Англомовна версія документального фільму про Романа Івана Гнатишина, 24-го генерал-губернатора Канади

Фільм про Романа Івана Гнатишина “Постать для всіх канадців” українською мовою був показаний на OMNI TV. Повторення відбудеться ще 5 і 11 серпня. Англійською мовою ми оглянули цей фільм 27 травня 2007 р. у приміщенні комплексу “Золотий Лев”. Запрошених гостей було досить багато з різних секторів громадських установ, були присутні члени OMNI TV і різні достойники. Перед початком фільму присутніх гостили в малому залі вибагливою закускою з вином. А тоді у великому залі почався фільм, який тривав годину. На екрані ожив світ з часів вельмишановного Р. І. Гнатишина.

 P.S. Виробництво фільму профінансоване OMNI DOCU-MENTARY FUND

Ще ніколи світ не чекав з такою напругою на газети, як тепер. Зростаюча присутність тероризму, кризи в Іраку, зростаюча загроза глобального потепління, занечищення нашого повітря та океанів і постійна поява щораз нових вірусів тримає людей перманентно зацікавленими, що далі газети напишуть. “Новий Шлях”, властиво, більше журиться Януковичем, ніж тими всіма глобальними проблемами, але це, мабуть, тому, що колись “Шлях” був оточений самими чоловіками, які провадили все по-чоловічому, а тепер “Новий Шлях” став МАТРІАРХАТОМ, загаченим за пана Сальника, як за Ноя, який мусить рятувати свою “Арку”, повну не звірят, тільки повну недопасованих і нескінченних проблем.

На щастя, і Ной, і “Арка”, і всі в “Арці” врятувалися, і ми також не пропадемо. Хоча нас не 50, тільки 5 милих жіночих істот, а тепер ще й з’явився Івась Підкович, то “Шлях” виходить регулярно, і ми ніколи не сваримося.

Моя праця є “парт-таймова”, і я її трактую з таким самим ентузіазмом, як за давніх літ. Ми ніколи не мали між собою конфліктів, вислухували себе, радилися і прощалися радісним “цьом-цьом”.

Дай Боже, щоб на всіх фронтах у світі також так добре всі жили, як ми у “Новому Шляху”!

Цьом-цьом!

Опінія

В ідеалі – мир і правда повинні зображувати нормальний стан життя – стан, коли нема суперечок, коли закон, лад, порядок перемагають, коли замість ворожнечі всюди панують гармонія і спокій. Чи існував коли-небудь такий стан на Землі? Навіть на секунду не було, здається, абсолютного миру. Але в ім’я миру відбулася Столітня війна, яка насправді тривала 150 літ. А Свята війна, яка охоплювала дев’ять хрестоносних походів, тягнулася 190 років. Історики порахували, що від 1496 р. перед Хр. до сьогодні було тільки 230 років миру в так званому цивілізованому світі. Турбота про мир спонукає так звані мирні конгреси. На жаль, 4 великі міжнародні мирні конференції і багато менших та інших не стримали і не применшили жахіть Першої та Другої світових воєн. Процес політичної організації світу проти війни тривав паралельно з воєнними діями. Тепер цілий світ намагається закінчити конфлікт між Ізраїлем і палестинцями, між Іраком і Америкою (а властиво Бушем!), а зростаюча присутність тероризму відсуває можливість миру все далі і далі. Всі хочуть миру, але бомби, постріли, кидання камінням не вгавають. Всі шукають і домагаються справедливости, але не уступають зі своїх позицій. А без справедливости і чесности не може бути миру.

День Мами, Бабці і Прабабці

Зал був заповнений всіма генераціями жінок і кількома генераціями чоловіків.

Від перших зустрічей настрій був привітний, теплий, повний благородних почуттів. Головну промову сказала запрошена гостя – пані Марійка Шкамбара, яка за все своє громадське життя тягне за собою довгу кольорову стрічку заслуг і титулів, закінчених нагородою від Президента України Віктора Ющенка. Одначе її доповідь не мала стандартних фраз, панегіричних тирад, тільки була насичена жартівливістю, дотепом і правдивими спостереженнями. З дозою гумору пані Шкамбара змалювала маму в усіх її серйозних, дотепних, важливих стадіях. Ця доповідь була найкращим дарунком для цього вечора, повного “МАМ’ЯЧОГО” духу.

Провадила програму пані Дарка Дяковська, а пан Дяковський вплітав у жіночі “МНОГАЯ ЛІТА” свій ще дуже маркантний голос.

Святочно-розкішну вчерю при-готувала екзекутивна Ганнуся зі своїми сателітами.

Вечерю прикрашали виступи двох маленьких виконавців з першої генерації, новостворений хор ОУК під диригентурою Наталі Футчило, яка підібрала дуже відповідний репертуар і сама заповідала кожну точку жартівливо і мило. Потім відбулося витягування щасливих квитків, роздавання подарунків, презентів і букетів за довгий вік і заслуги. А кожна мама, бабця і прабабця дістала квітку на довгім стеблі.

8 липня 1907 р. народився Олег (Кандиба) Ольжич – поет, науковець, публіцист, заступник голови ПУН і ОУН в Україні у 1941–1944 рр.

***

22 липня 1937 p. НКВД закатувало Митр. УАПЦ Василя Липківського, визначного церковного діяча. Він походив зі священичої родини, закінчив Київську Духовну Академію. У 1903–1905 рр. був законовчителем Київської вчительської школи. У 1921 p. став Митрополитом УАПЦ Києва і всієї України. З перших кроків священства працював для відродження Української Церкви і вже у 1905 р. очолив з’їзд духовенства, за що був переслідуваний і втратив посаду законовчителя. У 1917 p. Митрополит очолив з’їзд духовенства й вірних, на якому ухвалено автокефалію Української Православної Церкви, а в 1919 p. відправив у Миколаївському соборі в Києві першу Службу Божу українською мовою, за що російська ієрархія наклала на нього церковні кари, чого не визнала Українська національна Церква. Обраний Митрополитом 1921 p., Липківський організував подорожі по Україні. Виняткова популярність Митрополита Липківського спри-чинилася до його переслідувань совєтською владою, яка після кількох арештів добилася його усунення і, заарештувавши у 1938 p., закатувала за невідомих обставин і невідомо де та коли.

Митрополит Липківський – визначний проповідник і перекладач богослужебних текстів на українську мову. Більшість його писань загинула під час переслідувань.

***

22 липня 1944 р. помер батько Олега Ольжича – Олександр Олесь (Кандиба). Видатний український поет, письменник, редактор, а за фахом – лікар-ветеринар. У 1919 р. виїхав на еміграцію до Будапешту, потім до Відня, з 1924 р. жив у Празі, де і помер. Поезії Олеся мають велику популярність і поширення в антологіях, хрестоматіях, читанках, а багато композиторів викорситали його твори у своїй музичній творчості.