Наукова конференція про Україну

Йосиф Сірка

26-ий раз відбулася Міжнародна наукова конференція про Україну, яку організував проф. Дмитро Штогрин, завідуючий Українською дослідною програмою в Іллінойському Університеті міста Шампейн-Урбана, США. Довголітній бібліотекар та викладач цього університету, Д. Штогрин зібрав тут найкращу у США бібліотеку українських видань та славістики взагалі, і саме він був організатором усіх 26-ти наукових конференцій. При університеті існує Літня програма досліджень, яка уможливлює науковцям світу провадити свої розвідки в бібліотеці цього університету – SRL (Summer Research Laboratоry). Американський уряд надає науковцям, які подають прохання на стипендію, допомогу у формі безплатного проживання, відвідування лекцій, семінарів та фінансову, пов’язану з коштами на подорож. Нинішнього року цією допомогою скористалися науковці Канади, Австралії, Греції, України, РФ, Німеччини, Греції, Узбекистану, Сербії, Японії та США (www.reec.illinois.edu/srl).

26-та Міжнародна конференція з української проблематики відбулась у цьому університеті  від 24 до 28 червня ц. р. У ній взяло участь 79 науковців з України, Канади, Словаччини та США, з-поміж яких 35 виголосили доповіді.

Відкрив конференцію проф. Леонід Рудницький, який і надав слово проф. Арізонського Університету Маркові Л. Фон Гаґену. Він у своїй спрямовуючій доповіді вказав на проблему національної ідентифікації у таборах серед полонених після Першої світової війни, коли російські офіцери вважали релігійну приналежність національною рисою. Тобто, якщо був православним, то вже й не міг себе зараховувати до українців, бо його могли вважати зрадником!

Темами доповідачів у різних секціях були: “Україна і Північна Америка”, “Україна і Росія”, “Україна і Європейський Союз” та “Україна і українська діаспора”.

Щодо першої теми, то особливе пожвавлення викликала доповідь відомого українського поета Мойсея Фішбейна, який звернув увагу на те, що колишній російський президент, а зараз прем’єр-міністр В. Путін проголосив, що він повністю розуміє і підтримує погляди російського білогвардійського генерала Денікіна, який заперечував українцям право на самовизначення. М. Фішбейн вказав, що державна політика керівників РФ спрямована на те, щоб українців звинуватити в антисемітизмі, а УПА – у вбивстві євреїв та співпраці з Гітлером. М. Фішбейн додав, що євреї боролися в лавах УПА за визволення України від окупантів – нацистських і комуністичних!

 Про проблеми між Україною та Росією були виголошені і доповіді В. Сергійчука, відомого поета О. Ірванця та О. Купчинського. Щодо теми Голодомору, то вона знайшла своє відображення у доповідях М. Антонович, Р. Сербина та  С. Кульчицького.

Депутат ВР України І. Геращенко зачитала свою доповідь “Трикутник: Росія – Україна – Європейський Союз”.

“Нововведенням” на конфе-ренціях в Іллінойському Університеті була секція, присвячена етнічним українцям Словаччини. У ній виступили гості зі Словаччини – академік НАУ М. Мушинка, Л. Баботова та М. Мушинкова, які звернули увагу на агресивний політичний русинізм, що шириться, зокрема, з-поза кордону як антиукраїнська пропаганда, на катастрофічний стан українських шкіл у Словаччині та важке виживання української літератури на цій етнічній українській території.

Щодо тематики “Україна і Північна Америка”, то в ній особливо запально виголосив свою доповідь М. Куропась, автор численних книжок та розвідок. Він оригінальним способом звернув увагу ставлення президентів США за останніх 50 років до українців та України. Окремої секції були удостоєні докторанти, які заторкнули питання української літератури та мови на цьому континенті. М. Тарнавська представила вичерпну бібліографію з української літератури в англомовних  університетських журналах 1990-1999 рр.

Міжнародна конференція з української проблематики відрізнялася від подібних симпозіумів тим, що учасники могли заслухати всі доповіді (українською та англійською мовами), оскільки не було жодної паралельної секції, яка б не дозволила бути присутнім на двох чи трьох одночасно проведених засіданнях.

Один із вечорів був присвячений поетові М. Фішбейну, який читав свої вірші та переклади. Фотовиставка А. Мізерного про історичні пам’ятки Волині уприємнила і урізноманітнила учасникам конференції побут в університеті. Презентація книжок, що відбулась іншого вечора, представила найновіші наукові досягнення учасників конференції та НТШ у США. На першому поверсі будинку Головної бібліотеки університету демонструвалася виставка документів про нищення української інтелігенції, історичних монументів в Україні комуністичним режимом та про Голодомор 1932-1933 рр.

Конференція закінчилася дискусією за т. зв. “круглим столом”, яка була спрямована на наступні вибори президента в Україні.

Кожна з доповідей, виголошених на конференції, вносила щось нового у розгляд відповідної тематики.

Усі матеріали повинні появитися окремим виданням, яке стане вкладом у науку не тільки Іллінойського Університету.

Участь у Міжнародній конференції про Україну в Іллінойському Університеті довела, що зацікавленість Україною зростає не тільки серед діаспорних українців, але й неукраїнців!