СТОРІНКИ ВІРИ КЕ: ХРОНІКА    КОМЕНТАРІ    РІЗНЕ

Курйози в музичному світі

У 1850 році Ференц Ліст диригував оперою Вагнера “Лоенґрін” у місті Ваймар, коли Вагнер перебував на засланні в Парижі. Публіка сприйняла прем’єру “Лоенґрін” байдуже, без зацікавлення. А “Лоенґрін” була найбільшою, найкращою оперою з усіх німецьких опер тих часів і однією з найбільших, найцінніших опер на всі часи. Писав один рецензент: “Вагнер убрав цю оперу в нове життя, вона містить у собі стилі і звуки, що роблять з Вагнера музичного, артистичного революціонера. Ехо його мистецтва триватиме завжди в музиці майбутнього”. Але коли люди іґнорували оперу “Лоенґрін”, а опера пішла по світі, Вагнер на засланні мусив прийняти до хати “рентівників”, щоб могти жити, а його дружина чистила “рентівникам” взуття...

* * *

На початку XVIII століття тодішній Папа Римський заборонив жінкам у Римі співати і брати участь в оперному репертуарі. На щастя, Рим – далеко, Бог – високо, і патрони Вічного Міста придумали, як обійти папську заборону: оперу назвали OPATOPIO, а жінок замінили так звані КАСТРАТІ, тобто чоловіки, сексуальний і вокальний розвиток яких припинено радикальною медичною процедурою і які співали жіночими голосами. Але це варварство довго не тривало: КАСТРАТІ зникли, ОРАТОРІО затрималося, і в них жінки мали і мають нагоду розсівати по світу своє чудове бельканто  і всі прикраси свого голосу. Жінки часто вдихають життя і красу в зовсім порожню арію.

* * *

Вагнер сказав, що музика (і, очевидно, мистецтво – В. К.) не може стояти весь час непорушно, на одному місці.

Рукопис на папірусі

У 1970 р. знайдено в пустелі El Minya в Єгипті завинений у шкіру текст на папірусі, в якому описані факти, що відносяться “до людського тіла, що його окупував Ісус”. Цей папірус лежав загублений понад 1700 років. Деякі біблійні дослідники назвали його “Євангеліє Юди” і вважають, що це “Євангеліє” належить до найважливіших археологічних знахідок. Провідні релігійні вчені, які простудіювали зміст і мово-знавчий стиль манускрипту, підтвердили його автентичність. Згадки про “Євангеліє Юди” появлялися від часу до часу в історії. Першу згадку висловив Єпископ Іренеус з Ліону і назвав його єретичним твором. Канадський біблійний дослідник, автор книжки “Юда – зрадник чи приятель Христа”, писав, що в Новому Завіті є багато думок, що натякають на можливість, що Юда не був зрадником і що Ісус найбільше його любив. Юда був прихильно зображений у надзвичайно популярних фільмах “Ісус Христос – суперзірка” і “Останнє спокутування Христа”. Але ані ці фільми, ані знайдений текст на старовинному папірусі не змінили віри та думання християн, тільки багатьох усвідомили, що перші християни вмирали за ідейні поняття, бо в тих часах не було професійних засобів перевіряти факти, витягати правду з легенд і переказів.

Зі знайденого рукопису виходить, що Юда Іскаріот вчинив акт зради за наказом самого Ісуса, щоб допомогти йому відійти з цього світу до свого Батька – Єдиного Бога в небесах. 30 срібняків Юда прийняв для замилення очей, щоб його вчинок мав характер зради.

23 роки тому відомий і нагороджений канадський пись-менник Морлі Калаган написав новелу “Час для Юди”, де він дуже драматично, переконливо і по-мистецьки описав останні дні Ісуса на Землі і роль Юди Іскаріота в такому контексті, в якому він представлений у рукописі на папірусі. Якби Морлі Калагам написав цю новелу понад сто років тому, то його були би викляли з церкви, а коли би він був написав її в часи інквізиції, то його були би спалили на вогні. Треба подивляти, з якою толеранцією підходять до справ релігії сучасні християни!

Про аспірин і вітамін “С”

Медичний світ прийняв аспірин як легально затверджений лік у 1899 році. Аспірин – це ринкова назва препарату Acetylsalicylic Aсid.

Головний складник аспірину – це природний складник листків, коренів і плодів багатьох рослин. Індіани в Південній Америці від давніх часів лікували виваром з березової кори, що мав складники, подібні до аспірину. Місіонери ознайомили відвідувачів з Європи з тим виваром, а згодом ним зацікавилися медичні дослідники.

Аспірин лікує болі, знижує гарячку, розріджує кров, але через це розріджування крові його не повинні вживати люди, які недавно мали операцію і повинні загоїти свої рани.

Друга популярна пілюля – це вітамін “С”. Зацікавлення цим вітаміном у світі підсилив лауреат Нобелівської премії хімік доктор Лінус Полінґ, який понад тридцять років тому ошелешив світ теорією, що вітамін “С” у меґадозах оберігає людину від перестуди, скріплює зір і відмолоджує клітини.

Хоча більшість медичних дослідників не сприйняли цього як доведений факт, однак вітамін “С” не втратив своєї популярності. Його виробляють у різних формах – як пілюлі, сироп, порошок, вафлі.

Вітамін “С”, так як і аспірин, допомагає знизити рівень холестеролу і розріджує кров. Найкращі природні джерела вітаміну “С” – це субтропічні і тропічні плоди, овочі, зелена ярина, помідори, цвітна капуста, бараболя і ягоди, зокрема відцвілої рожі.

