СТОРІНКИ ВІРИ КЕ: ХРОНІКА    КОМЕНТАРІ    РІЗНЕ

Липень – місяць Бродів

Броди до 1879 р. –  вільне місто, один з найбільших у цілій Австрійсько-Угорській монархії осередків торгівлі, переважно з Росією та Німеччиною, завдяки чому справедливо назване Трієстом на континенті (Іван Созанський, “Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, том 97, рік 1910, кн. 5). Та війни й окупації знищили і змінили місто. Найбільше його зруйнували бої під Бродами в липні 1944 p., коли змагалася Українська Дивізія “ГАЛИЧИНА” з далеко переважаючими концентрованими танками і піхотними частинами совєтських військ при їх наступі на Львів. У боях, тяжких, завзятих, трагічних, нерівних і кривавих, полягло або потрапило в полон близько 7 тисяч вояків Української Дивізії. Ті, що лишилися живі і на волі, включилися в лави УПА. Героїзм брідських борців за волю України напередодні закінчення Другої світової війни залишиться назавжди живим моментом нескореного духу і надлюдської відваги. Місяць липень завжди пригадуватиме БРОДИ!

* * *

Микола Верес

Товаришеві з-під Бродів

Ти пригадуєш, брате, як гриміли гармати

 і заграви вставали з пітьми,

 Як в пекельній навалі большевицьких вандалів

Боронили ми Броди грудьми.

Як в бою до останку відбивали ми танки

 Й на пробій ми ішли їм в чоло,

 Як в смертельнім віражі у Підгірцях і Княжім

 Нас немало тоді полягло.

Відшуміли події, та нехай не радіє

 Підлий кат за звитяги свої.

 Кров борців кличе далі, воздвига п’єдестали

 На нові і діла, і бої.

І зустрінемось знов у знайомих дібровах

 І наш крок пролуна аж до хмар.

 І підемо з тобою до відплатного бою

 За Підгірці, і Крути, й Базар!

Ольга Павлюк

Поляглим під Бродами

Ні могил, ні хрестів в сірій далі

 На підбрідських розлогих полях...

 Лиш похилені верби й тополі

 З буйним вітром над ними шумлять.

Сумом-горем укрилася слава...

 Кулемети задимлені в млі...

 Кров юнацька застигла у травах,

 Мов жемчуги у ранній росі...

Ні могил, ні хрестів в сірій далі

 На підбрідських розлогих полях...

 Їх квітчають лиш маки багряні,

 І молитву шепочуть жита...

Записки. Рефлекції. Поради

 Пийте на здоров’я не горілку, а напій з таких складників: розколотіть у блендері (або іншій машині) шматок цубулі, шматок моркви, трохи петрушки, цілий ківі без шкірки з горнятком соку або навіть з водою. Пийте склянку цієї мішанини перед або після їди.

 * * *

 В Торонто цього року була така коротка весна, що почалася у вівторок, а закінчилася в середу.

 * * *

 Чарльз де Ґоль не тільки сказав, заки появився в Монреалі чарівний Джек Лейтон, “Хай живе незалежний Квебек!”, але і також сказав: “На цвинтарях повно людей, що думали, що без них не обійдеться...”

 * * *

 Найкоротша молитва: “Боже! Нехай буде воля Твоя тепер, потім і завжди. Амінь”. Молитва серцем без слів    буває краща, ніж словами без серця.

 * * *

 Сильна воля – то не постійно хвалитися, що ви перестали курити...

 Найтяжча праця – це встати рано і не мати чим виповнити свій вільний час. І не мати ніякого обов’язку і ніякого зацікавлення, тільки існувати.

 Я колись сиділа на такій довгій доповіді, що за той час три рази змінилася мода краваток... Тому я дуже стисло про все пишу, щоб не мінялася мода... 

* * *

 Як вода не перестане заливати нашу планету, то почніть будувати арку Ноя. Але замість комарів візьміть до неї бджіл, бо вони по всьому світі чомусь пропадають.

 Мій знайомий бджоляр тримає бджоли на стриху і дуже на них вважає.

* * *

 Колумб привіз зі собою з Нового Світу 5 страв: кукурудзу, паприку, ананаси, гарбузи і солодку бараболю.

