Виставка Павла Лопати

Оксана Бризгун-Соколик

7 грудня ц. р. велика зала Осередку Спадщини при українській католицькій церкві Св. Йосифа в Оквіллі, поблизу Торонто, була заповнена радісним гомоном кількох мешканців оселі Полтава, невеликою кількістю лемків з організації, що існує в Канаді понад 50 років, та багатьма приятелями мистця Павла Лопати, який зробив приємну несподіванку – виставку своїх найновіших картин та ікон, а їх було разом понад 80!

Павло Лопата, мешканець Полтави і парохіянин нової чудової церкви Св. Йосифа в Оквіллі, запропонував парохові о. Михайлові Лозі свою виставку з подарунком: 50 відсотків з продажу кожної картини він призначив на фонд розбудови цієї церкви, яка від початку 2012 року стала подивом для подорожуючих тією околицею!

Виставку відкрив о. Лоза і розказав про мистця Лопату, згадав його біографічні дані, його життя, творчість, працю та виставки, які відбулися в Америці, Україні, Чехії, Словаччині та Канаді, де він творчо працює понад 43 роки, приїхавши сюди 1969 року. Павло Лопата у своєму слові щиро подякував усім членам огранізаційного комітету виставки та всім тим, хто чим-небудь допоміг у влаштуванні виставки. Головно подякував своїй дружині Марійці, його помічниці, дорадниці. І справді, знаючи пані Марійку, вона уможливлює своєму Павлові не тільки малювати, але і “втоплюватися” у книгах, вишукувати цікаві матеріали та писати статті про наших мистців, які постійно появляються в нашій пресі. Марійка – це права рука художника, яка багато чого полагоджує у влаштовуванні багатьох експозицій творів свого чоловіка.

Виставка була дуже цікава своїм змістом і гарно розміщена у просторій ясній залі. Велика частина – це були ікони, яким Павло Лопата присвячує багато свого часу, уваги та любові. Численну кількість картин, які творять серію поетичних жіночих голівок, як, наприклад, “Дівчина з серпом”, “Дівчина з скрипкою”, “Замріяна”, “Зачісує волосся”, та кілька інших робіт, де кожна голівка мала делікатну стилізовану “авреолю”, довелось подивляти кожному з присутніх. Також з “авреолею” був намальований “Тарас Шевченко”. На запит, чому голівки мають “авреолю”, мистець відповів, що це його пошана до жінки. Було також кілька великих символічно-сюрреалістичних полотен, як, наприклад, “Кров Христа, не вода”, “Хрещення”, “Післанець”, “Суддя” та інші, перед якими стояли глядачі та дискутували про розуміння їхнього змісту.

А нам згадалася наша подорож в Європу 1997 року, де, відвідуючи Прагу і славні Градчани, коло Празького замку, ми із здивуванням побачили виставку картин Павла Лопати! З радістю і гордістю ми там подивляли нашого торонтонця!

А в нашій хаті, поміж іншими іконами, суворими очима на нас дивляться з двох ікон Св. Константин та Св. Василій, праці Павла Лопати! Вони є доказом, що сучасне українське мистецтво плекає цю важливу творчу ділянку!

Його радісні конвалії нам нагадують, що після кожної зими прийде весна!

Успішна виставка, що тривала тільки 3 дні, була приємною і вдалою імпрезою при кінці 2012 року.

PHOTOS

1 - Під час відкриття виставки мистця Павла Лопати в церкві Св. Йосифа в Оквіллі

2 - Мистець Павло Лопата