Ой на Івана та й на
Купала...
Одним із найвеличніших та загадкових українських народних свят було
Івана Купала, яке відзначається 7 липня і яке прийшло до нас ще з
дохристиянських часів, коли воно знаменувало вшанування бога Сонця.
За давнім звичаєм, на традиційне святкування Купала
зібралися українці на оселі “Запоріжжя” Філії Українського Національного
Об’єднання Судбури (господарі оселі – Софія Витлінська і Володимир Шарий). Надзвичайно
смачними стравами частували кухарі Галина та Наталка Коломійчук і Володимир
Зельонка. Дівчата плели віночки із трав та квітів. Під мелодійний супровід баяністів
Миколи Нікільчука та Михайла Буби дзвінко лунали українські народні пісні, які
дівчата дарували парубкам під час вінкоплетів. Брали участь у співі і хлопці у
пісні-переклику жартівливого змісту. Їхні баси звучали у доповнення дзвінких
жіночих голосів. І дарма що у пісні хлопці жартівливо висміювали дівчат, а
дівчата – хлопців. Купала – це перш за все веселе свято молоді, пов’язане з
надіями на радісне майбутнє.
Цієї чарівної ночі розпускається вогненна квітка
папороті, на пошук якої вирушили юнаки та дівчата оселі. За повір’ям, у цю ніч
папороть лише на мить розквітає вогненно-красним, яскравим кольором. Одні
говорять, що це на небувалу вдачу у житті, багатство; інші – що можна в той
момент вгадати своє майбутнє. Але пам’ятаймо головне, що шлях до квітки захищає
від нечистої сили.
Вдало і з завзяттям вела співи та хороводи пані
Галина Буба. Вона не залишала нікого байдужим до дійства та запалювала своєю
енергією людей і природу навкруги. Приємно було бачити, як представники усіх
поколінь разом брали участь у дійстві. Дівчата заквітчали дерево, довкола якого
всі разом водили таночки та співали ритуальні купальські пісні. Пані Галина
розповідала про традиції та пояснювала значення усіх дійств. Було чого
повчитися і малим, і дорослим. Гордовито позували і головні атрибути свята – опудала Купало й Марена. Згідно
із слов’янським міфом, це зимове божество, що морить землю стужею, а людину
хворобою і голодом. Їх перемагає літо в момент, коли горить багаття та ці
опудала спалюють. Високо в небо здійнялося велике вогнище після пісень і
хороводів. Жваво перестрибнув через вогонь Дейв Базилікут, вчитель танцювальної
групи “Веселка” Філії УНО Судбури. Всі затамували подих, та стрибок був вдалий,
бо полум’я не торкнулося його – на удачу. Згідно з народним повір’ям, це також
очищення від усієї нечисті та різних хвороб.
Зі смерком дівчата пускали вінки на воду. Вода
відблискувала вогники від віночків із свічками, які пливли в далеку дорогу на
добру долю. Обережно заходили юнаки та чоловіки у воду, щоб підібрати вінки, а
вечірні жіночі приспіви відлунювалися у надвечір’я. “Зелене Купало в літо
упало”... Не забули примітити в цей день і погоду: стояла зоряна Купальська ніч
(на грибне літо) і велика роса (вродять огірки та горіхи).
Дійство пройшло весело та водночас урочисто! Кожен
із присутніх вклав свою лепту в загальну справу. То тут, то там можна було
побачити голову Філії УНО Судбури Михайла Мацюка з фотоапаратом, з яким він
наполегливо працював з метою зробити якнайбільше світлин на згадку. Члени
культурно-освітнього комітету Філії УНО Судбури Наталя Коломійчук, Мерилін
Вервега, Люба Божик, Софія Витлінська та Керен Макала висловлювали велику
подяку всім членам Філії, без яких не відбулося б це святкування. Радо та щиро
вітали судбурівці у своїй оселі гостей на святі Івана Купала: членів МУНО з
Рідної Школи УНО Торонто-Захід, вчителів школи Філії УНО Торонто-Захід та
президента УНО Канади Тараса Підзамецького.
Маємо приклад не тільки того, як зберігати та
підтримувати українські традиції, але й як згуртовувати навколо себе та
залучати до нашої громади українців. Відчуття єдиної великої родини – такий
настрій панував на оселі “Запоріжжя” того вечора. А роз’їжджалися гості,
прощаючись із новими друзями, ніби із давніми, з обіцянками зустрітися знову. Чудовий
настрій та нові знайомства залишать свій відгомін і приємні спогади у серцях на
довгі роки.
Оксана
Левицька
PHOTOS
1 – Святкування на оселі “Запоріжжя” Філії УНО в Судбурах;
2 – Учасниці свята плетуть вінки;
3 – Співають дівчата та жінки;
4 – Співає чоловічий ансамбль: (зліва направо) Михайло Лучків, директор
Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід,
Василь Лучків, Стефан Лучків, Тарас Підзамецький, президернт УНО Канади;
5 – Вчителька Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід Оксана Левицька і секретарка
школи Людмила Погорєлова