В ті історичні дні – 50-ліття Торонтської Єпархії

Мирянка І. В.

50 років – унікальний ювілей Єпархії. Багато призабулось того, що було. Наші піонери-основоположники найчастіше спливають у нашій памяті, а при святковій нагоді згадуємо ту чи іншу подію. Багатьох з них вже немає поміж живими, але їх добрі діла живуть донині.

Українці зібралась на горі Марії в Анкастері, щоб віддати шану тим, які у всіх аспектах нашого життя сприяли ростові та розвитку мирянської громади. Основоположни-ки-піонери тяжкою працею, знанням та національною спадщиною творили духовно-культурне середовище. Завдяки позитивним осягам миряни Торонтської Єпархії на поселенні трьох провінцій почуваються повноцінними громадянами Канади, пов’язані з українським народом вартостями нашої релігійно-культурної спадщини та творчою працею. Релігія і Церква є невід’ємною частиною нашої громадської діяльности. Ми свідомі, що наша Єпархія плекає поняття любови, правди, добра і єдности у щоденному житті. Для членів нашої громади це є запорукою збереження української ідентичности.

25 червня 2006 року велика кількість мирян прибула на гору Марії в Анкастері, щоб у молитві, святковим відпустом висловити щиру подяку і признання піонерам-основоположникам та скріпити візію майбутности для подальшої релігійно-національної діяльности. Це була нагода надалі плекати та розвивати наш мирянський зв’язок, а при тому збагачувати духову скарбницю мирянської родини.

Процесія зібралась біля монастирської школи під проводом владик, священиків і мирянських організацій та під звуки оркестру підійшла до головної каплиці.

Серед чудової природи владики відправляли Службу Божу при співслужінні священиків і дияконів. Крилос прислуговував до Святої Літургії. Краса молитви дарувала присутнім дорогоцінний скарб віри, українського обряду та невмирущого духу любови. Під час Святої Літургії відбулося висвячення диякона і піддиякона. Цей релігійний акт мав особливе значення у наших великих святкуваннях і був доказом того, що наші батьки передають дітям сьогодні цінний скарб – свідомість віри, духовне добро християнського виховання. За апостолом Томою хтось із присутніх досить голосно проказав: “Міцно стіймо у вірі”.

Владика Степан Хміляр виголосив глибоку, змістовну проповідь. Пояснив, що релігійні практики, які наші піонери дуже старанно плекали, є найкращим і найглибшим виявом духового життя одиниці, родини і народу. Владика закликав присутніх зберігати і розвивати сьогодні релігійно-культурні цінності спадщини українського народу. Спільними силами й обов’язком маємо бути творчим народом, чинім все, що є справедливе та чесне, і несім поміч тим, що у потребі. Це є доказом живучости нашої Єпархії, релігійним заложенням парохій і запорукою релігійно-національного життя наших організацій та мирян для подальшого росту нашої громади у Східній Єпархії.

Сестра-служебниця Тереса Слота виголосила привіт з нагоди 60-ліття праці чину сестер-служебниць на горі Марії в Анкастері, які стараються будувати реальну базу релігійного життя для нашої спільноти. Владика Степан передав благословення і грамоти признання за віддану працю на терені Єпархії для чину сестер-служебниць, організації ЛУКЖК у присутності 18-ти відділів та організації БУК. Голова Ліги Українських Католицьких Жінок Канади Оля Караїм подякувала Владиці і священикам, які часто в нелегких умовах ведуть релігійно-національну виховну працю у нашій громаді, а голова Братства Українців Католиків Ярослав Соколик склав щирий привіт.

Після Архієрейської Служби Божої в ліску, на свіжому повітрі при спільному обіді прочани вели між собою розмови. У шкільному будинку відбулася виставка народного мистецтва “Краса української нитки у нашім обряді”. Враження незабутні, ми вдячні Відділу ЛУКЖК Св. Миколая за труд у приготуванні народно-обрядової виставки, яка стала доказом уведення в життя обряду та традиції, продемонструвала чудові здобутки народного мистецтва. Ці експонати – це праця наших членок ЛУКЖК К. Свергун і О. Томків.

По обіді відбулася зустріч молоді, яка ще раз засвідчила потребу приналежности її до зорганізованого мирянського життя.

Концерт Молодіжних Ансамблів був мостом між минулим і майбутнім. Українська пісня народжувалась віками з незмірною любов’ю до України і стала цінним надбанням нашого народу. Ювілейний відпуст закінчено молебнем біля підніжжя малої каплиці, де присутні закінчили перший етап ювілейних святкувань 50-ліття Торонтської Єпархії.

Тож нехай цей ювілейний день відпусту буде дороговказом у подальшій праці для  великого  майбутнього. Щасти нам, Боже, сповнити всі наші завдання!