Літературний вечір У. Самчука

Петро Саварин

2 червня 2006 p. заходами УНО і ОУК Едмонтону відбувся в Домі УНО рідкісний, як на наші часи, літературний вечір, присвячений визначному і широко відомому в діаспорі українському письменнику Уласові Самчукові. Пишу рідкісний, бо з письменників, які після Другої світової війни опинилися поза Україною, вже, мабуть, ніхто не живе, та й т. зв. літературно-мистецькі клуби, які колись існували, давно перестали діяти. А був колись такий клуб навіть в Едмонтоні, який у 1980 р. запросив У. Самчука до Едмонтону і влаштував йому літературний вечір з нагоди його 75-річчя. Про Самчука надзвичайно сердечно говорив тоді голова ОУП в Канаді “Слово” Юрій Стефаник, а автор цього допису як ведучий вечора висловив думку, що в українській літературі є три величні “Марії”: “Марія” Шевченка, “Марія” Стефаника і “Марія” Самчука.

Теперішній вечір складався з трьох частин: мистецької, доповіді про святкування 100-річчя Уласа Самчука минулого року в Україні почесної голови СФУЖО Оксани Бризгун-Соколик і відео з тих святкувань її чоловіка Ярослава Соколика, виконавця заповіту Самчука та його дружини Тетяни.

Відкрив його голова УНО Юрій Йопик, господинею була Леся Петрів, а панство Соколиків представила голова ОУК Люба Бойко-Белл. На столах збоку лежали твори Самчука і газетні дописи про його 100-річчя. Мистецька частина вечора складалася з уривків із творів Самчука. Уривки з “Темноти” і трилогії “Волинь” прочитала Оля Миц, уривок з “Марії” і вірш Стефанії Гурко з Торонто “Великий син Волині” – Яна Виговська, а уривок із “Слідами піонерів” – ведуча Леся Петрів.

Особливо цікавою виявилась доповідь Оксани Бризгун-Соколик про життя, діяльність, твори і відзначення ювілею Самчука в лютому 2005 р. в Україні. Вона розказала, як Улас Самчук жив, що робив в Україні і поза Україною і як наприкінці минулого року пам’ятником у бронзі повернувся на рідну Волинь. Уряд України навіть випустив з нагоди його 100-ліття пропам’ятну монету (дві гривні). Виконавець заповіту з його фонду тиражем 5,000 примірників видав трилогію “Волинь”. На Рівненщині був зорганізований конкурс “Улас Самчук – видатний політичний діяч та літописець українського народу”, в якому взяли участь 300 учнів та студентів. Відкрито пам’ятники і музеї у Рівному та Здолбунові.

На святкуваннях 100-ліття уродин Самчука на Волині присутні “побували” завдяки відео Ярослава Соколика, зокрема подивилися концерт і відкриття пам’ятника у Рівному. Президент України Віктор Ющенко прислав на святкування листа, в якому назвав Самчука “людиною, яка все життя віддала на розвиток української ідеї”, а Оксана Білозір, міністр культури України, відкриваючи пам’ятник, сказала, що хоч “Улас Самчук жив на чужині, але душа його завжди рвалася до свого рідного народу”. У відкритті взяли також участь інші достойники та численна громада.

Опісля перегляду панству Соколикам вручили квіти і заспівали “Многая літа”, а всіх учасників вечора УНО почастувало кавою, чаєм і солодким. Отак Улас Самчук, вічний скиталець-емігрант, завдяки УНО, ОУК і панству Соколикам, другий раз відвідав Едмонтон.