Якщо “Свято весни”, що відбулося 16-18
травня 2008 р., було формальним закінченням пластової діяльности в домівці й
мало радше внутрішній характер, то перед літніми таборами відбулися ще два
заходи, на які пластова станиця запросила громаду.
Правда, перший захід
– День відкритих дверей – відбувся таки ще в домівці 31 травня 2008 р. Він
почався розпаленням багаття на подвір’ї домівки, де юнаки ХІІІ куреня ім.
Гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного під тихим, але справним доглядом п-ва
Павла й Христини Тетеренків смажили ковбаски й інші смачні страви на
портативних кухнях. Пластуни та гості розмістилися біля ватри і почали співати
пластових та інших пісень, але, на жаль, погода не дуже сприяла, почав падати
дощ, і майже всім довелося перенестися до домівки. Але наші завзяті кухарі, захистившись
відповідно від дощу, продовжували свою благородну працю надворі, і незабаром і
пластуни, і наші гості могли насолоджуватися плодами їхніх зусиль. Отже, спів
продовжувався в домівці, де комп’ютер показував на великому екрані картини з
таборів та інших пластових занять.
Коли перша частина
програми віддзеркалювала передусім діяль-ність юнацтва (молодь віком від 12 до
18 років), то подальші заняття мали новацький характер (від 6 до 11 років). Тут
усі – і новаки, і наші гості – мали нагоду випробовувати своє вміння малювати
та ознайомитися з іншими новацькими заняттями.
День відкритих дверей
дав нагоду молодим батькам довідатися про працю Пласту, і деякі з них обіцяли
повернутися восени й записати своїх дітей у пластові ряди.
Другий захід – це
була родинна забава “Сонячна дорога”, яка пройшла з великим успіхом у залі
Хрестовоздвиженської парафії 14 червня 2008 р. і була до великої міри показом
молодечої самодіяльности. Програмою керував гурт “Грім” – старші пластуни
Микола Білаш і Олесь Лазурко, і вони розпочали її співом пластової вже пісні
“Гори-гори” та стрілецької “Човен хитається”. Тоді юначка Саша Воротиленко
виконала прекрасний оригінальний танець на карпатські мотиви. В Едмонтоні вже
здобув слави пластовий камерний вокальний ансамбль “Ре мінор”, до якого
належать пластун-сеньйор Маркіян Лазурко, він же керівник ансамблю, старші
пластуни Микола Білаш, Орест Ґрох, Олесь Лазурко і пластун-скоб Степан Лазурко.
Вони заспівали “Наш отаман Гамалія” та дуже оригінальну обробку пісні “Сумна я
була”. На кінець станична пластунка-сеньйорка Анна Сливинська привітала
присутніх і подякувала ведучим гурту “Грім”. Вона повідомила, що подробиці про
працю станиці можна черпати з інтернет-мережі за адресою www.plastedmonton.org і
побажала усім веселої забави.
Забава виявилась
справді родинною. Мабуть, найбільше було молоді (а як інакше могло бути?), і то
далеко не тільки пластової, але були всі – від батьків з малими діточками до
сивочолих сеньйорів. До танців пригравали два оркестри – “Юфорія” та “Зорепад”,
де і в одному, і в другому грають пластуни. І в час, коли велике число
українських оркестрів має у своєму репертуарі поважне число неукраїнських
пісень, ці обидва виконували майже виключно українські твори. У відповідному
місці серед забави парафіяни подали смачну перекуску, яку численні присутні
з’їли при своїх столах, заки повернулися до танців.
Фотографії Андрія
Горняткевича