І. Ващук: “Заповітне бажання – не припиняти допомоги тій патріотичній, воскресаючій Церкві”

Леся Панько: Пані Ірино, розкажіть читачам нашого часопису про очолюваний Вами  Комітет.

Ірина Ващук: Насамперед я дуже вдячна головному редакторові тижневика “Новий Шлях” пані Лесі Панько за надання мені можливости поінформувати українську громаду про наш Комітет під назвою “Приятелі Київського Патріархату Української Православної Церкви”.

Вищезгаданий Комітет, який за моїм старанням і заходом був зорганізований у 2001 році, активно діє дотепер. До нього приєдналися особи обох віросповідань патріотичного погляду, для яких справа Української Церкви вважаєтся справою національною і дуже важливою, які розуміють, що роль Церкви має полягати не тільки в духовному, а й у національно-політичному житті держави.

Минуло вже 15 років, відколи Україна проголосила свою незалежність, але, як бачимо, через постійне втручання і впливи Москви у різні сфери життя і побуту українського народу Україна й надалі не може жити і розвиватися своїм руслом нормального життя.

Для контролю над Україною Москва послуговуєтся політичними, економічними, іформаційними та іншими засобами. Може, найбільше в цьому використовує Церкву і релігію, щоб привернути увагу українців до Москви, творити хаос, різного роду непорядки і конфронтації. Усе це стає заборолом розвитку стабільного і нормального життя наших братів і сестер в Україні.

Довгих 300 років панування Москви на українських землях були трагедією для українського народу, і ще у сьогоднішній час Москва не хоче випустити Україну зі своїх ведмежих обіймів і використовує усі засоби, щоб Україна залишилася під її впливом.

Тут наведу відповідні слова Г. Могильницької (цитую): “Ми не хочемо Церкви, що, облудно прикрившись назвою Українська Православна Церква, обдурює народ, ховаючи від нього свою приналежність до Московського Патріархату і свою залежність від нього, а відтак і від московської політики. Ми не хочемо Церкви, що, виконуючи волю колоніальної влади, впродовж віків проклинала наших національних героїв – борців проти московського рабства”.

Л.П.: Що стало причиною створення такого Комітету?

І.В.: Причиною створення такого Комітету стали мої кожночасні відвідини України, її східних теренів, а зокрема відвідини бідних сільських парафій, священичих родин, єпископів, розвалені, спус-тошені і знищені козацькі храми. Це було настільки вражаюче, сумне і мною пережите, що я почувалася до обов’язку морального і християнського, щоб не залишити цієї справи, не відсторонитися від реалій сьогоднішніх обставин, в яких живуть молоді патріоти – українські священики Київського Патріархату, не відсторонитися від великої духовної руїни, яку заподіяла імперія злочину, безбожництва і насильства – комуністична влада.

Москва саме почерез свою московську Церкву в Україні надто явно і відкрито вживає усіх брутальних заходів, щоб нищити корінну Українську Православну Церкву, захоплюючи найкращі старовинні козацькі святині, собори і монастирі.

Метою нашого Комітету було і є сприяти розвиткові і поширенню Української Соборної Православної Церкви, яка б служила Богові і українському народові, та надавати їй моральну підтримку і матеріальну допомогу. Протягом цього часу було вислано на адресу різних парафій КП на східних теренах України сотні посилок з одягом, медикаментами, інвалідські візки, книжки, слухові апарати і, очевидно, грошову допомогу на будову, реконструкцію і відновлення храмів у найбільш зрусифікованих регіонах України. Ми також передали грошову допомогу для семінарії УПЦ КП в Києві.

Окрім вищезгаданої допо-моги, Комітет взяв на себе ще одну важливу ділянку, а саме – ведення просвітницької роботи серед української громади на Американському континенті і серед населення України.

Л.П.: Які Ваші плани на майбутнє?

І.В.: Заповітне бажання і моє власне, і нашого Комітету в цілому – не припиняти нашої допомоги тій патріотичній, воскресаючій Церкві після довгих десятиліть її цілковитого знищення і ліквідації.

Одним із заходів, які ми плануємо на найближчий час, є приїзд Владики Адріана у вересні цього року. За старанням нашого Комітету прибуде в Торонто з відвідинами Митрополит Дніпропетровський і Криворізький та Свято-Богородський у Ногінську (Російська Федерація) Митрополит Адріан.

Владика Адріан знаний в Україні і діаспорі як подвижник і будівничий Української Православної Церкви КП. Він невтомно і жертвенно працює на благо рідної Церкви, добра українського народу та її держави. Він зорганізував і заснував першу парафію УПЦ КП у м. Ногінську, в Росії, для українців, які проживають на території Росії.

У жовтні 1997 року при сприянні мера Москви Юрія Лужкова (Каца) близько сотнею п’яних омонівців з Москви і міліцією був захоплений Богоявленський Собор УПЦ КП з будівлями, Владику Адріана було побито, повалено на землю, накладено йому кайданки і ув’язнено.

Ще дотепер наша Церква по всій Україні переживає подібні випади московських “канонічних” розбишак. Слава Богу, в Ногінську до сьогодні вистояла УПЦ КП і є активною завдяки Владиці Адріану і підтримці української патріотичної громади Росії та Канади.

Користуючись цією нагодою, ласкаво запрошуємо всю українську громаду на бенкет, на цю унікальну, цікаву зустріч з Владикою Адріаном у неділю, 9 вересня 2007 р. в домівці УНО при 145 Еванс Аве., в Торонто. Інформації на цю тему будуть оголошені по радіо, у пресі та на телевізійних програмах.