 Прощальні слова Опри: “Вживайте свої слова – служити світові!”

 Добра вістка: Бін Ладен перед смертю ще вспів побачити КОРОЛІВСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ В АНГЛІЇ!

 
* * *

 Як ви маєте гроші, то ви і мудрий, і високий, і розумний, і навіть гарно співаєте...

 
Опінія

 Канадці витрачають свої доляри в теплих краях, найбільше на Флориді, а люди всіх країн світу приїжджають у Канаду, як до туристичної Мекки, і милуються її краєвидами, комплексами її крамниць та долярами, яких отримували довший час більше за свою національну валюту. Кожна провінція Канади має свої власні фестивалі в різні пори року, що пропагують культуру, їжу, питво і фольклор різних національностей, які гуртуються в канадській “БАГАТОКУЛЬТУРНОСТІ”. Приблизно сто шістдесят кілометрів від Торонто відбуваються високого рівня театральні фестивалі. Щороку з усього культурного світу приїжджають на так званий Шекспірівський фестиваль у Страсфорді (Онтаріо), що почався у 1958 році в одному шатрі, над онтарійською річкою Ейвон. Тепер там два постійні театри і експериментальна сцена, де кожного літа відомі зірки театрів беруть участь у понад десяти виставах. Для того фестивалю довгий час, аж до своєї смерті, виготовляв високоякісне взуття для акторів пан Михайло Болюбаш. Про нього з пошаною і суперлятивами писала канадська преса.

Дуже важливою частиною канадського життя завжди була преса. Канада дала людям мрію, дала дорогу, що по ній вони могли черпати сили, дихати свободою і розвивати свій талант до найвищого позему, як це зробив пан Михайло Болюбаш. Він залишився живим в анналах канадського театру назавжди, а в нас співали йому “ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ”, і мало хто вже пам’ятає, що Михайло Болюбаш – існував.

 
Що таке “святий”?

 За церковною дефініцією – це людина, що з огляду на своє побожне життя, героїчні чесноти і добрі діла заслужила собі на почесне місце в небі і особливу пошану серед вірних на Землі. Вона служить моделлю духовного життя для вірних і має мати спроможність заступатися за них у Божому Царстві. Святі не народилися святими. Вони були звичайними людьми, як інші. І як інші докладали зусиль, щоб боротися з гріхами і поборювати їх. Тільки святі ніколи не припинили цієї боротьби.

 Більшість з них вірила, що їхня святість не залежить від них, а великою мірою від Божої ласки. Не всі святі дорівнюють один одному. Наприклад, Святий Августин від народження був дуже талановитим грішником. Він говорив неправду, крав, ошукував, його постійно карали за те, що він втікав від своїх учителів і взагалі не хотів учитися. В університеті в Катаґені він читав заборонені книжки, потрапляв у тенета забороненої любові. Врешті-решт, втомлений фінансовими клопотами, вичерпаний і втомлений душею, Августин почав аналізувати своє життя. З його записів-сповіді довідуємося, що могутній ланцюг його хиб і поганих звичок, що прив’язував його до самонищівного життя, раптом увірвався, а він зрозумів, що він гайнував час, а час його нищив. Святий Августин нарешті збагнув, що він мусить пізнати правду, а правда його визволить. Він пізнав правду різними способами і дорогами, а внаслідок своїх шукань став настільки сильним у своїй вірі, що відкривав двері до правди тим, що з ними спілкувався. Іншим прикладом грішника, що згодом став святим, є Святий Франциск з Ассізі. Жодна людина не може втілювати в собі святість Христа, не може бути досконалою, ідеально святою. В моєму розумінні святий – це навернений грішник, померлий і зредагований!

 Святий може бути популярний в одному столітті, а тоді вийти з моди в іншому, залежно від того, як світ розуміє і сприймає життя. Популярність залежить також, скільки легенд вплелося в його біографію. Найкращий приклад святого – завдяки легендам – Святий Миколай. Хоч Папа Іван Павло Другий викреслив його зі списку святих – а світ і діти ніколи з ним не розлучаються!

