НАВКОЛО СВІТУ

Британці починають перепис лебедів на Темзі

15 липня – початок перепису лебедів на Темзі. Це старовинна традиція, яка почалася ще у XII сторіччі і символізує право британського монарха на володіння усіма лебедями у країні.

У середньовічній Британії, як і в багатьох інших країнах, лебедів вважали делікатесом. Смажені птахи прикрашали столи багатьох вельмож, допоки у XII сторіччі британська корона проголосила лебедів королівськими птахами і виключною власністю монархів. І тепер кожен величний птах, розмах крил якого може сягати двох з половиною метрів, офіційно вважається власністю  королеви і перебуває під її захистом.

Традиція їсти лебедів минула, але церемонія щорічного перераховування та позначення лебедів на Темзі збереглася і досі. Також збереглася посада королівського маркувальника лебедів. Тепер посаду й право носити яскраво-червоний мундир і білий кашкет з кокардою має Дейвід Барбер.

За словами королівського представника традиційно перепис і позначення лебедів на Темзі триває п’ять днів. Бригади маркувальників у човнах піднімаються вгору річкою. Їхнє завдання порахувати усіх лебедів, піймати і почепити кільця на кожного молодого птаха. При цьому їх зважують і обстежують орнітологи. На подію запрошують школярів, яким розповідають про середньовічну традицію, а також про потребу охорони природи.

Навіть під захистом королеви лебеді у Британії мають проблеми. До середини вісімдесятих років найбільшою проблемою були рибалки, а особливо свинцеві грузила, які тепер заборонені, бо, проковтнуті птахами, вони отруювали їх. І тепер рибальські снасті загрожують лебедям каліцтвом.

Проблемою для лебедів також є собаки й жорстокі люди, а ще – завезені з Північної Америки хижі норки, які прижилися у Британії. Але просвітницька робота приносить результати. Лебедів у Лондоні можна побачити досить часто. Хоча королівський маркувальник Дейвід Барбер каже, що в останні кілька років кількість птахів дещо зменшилася в результаті низки повеней, які змивали гнізда.

Чудернацька церемонія позначення королівських лебедів перетворилася на подію, цінну для орнітологів, бо забезпечує їх важливою статистикою, а також дає нагоду розповісти про лебедів та їхні проблеми якомога ширшому колу людей.

Ді Капріо зніметься у фільмі Олеся Янчука

Відомий голлівудський актор Леонардо Ді Капріо зіграє Степана Бандеру у фільмі Олеся Янчука. Режисер переконаний, що саме Ді Капріо зможе передати всю складність почуттів і душевних переживань легендарного героя.

Кажуть, що голлівудського актора надзвичайно зацікавила непроста доля Степана Бандери і героїка тієї епохи. Саме тому, мовляв, він уже дав попередню згоду взятися за нову роль. Інформацію про назву фільму, зірковий склад, бюджет стрічки та терміни виходу в прокат наразі тримають у таємниці. Як і суму гонорару, погоджену з актором. Утім, як стало відомо, Леонардо погодився зіграти цю роль і з певних патріотичних почуттів. Адже його прабабуся Олена Смирнова, як недавно з’ясувалося, походила з єврейської родини, яка мешкала в Україні.

І хоча у творчому доробку режисера вже є фільм про Степана Бандеру “Атентат. Осіннє вбивство у Мюнхені”, відзнятий ще у 1995 році, митець вирішив розповісти про цю постать у новому ракурсі – не лише як про національного героя, але й як про людину з її душевними переживаннями. Тому нова стрічка про Степана Бандеру матиме виразну любовно-романтичну канву. Режисер переконаний, що саме Ді Капріо зможе передати всю складність почуттів і душевних переживань Степана Бандери.

Відомо, що зйомки стрічки відбуватимуться на батьківщині героя, у Старому Угринові Калуського району на Прикарпатті, а також у Кракові, Варшаві, Римі та Мюнхені – містах, які тісно пов’язані з постаттю провідника ОУН-УПА.

Олесь Янчук – український режисер, продюсер, сценарист, народний артист України. Автор фільмів: “Голод-33” (1991), “Атентат. Осіннє вбивство у Мюнхені” (1995) – про убивство Степана Бандери, “Нескорений” (2000) – про Романа Шухевича, “Залізна сотня” (2004) – про боротьбу УПА у 1944-1947 роках, “Владика Андрей” (2008) – про Митрополита Шептицького. У 2014 році має вийти нова робота “Таємний щоденник Симона Петлюри”.

Австралійські вчені прилетіли не на той континент

Двоє австралійських вчених, які їхали на міжнародну наукову конференцію в Техасі, прилетіли в Україну. В Одесі вони зрозуміли, що їм потрібно було потрапити в однойменне місто у США.

Як повідомляє одеський телеканал АТВ, австралійці вирушили на Західний університетський бульвар, проте їхні пошуки були марними.

В Одеському Національному Університеті імені Мечникова австралійцям пояснили, що вони помилилися не лише адресою і країною, але навіть континентом. Швидше за все, помилку допустив австралійський клерк, який замовляв квитки, допускає телеканал.

Одеса – місто у США, розташоване у західно-центральній частині штату Техас, окружний центр округу Ектор. Відомий як центр нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості, також у місті виступає успішна футбольна команда.

“Мерседес” продали майже за 30 млн. дол.

За 29 мільйонів 650 тисяч 95 доларів продали Mercedes-Benz W196 п’ятикратного чемпіона Формули-1 Хуана Мануеля Фанхіо на аукціоні Bonhams. На цьому автомобілі легендарний аргентинський пілот виг-рав Гран-прі Швейцарії, який достроково приніс йому другий чемпіонський титул.

Сріблястий болід 1954 року випуску встановив відразу кілька рекордів. Цей автомобіль став найдорожчою машиною за всю історію торгів Bonhams, найдорожчим формульним болідом, який коли-небудь ішов з молотка, а також найдорожчим “Мерседесом” на світі.

Mercedes-Benz W196 володів передовими для середини 50-х ро-
ків минулого століття технологіями. Болід побудований на легкосплавному трубчатому шасі, оснащувався 2,5-літровою рядною “вісімкою” з уприску-ванням палива, а також мав інноваційну гальмівну систему. Крім того, це був перший в історії автомобіль, при розробці форми кузова якого використовувалася аеродинамічна труба.

Раніше повідомлялося, що болід не піддавали реставрації для того, щоб зберегти оригінальний бруд, вм’ятини і подряпини, отримані на гонках.

Хуан Мануель Фанхіо, який народився у 1911 році, вважається одним із найвидатніших пілотів Формули-1. У 1950-ті роки він виграв п’ять чемпіонських титулів за сім сезонів (у 1951, 1954, 1955, 1956 і 1957 роках).

Цікаво, що абсолютний рекорд вартості автомобіля, який був коли-небудь проданий на торгах, встановлений у червні 2012 року. Ferrari 250 GTO 1962 року випуску, який був спеціально зібраний для британського гонщика Стірлінга Мосса, придбав американський приватний колекціонер за 35 мільйонів доларів.