Курці повинні приймати більші дози вітаміну “С”, бо кожна цигарка нищить двадцять п’ять міліграмів цього вітаміну в організмі.

Великим ворогом вітаміну “С” є аспірин! Він викидає вітамін “С” з організму, тому ніколи не треба одночасно приймати аспірин і вітамін “С”.

Більшість звірят виробляють у своєму тілі свій власний запас вітаміну “С”, тільки люди і мавпи  мусять отримувати вітамін “С” із зовнішніх джерел. Але різниця між людиною і мавпою в тому, що мозок людини має вдвічі більше клітин, ніж мозок найбільш еволюційно розвиненої мавпи.

Короткий спогад про Тараса Франка

Я маю малу книжечку, яку мені присвятив Тарас Франко, бо він її написав. А я йому написала на його книжечці: “Haписав Тарас – та не Шевченко, Франко – та не Іван. Але я дякую все одно!” Тепер, по стількох роках, ця книжечка для мене є цінною пам’яткою. Мабуть, мало хто ще її має.

Пригадую дуже багато доброго про Тараса Франка. Я ходила до школи з його донькою, Зенею. Її життя за совєтських часів було трагічне. Тарас Франко давно помер.

Книжка “У мандрівці століть”, яку мені подарував Тарас Франко, коштувала 7 копійок. Її вже майже нема на світі. Вона має 71 сторінку. Сторінки довгі на 14 сантиметрів і широкі на 10 і пів сантиметра.

Багато у ній не написано. І про Тараса Франка не багато написано.

А Тарас Франко (1889 – 1971)  – письменник, син Івана Франка, народжений у Львові. Вивчав класичні мови у Львівському й Віденському університетах. У 1919 – 1922 роках перебував в УССР на викладацькій і видавничій праці. Пізніше вчителював у Галичині. З 1945 р. викладав класичну філологію у Львівському Університеті. Кандидатська праця: “Іван Франко і Борислав” (1953 р.). Як франкознавець брав участь у підготовці 20 томів творів Івана Франка; книги “Про батька. Статті, спогади, оповідання” (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з римських і грецьких поетів; підручника “Нариси історії римської літератури” (1921); збірки гуморесок “Вздовж і впоперек” (1965).

Для розваги...

Коли капітан Кук відкрив Австралію, його моряки припровадили на корабель дивну тварину, якої ніхто ще не бачив і ніхто не знав, як вона називається. Капітан Кук післав кількох моряків на берег, щоб вони довідалися від тубильців назву цієї тварини. Моряки вернулися і сказали, що ця тварина – це “КАНҐАРУ”. Минуло багато років, заки стало відомо, що тубильці не розуміли, про що моряки питали, і ввесь час повторювали: “КАНҐАРУ”, тобто питали моряків: “Що ви сказали?” В австралійській мові “канґару” надалі означає “Що ви сказали?”

 * * *

В одній крамниці я зустріла старшого пана з молоденькою дівчиною. Пан почав зі мною вітатися і каже:

– Я знав ваших батьків ще вдома. Ваша мама була дуже гарна, справжня красуня. Але ви – зовсім подібні до тата.

А я на це:

– О, і ваша донька також красуня!

А пан до мене з обуренням:

– Це не моя донька, це моя жінка!

 * * *

На з'їзді математиків один з них почав пояснювати теорію Ейнштейна. Після його двогодинного нудного говорення хтось зі залу вигукнув: "Я думаю, що ви мудріші за Ейнштейна, бо його зрозуміли 12 чоловіків, а ви говорите і говорите і вас ніхто не розуміє".

Два життя

Над світовими пустелями літають і хижаки-яструби, і маленькі, ніжні колібрі. Хижаки-яструби нічого не бачать, тільки гнилі залишки м’яса мертвих птахів та звірят. Вони за нічим іншим не шукають. Гниле, зіпсуте м’ясо – їхня дієта, і ніщо інше їх не цікавить. Але маленькі, ніжні колібрі навіть не дивляться на здохлих звірят, здалека їх обминають. Вони шукають за різного кольору квітами на рослинах пустелі. Яструби живуть на тому, що було колись. Вони живуть на минулому. Вони наповнюють себе тим, що є мертве і минуло. А маленькі, ніжні колібрі живуть на тому, що є, що існує. Вони шукають за новим життям. Вони наповнюють себе свіжістю і красою. Кожний птах знаходить те, за чим шукає.

Ми всі це робимо – знаходимо те, за чим шукаємо.

(Quote Magazine, 1990)

Короткі слова

Біографії дають людині певну форму – після її смерті.

* * *

Кожна видатна людина має своїх прихильників – але чомусь Юда часто оповідає цієї людини біографію...

* * *

Люди, що говорять, коли ми хочемо, щоб вони слухали, не є приємні в ніякому товаристві.

* * *

Що було під час 8 днів? – Протягом семи Бог сотворив СBIT, а на восьмий сотворив НУДЬГУ...       

* * *

БЮРОКРАТ – це консерват, що займає пост, за яким пропадає ліберал...

* * *

Людина аж тоді пізнає свій характер, коли програє в лотерею, опиниться на гайвеї без бензину в авті, купить щось на вигідні сплати, а воно зовсім невигідне...

* * *

Коли люди є вівці, то ними завжди цікавляться вовки...

* * *

Верблюд – це кінь, якого зробив комітет...

* * *

Засідання – це зброя, що знаменито забиває час...

* * *

Ми вирішили поставити в парку монумент у честь комітетів...

* * *

Комітет повинен складатися з трьох людей: двоє щоб робили плани, а один щоб робив роботу...

* * *

Можна вдавати бути серйозним, але не можна вдавати бути дотепним...