Святий чи не святий – історія його не забуде

  Папа Іван Павло Другий мав відвагу шукати правди у спірних питаннях церковної історії і не побоявся цю правду оприлюднити. Він доручив комісії, складеній з визначних лікарів-спеціалістів з різних країн, дослідити чудотворні оздоровлення в Люрді. Ця комісія визнала лише шістдесят відомих оздоровлень чудотворними, і то лише до часу, коли медицина знайде на них пояснення. Папа наказав дослідити листи святих і вказати, які постаті і події в цих листах є мітологічними, описаними на основі фантастичних та історично не підтверджених оповідань і переказів. Він дав розпорядження дослідити Туринську плащаницю. Від імени Церкви перепросив за злочини інквізиції. Папа ввів також зміни в церковну практику. В наші часи у країнах, що є найбільше традиційно християнськими, люди голодують, бо нема що їсти, а інші люди живуть на якійсь дієті. Тепер тільки Велика п’ятниця символізує передвеликоднє пощення. Шкода, що Папа не вспів від імени Церкви дати оцінку хрестоносним походам, що їх докладно дослідила і оцінила світська наука. Ідеться про те, щоб Церква сказала правду про ці походи. Виявилося, що ці походи перетворилися в кампанії грабунків і жорстоких вбивств. Ще одне добре діло міг би був зробити Папа, а саме: зліквідувати целібат або принаймні залишити священикам право вибору. Католицький закон целібату не мав на меті підняти пересічну інтелігенцію християн, але він мав значний вплив не нашу історію, бо найінтелігентніша і часто найосвіченіша частина християн не залишила за собою нащадків, а їхні гени не збагатили ані церковного, ані світського генетичного запасу. Яка шкода.

Під час п’ятого, останнього дня свого візиту в Україну Папа Іван Павло Другий канонізував у присутності понад мільйона паломників 21 українського мученика, що їх закатували або нацисти, або комуністи. На жаль, між ними не було ані Олега Ольжича, ані Ольги Басараб.

PHOTO

Папа Іван Павло Другий

Гіппократ – батько медицини

 (460? – 377? перед Христом)

 Чомусь дотепер ніхто докладно не дослідив, в яких роках Гіппократ народився і помер. Ці дати залишилися в історії під рубрикою “ПРИБЛИЗНО”. Але Гіппократ важливий не датами, а своїм знанням медицини в часах, коли лікуванням людей займалися всякі знахарі, які будували свою “лікарську практику” на боротьбі зі злими духами і зловісними силами. Гіппократ народився на острові КОС у Греції, багато подорожував, повернувся на КОС, щоб практикувати і вчити студентів медицини. Він написав приблизно 6 книжок у великій Колекції Гіппократа, складеної із 70 томів, автори яких були під великим впливом Гіппократа. Він відірвав медицину від “злих духів” і устабілізував зв’язок між недугами та навколішніми обставинами. І він був унікальний, що практикував профілактичні (запобіжні) засоби – гігієну, дієту, записував з науковою докладністю історію хвороби кожного пацієнта. Його високоетичні стандарти зробили його найбільше шанованим і відомим лікарем у його часах.

 Його кредо (ПРИСЯГА ГІППОКРАТА) лікарі приймали понад 2 тисячі років. І тепер у скороченій версії деякі ґрадуаційні класи медичного факультету виголошують її під час ґрадуацій.

Думки за Юліянським календарем

 
1. Починайте топити своє горе не в горілці, тільки у воді... звичайній...

 2. У великих справах людина показує себе такою, якою вона хотіла би бути, а в малих справах вона є такою, яка вона є...

 3. Усміх є дешевий засіб, щоб покращити своє лице...

 4. Одиноке, що людина робить краще, як усі інші люди, – це читає своє власне письмо.

 5. Люди, які грають разом у добрій оркестрі, не можуть бути ворогами, в кожному разі так довго, доки триває музика.

 6. Люди мусять  жити після прав і законів, якщо хочуть бути свобідними.

 7. Молитва – це діалог, а не монолог....

 9. Молитва не міняє Бога, тільки міняє того, хто молиться...

10. Сьомого січня народився Ісус Христос. 2011 років тому. За Григоріянським календарем Він народився трохи скорше. Юліянський календар був випрацюваний за поганина Юлія Цезаря, а Григоріянський календар виправив Папа Григорій Тринадцятий. Юліянський календар не є наша традиція, тільки наше призвичаєння.