Нова
монографія про Михайла Грушевського і НТШ
Марія Магунь, директор
Державного історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Львові
Серійне видання
“Грушевськіяна” було започатковане в 1974 р. з нагоди відзначення 40-ліття
смерти М. Грушевського. Головним завданням серії є видання праць М.
Грушевського та праць про нього, друк джерельних матеріалів і довідкової
літератури. Сім випусків “Грушевськіяни” включають автобіографії Великого
Українця та їхній аналіз, працю М. Грушевського про В. Антоновича, дослідження
про вченого. Попередній том, виданий у 2003 р., містить перевидання збірки
статей М. Грушевського “Наша політика” (1911 р.) і рідкісні матеріали,
пов’язані з конфліктом в НТШ 1913 р.
До
восьмого тому серійного видання УІТ “Грушевськіяна”, що вийшов у 140-ву річницю
народження Михайла Грушевського, увійшла монографія відомого українського
історика Любомира Романа Винара “Михайло Грушевський і Наукове Товариство ім.
Шевченка, 1892–1934”. Це значно доповнене на основі нових джерел перевидання
книги Л. Винара “Михайло Грушевський і Наукове Товариство ім. Шевченка:
1892-1930”, що вийшла в Мюнхені у 1970 році. Книга Л. Винара, незважаючи на
значну кількість наукових досліджень численних авторів, є першою в Україні,
спеціально присвяченою важливому для становлення української науки періоду
праці М. Грушевського в НТШ, коли установу з громадської було зусиллями М.
Грушевського і його сподвижників перетворено на наукову.
Презентація
книги у жовтні цього року відбулася в Україні: у Львові (Львівський Будинок
Вчених, Державний історико-меморіальний музей Михайла Грушевського), Києві
(Київський Національний Університет ім. Т. Г. Шевченка), Острозі (Національний
Університет “Острозька Академія”).
На
презентації у Львові автор книги розповів про її ґенезу та знайдені ним нові
матеріали, зроблені висновки. Упорядник видання д-р Євген Пшеничний окреслив її
зміст та важливість. У цій праці автор на основі широкої джерельної бази
аналізує всі періоди діяльности М. Грушевського в НТШ у контексті розвитку
української науки і культури. У першому розділі розглядається діяльність М.
Грушевського в НТШ від 1892 (співпраця в “Записках” Товариства) до 1897 р., коли його було обрано головою.
Саме на цей період припала зміна спрямування діяльности НТШ. Автор показав роль
М. Грушевського у розвитку наукового життя. Вчений на той час очолював
історично-філософічну секцію та археографічну комісію, де виголошувалися і
обговорювалися доповіді членів, до чого залучалися й молоді дослідники –
студенти університету, вихованці його наукового семінару, що формувало базу для
подальшого розвитку науки. М. Грушевський, який певний час був “управителем
бібліотеки”, започаткував обмін виданнями зі слов’янськими та іншими іноземними
книгозбірнями, що невдовзі зробило бібліотеку НТШ однією з найкращих українознавчих
бібліотек. Він був також ініціатором стипендій на проведення наукової праці, а
в 1897 р. створив Фонд Грушевського для допомоги молодим дослідникам. Все це в
цілому позитивно впливало на наукове зростання НТШ.
Автор
розкриває роль М. Грушевського у розвитку видавничої діяльности Товариства. Як
відомо, від 1895 р. М. Грушевський став головним редактором “Записок” НТШ і до
1914 р. зредагував 120 томів. Під його редакцією видання стало регулярно
виходити, позитивно змінився його зміст і структура (відкривалися “Записки”
поважними монографічними розвідками, в розділі Miscellanea містилися короткі
джерельні дослідження, було запроваджено рецензійний відділ і наукову хроніку),
й незадовго воно стало одним із провідних українознавчих журналів. Зредагував
історик і 9 томів серії “Руська Історична Бібліотека”. Й, безперечно, дуже
важливою була редакторська праця М. Грушевського у серії “Джерела до історії України-Руси”, де
видавалися унікальні джерела з історії України. Були ним започатковані і
“Збірники” комісій та інші видання. Активна видавнича діяльність НТШ піднімала
престиж української науки, і в цьому була провідна заслуга М.
Грушевського.
Другий
розділ праці Л. Винара присвячений діяльності М. Грушевського на посаді голови
НТШ у 1897–1914 рр., де окрему увагу дослідник приділив вивченню активної
діяльности вченого з розвитку Товариства, його ролі у розв’язанні більших та
менших внутрішніх конфліктів, цілеспрямованої праці щодо перетворення НТШ в
“Українсько-Руську Академію Наук”, що здавалося можливим зреалізувати в умовах
Ґабсбурської імперії, в якій у 1870-х–1880-х роках постали югославська,
польська, сербська, чеська академії. Л. Винар розкрив ролю М. Грушевського у
залученні до членства та співпраці в НТШ не лише українців в межах соборної України,
а й представників наукового світу інших народів. Виходячи з концепції
перетворення НТШ на Академію Наук, М. Грушевський багато робив для розбудови
наукових установ Товариства – бібліотеки, при якій діяла бібліографічна
комісія, музею. Окрему увагу Л. Винар приділив характеристиці й оцінці
адміністративно-господарської діяльности М. Грушевського на чолі НТШ.
Л.
Винар розкрив і велике значення для громадського життя тогочасної Галичини, та
й усієї України, заснування М. Грушевським журналів “Літературно-Науковий
Вістник”, “Наша школа” та “Учительська Громада” і його діяльности щодо
розбудови українського шкільництва.
До
сьогодні актуальною науковою проблемою залишаються конфлікти в НТШ 1913 р. та
визначення місця і ставлення до них М. Грушевського. Цій проблемі Л. Винар
приділяє значну увагу, використовуючи різноманітні джерела. Важливо, що він
намагається не лише узагальнити та описати факти, а й проаналізувати глибинні
причини конфліктів, що крилися й у відмінностях стилю мислення і ментальности М. Грушевського та провідних
галицьких діячів, особливостях характеру історика та інших факторах –
внутрішніх і зовнішніх, – що спричинили конфлікт.
Останній,
третій розділ праці розкриває зв’язки М. Грушевського з НТШ на еміграції і
після повернення в Україну. Важливе значення має аналіз причин повернення М.
Грушевського в Україну у 1924 р. Автор також розглядає діяльність членів
НТШ в історичних установах Всеукраїнської Академії Наук, у першу чергу на
науково-дослідчій катедрі історії України та комісії Західної України.
Значну
частину книги займають додатки, де вміщено важливі документи з історії НТШ під
час головування Михайла Грушевського, передруки рідкісних праць і документів та
архівні матеріали. Книжка ілюстрована рідкісними світлинами і відкриє багато
цікавих нових сторінок з історії Галичини, України та доповнить образ Великого
Українця.
Презентація
у США відбулася 3 грудня 2006 р. в Українській Вільній Академії Наук у
Нью-Йорку.
Замовити
видання можна за адресою: The Ukrainian Historical Association,