Виставка Павла Лопати
Оксана Бризгун-Соколик
7
грудня ц. р. велика зала Осередку Спадщини
при українській католицькій церкві Св.
Йосифа в Оквіллі, поблизу Торонто, була
заповнена радісним гомоном кількох
мешканців оселі Полтава, невеликою
кількістю лемків з організації, що існує
в Канаді понад 50 років, та багатьма
приятелями мистця Павла Лопати, який
зробив приємну несподіванку – виставку
своїх найновіших картин та ікон, а їх
було разом понад 80!
Павло Лопата, мешканець Полтави і парохіянин нової чудової церкви Св. Йосифа в Оквіллі, запропонував парохові о. Михайлові Лозі свою виставку з подарунком: 50 відсотків з продажу кожної картини він призначив на фонд розбудови цієї церкви, яка від початку 2012 року стала подивом для подорожуючих тією околицею!
Виставку відкрив о. Лоза і розказав про мистця Лопату, згадав його біографічні дані, його життя, творчість, працю та виставки, які відбулися в Америці, Україні, Чехії, Словаччині та Канаді, де він творчо працює понад 43 роки, приїхавши сюди 1969 року. Павло Лопата у своєму слові щиро подякував усім членам огранізаційного комітету виставки та всім тим, хто чим-небудь допоміг у влаштуванні виставки. Головно подякував своїй дружині Марійці, його помічниці, дорадниці. І справді, знаючи пані Марійку, вона уможливлює своєму Павлові не тільки малювати, але і “втоплюватися” у книгах, вишукувати цікаві матеріали та писати статті про наших мистців, які постійно появляються в нашій пресі. Марійка – це права рука художника, яка багато чого полагоджує у влаштовуванні багатьох експозицій творів свого чоловіка.
Виставка
була дуже цікава своїм змістом і гарно
розміщена у просторій ясній залі. Велика
частина – це були ікони, яким Павло
Лопата присвячує багато свого часу,
уваги та любові. Численну кількість
картин, які творять серію поетичних
жіночих голівок, як, наприклад, “Дівчина
з серпом”, “Дівчина з скрипкою”,
“Замріяна”, “Зачісує волосся”, та
кілька інших робіт, де кожна голівка
мала делікатну стилізовану “авреолю”,
довелось подивляти кожному з присутніх.
Також з “авреолею” був намальований
“Тарас Шевченко”.
На запит, чому голівки мають “авреолю”,
мистець відповів, що це його пошана до
жінки. Було також кілька великих
символічно-сюрреалістичних полотен,
як, наприклад, “Кров Христа, не вода”,
“Хрещення”, “Післанець”, “Суддя” та
інші, перед якими стояли глядачі та
дискутували про розуміння їхнього
змісту.
А нам згадалася наша подорож в Європу 1997 року, де, відвідуючи Прагу і славні Градчани, коло Празького замку, ми із здивуванням побачили виставку картин Павла Лопати! З радістю і гордістю ми там подивляли нашого торонтонця!
А в нашій хаті, поміж іншими іконами, суворими очима на нас дивляться з двох ікон Св. Константин та Св. Василій, праці Павла Лопати! Вони є доказом, що сучасне українське мистецтво плекає цю важливу творчу ділянку!
Його радісні конвалії нам нагадують, що після кожної зими прийде весна!
Успішна виставка, що тривала тільки 3 дні, була приємною і вдалою імпрезою при кінці 2012 року.
PHOTOS
1 - Під час відкриття виставки мистця Павла Лопати в церкві Св. Йосифа в Оквіллі
2 - Мистець Павло Лопата