Luba, Simply Luba

Оксана Бризгун-Соколик

На День Мами дістала я квитки на “Luba, Simply Luba”. Що сподіватися? Щось у роді “Ер фарс”? Чи щось у роді виступів на дeяких наших імпрезах? Що б не було, Люба – комік. Насміємося!

Але показалося, що хоч ми і посміялися, бо талант Люби Ґой в тій ділянці є надзвичайний, ми пережили з радощами, співчуттям, подивом... життя людини, яку ми ніби знали. Та знали тільки з одного боку.  З боку комедії...

Simlpy Luba – це була розповідь, наче сповідь, Люби Ґой про її життя, починаючи з DP таборів по сьогоднішній день. Це була справді Simply Luba – така, яка вона є, і така, яку мало хто з нас знав.

Моновистава тривала 90 хвилин без перерви. Сцена була без декорацій, крім “скрині” в центрі сцени, яка була і лавкою, і скринею, і чим треба... Ми подивляли пам’ять Люби і її здібність в секунді перевтілюватися в інших осіб. Ось вона дитина в церкві, перешіптується з товаришками, а ми чуємо приємний голос отця, що читає молитви. Це відомий бандурист Віктор Мішалов, співучасник (за сценою) п’єси. Тут вона мама, там знов тато, які говорять до доньки Люби. Люба Ґой згадує і з гумором і зі сумом початки життя в Канаді, в Оттаві. Згадує, як на сам Свят-Вечір вона з мамою пережили страшну трагедію. Дістали телеграму, що татко у шпиталі відійшов у Вічність... Татко, який пережив страхіття сталінщини, був забраний до Німеччини на тяжку працю, хворів нервово. Просився зі шпиталю на Різдво додому. А в шпиталі вирішили, що він “крейзі”, бо в січні говорить про “Крісмес”...  Сильно відчулося ставлення до нової повоєнної еміграції, до людей, які сиділи на валізках у надії повертатися додому, які в багатьох випадках не знали англійської мови і безмежно любили свою Батьківщину. А доля їх змусила мандрувати світом. 

Невесела була і доля мами, яка пережила Голодомор 1932-1933 років. Знамениті були “зустрічі” з прем’єр-міністром Трудо і його славним “піруетом”..., з Джо Кларком та іншими цікавими особистостями Канади. І на кінець – запрошення прибути до Оттави на зустріч і бенкет з президентом Віктором Ющенком, куди її запросили як одну з найліпших коміків Канади, та ще й українського походження!  –  і її жаль, що батько не дочекався цього радісного моменту!

Одноособова одноактівка цікаво схоплювала моменти життя Люби, які вона розказала Діяні Флакс і Андрієві Тарасюкові, і всі вони спільно зв’язали це у цілість, що затримувала дух своїм напруженням, розвеселяла смішними епізодами і тримала слухачів у повній увазі. Багато допоміг деколи супровід, а деколи інтерлюдії бандури у виконанні Віктора Мішалова.

Слухачі стоячими оплесками дякували Любі Ґой і Вікторові Мішалову за несподіваний, цікавий і чудовий вечір!

Бо “Luba, Simply Luba” було справді “щось”, чого ми не чекали і не сподівалися. З подивом до акторських здібностей Люби Ґой ґратулюємо їй і бажаємо, щоб “Luba, Simply Luba” подорожувала по Канаді – і напевно з успіхом!

П’єса проходила в Торонтo у приємному, невеличкому Berkeley Street Theatre від 7 до 26 травня. Це була перша вистава нової канадської театральної компанії “Red Boots Canada” під проводом Андрія Тарасюка. Успіхів у творчій праці!

PHOTO

Люба Ґой