

– Так. І він її оголосив на весь світ. І ми не знаємо, як тепер буде ставитися питання, коли поїде Президент України до тих 15 країн, де вже визнали Голодомор геноцидом. Як Україна буде контактувати, приміром, із міністрами закордонних справ Австралії чи Канади?

У багатьох провінціях Канади остання субота листопада є Днем жалоби за жертвами Голодомору в Україні, у школах вивчають Голодомор, і Голодомор визнаний геноцидом. Що ми тепер скажемо канадцям? Що хтось розповів Президентові, що Голодомор хотіли використати, щоб “посварити українців з росіянами”?

І це попри те, що і Віктор Ющенко, і дослідники, і Світовий Конгрес Українців завжди наголошували на тому, що ніхто не звинувачує російський народ! І ніхто не каже, що постраждали лише українці.

Ми лише запитали: чому це в такий нелюдський спосіб відбулося в Україні – і отримали відповідь із документальних джерел: цілеспрямовано винищили селянство, а селяни в Україні були стовідсотково українцями.

І завдання української влади та Президента – відстоювати й захищати українську позицію, позицію України.

Я знову повертаюся до фактів. Сьогодні є ті, хто пережив Голодомор, є спогади очевидців, є державні архіви, є різноманітна інформація. Опрацювавши це все, Україна і сформулювала свою позицію. І я не думаю, щоб зараз хтось заперечував, що це був злочин проти людяности. Це був геноцид.

Якщо говорити про Голокост, то євреї 60 років обстоювали позицію, щоб в ООН визнали Голокост злочином проти людяности. І євреї не дають забути своїх невинно убитих і послідовно відстоюють свою позицію.

Тому я б закликав і Президента, і владу обстоювати українську сторону. Вона є правдивою.

PHOTO

Генеральний секретар СКУ Стефан Романів