Куточок Української суботньої школи ім. Івана Франка

Всесвітньо відомий українець

Можу тільки сказати, що ніколи не ховався від життя, а навпаки, хотів бути на його бистрині.

 Іван Папанін

Перше місце в моєму житті посідали і посідають науковий пошук, наукова робота, вільна наукова думка і творче шукання правди особистістю.

Вернадський Володимир Іванович

Володимир Іванович Вернадський (28 лютого (12 березня) 1863 – 6 січня 1945). Його заслуги перед Україною і всім світом важко перелічити. 

Вчений-енциклопедист, видатний мислитель... Його ім’я відоме всесвітньо, і стоїть воно поряд з іменами найславетніших гуманістів та  вчених природодослідників. Власне, серед наук про Землю нема жодної, в якій би цей український вчений не сказав свого слова.

Різнопла-нова творча спадщина Вернадського привертає увагу багатьох вчених світу. Важливе місце в його діяльності займали, зокрема,  мінералогія і кристалографія. Серед основних завдань мінералогії Вернадський ставить питання генезису мінералів. Вернадський розглянув історію виникнення в земній корі важливих мінералів, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів. Все життя працював Вернадський над проблемами радіогеології. Вернадський – також творець нового наукового напрямку, який пізніше переріс у самостійну науку – біохімію.

В його особі блискуче поєднувалися геніальність ученого-теоретика, талант практика-експериментатора, хист організатора. Він – засновник найбільших наукових центрів, наукових шкіл і напрямків. А також організатор і перший президент Української Академії Наук; голова Тимчасового комітету, утвореного для заснування Національної бібліотеки української держави в м. Києві (нині Національна бібліотека України імени В. І. Вернадського); організатор і директор Радієвого інституту, Біогеохімічної лабораторії (нині Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського Російської Академії Наук), член Чехословацької і Паризької академій.

У 1964 році іменем ученого названо гірський хребет у східній частині Антарктиди. Довжина його понад 400 км, висота 1600 м. Його ім’ям названо кратер на зворотному боці Місяця, підводний вулкан в Атлантичному океані, два мінерали “вернадит” і “вернадскит”, діатомову водорість, рудник у районі озера Байкал, науково-дослідне судно НАН України, Національну бібліотеку України, українську наукову станцію в Антарктиді.

За видатні наукові роботи в галузі мінералогії, геохімії і космохімії АН Росії і НАН України присуджують премії ім. В. Вернадського. У 2000 році на Всеукраїнському шоу “Людина року” ученого назвали “Людиною століття”!

Українець світу

У перельотi з Японiї на Гавайськi острови, на вiдстанi 900 миль на пiвнiчний захiд вiд Гонолулу, можна побачити маленький “Острiв Лисянського”, що тепер є одним iз багатьох американських пташиних заповiдникiв на Тихому океанi. Названий офiцiйно “Лiсянскi айленд”, цей острiв має за собою цiкаву iсторiю, пов’язану з постаттю видатного українця в царськiй службi на переломi XVIII i XIX сторiч – Юрiя Федоровича Лисянського.

 Народився Лисянський у священичiй сiм’ї в мiстi Нiжинi 2 серпня 1773 р. Батько його Федiр, котрий належав до старого козацького роду (походженням iз Лисянки), одержав дворянський титул у 1783 р., й це допомогло йому вирядити синiв, старшого Ананiя й молодшого Юрiя, у Морський кадетський корпус у Кронштадтi пiд Петербургом.

В 1803–1806 роках відбулась першa навколосвітня морськa експедиція на кораблях “Надежда” під командуванням капітан-лейтенанта І. Ф. Крузенштерна і “Нева” під командуванням капітан-лейтенанта Ю. Ф. Лисянського. Ціллю подорожі було встановлення торговельних контактів з Китаєм, Японією і пошук шляхів доставки вантажів у російські володіння в Північній Америці і на Далекому Сході. Перед експедицією також стояли важливі наукові завдання: досліджувати далекосхідне побережжя Росії, перевірити і уточнити морські карти, по шляху вести океанографічні спостереження (вимірювання глибин морів, температури води і таке інше).

Подорож тривала три роки й була великим успiхом “українського Колумба”, як з огляду на щасливе повернення його самого й усiєї залоги, так i на привезенi записки й матерiали. Вона увiнчалася також ономастичним успiхом: невiдомий ранiше острiв на гавайськiй територiї, вiдкритий сином українського священика з Нiжина, одержав назву “Острова Лисянського”. I так прославлена Т. Шевченком у “Гайдамаках” Лисянка знайшла свiй далекий вiдгук серед хвиль Тихого океану...

Також Лисянський склав перший словник гавайської мови. Йому належить ряд географічних відкриттів, основоположні внески у вітчизняні океанографію, етнографію та інші науки. Його іменем названі затока, протока, річка, мис, півострови, острівець та підводна гора на Тихому океані. 

 Руслана Левандовська, учениця української суботньої школи ім. І. Франка

Мапа України

Протягом усього навчального року цікаво і з користю відбуваються заняття в Українській  суботній школі ім. І. Франка. Сьогодні діти – на канікулах, але після гарно проведених вакацій знову повернуться до школи, аби щосуботи вивчати українську мову, історію і географію, довідуватися нове і незнане про Україну, спілкуватися з ровесниками.

До редакції надійшов допис учениці школи ім. І. Франка Руслани Левандовської про двох видатних українців, який ми вирішили опублікувати, щоб більше людей довідалися про наших співвітчизників, ім’я яких відоме усьому світові.

Від Української суботньої школи ім. І. Франка вчитель географії Геннадій Ляшенко люб’язно подарував редакції “Мапу України” – мистецьку працю учениць Софії та Ярини Дацюк. На ній відтворено історико-етнографічні регіони України із супроводом чоловічого і жіночого народних строїв, притаманних даним регіонам. Сподіваємось, читачам “Нового Шляху” також буде цікаво побачити цю мапу, тому сьогодні друкуємо її фотографію, а талановитим сестричкам Софії та Ярині Дацюк бажаємо подальших успіхів на творчій ниві.