Нова книжка „Вівади. ­Весільні пісні українців Боснії”

Михайлo Ляхович

Kанадське Oб’єднання Українців колишньої Югославії заіснувало в Tоронто в листопаді 2002 року. Організація взяла собі за мету об’єднати тих українців, які своїм походженням пов’язані з країнами колишньої Югославії, та зберігати і розвивати надбання їхньої культури. Tому цілком логічно, що саме воно стало видавцем даної цінної книжки.

Українці, які проживають на просторах колишньої Югославії, принесли зі собою з  Галичини багатющий фольклор. Він складався з народних звичаїв, які були міцно пов’язані з хліборобською культу­рою цих людей. Особливо це стосується народних пісень, які збереглися в народі у законсервованому вигляді. Вони відображали спосіб життя, уподобання та спосіб мислення галицького українця середини ХІХ століття.

На жаль, мало з того фольклору записано. Майже не існує видань, які б мали за мету зберегти фольклор боснійських українців. Окремі пісні можна знайти у збірнику “Наша пісня” Онуфрія Тимка, який вийшов у 1953-1954 рр. Фрагменти цього фольклору є і в інших виданнях, та, здається, найбільше народних пісень – у книжці “Народні пісні українців Боснії, Хорватії, Воєво-дини” (Ужгород, 1997 р.). У цьому збірнику вміщено близько 200 народних пісень у записах Михайла Ляховича та Фелікса Фігурика. Ці пісні були записані у Боснії і Воєводині від різних інформаторів. Поки що згадана збірка становить найкраще джерело для пізнання народних пісень українців колишньої Югославії.

Книжка “Вівади. Весільні пісні українців Боснії” – ще одне видання, яке зберігає від забуття цю важливу частину українського фольклору. Це магіс-
терська праця Воло-димира Бойчука з Едмонтону, яку він захистив при Центрі українського фольклору Едмонтонського Універ-ситету. Дане наукове дослідження зацікавить не лише звичайного любителя народної творчости, але й фахову людину, яка може скористатися нею для своїх подальших досліджень. Тут можна знайти не лише тексти весільних пісень, але й багатющу інформацію про походження, розвиток та значення цих пісень.

Ставиться питання: чи можна буде записати ще дещо з фольклору українців колишньої Югославії? Відповідь може бути тривожною. Старше покоління, яке було носієм цієї традиції, майже вимерло, а молодше, на жаль, не перебрало на себе ролі носія і зберегло лише незначні фрагменти цієї традиції. Даний факт надає виданій збірці особливого значення.

Канадське Об’єднання Українців колишньої Югославії започаткувало бібліотеку “Відродження”, щоб спри-чинитися до повного відродження культури українців колишньої Югославії. Згадана книжка є першим виданням у цій бібліотеці.

Хочеться подякувати членам Управи Канадського Об’єднання Українців колишньої Югославії за здійснення цього проекту.

Зa додатковою інформацією звертайтеся до Михайла Ляховича на тел.: (905) 624-4932 або на адресу eлектронної пошти: ljahovic@rogers.com