Бл. п. Володимир Рогатин

Ділимося сумною вісткою, що 17 липня 2009 р. на 82-му році життя в Судбурах, Онтаріо, відійшов у вічність бл. п. Володимир  Рогатин.

Володимир народився в Хоросткові, Україна, 27 жовтня 1926 року. В час війни був вивезений німцями до Німеччини на роботу. По війні опинився в американській зоні, де працював аж до виїзду до Канади. У 1947 році перевезли його до Тиминс, Онтаріо, де працював у лісі. З часом родина переїхала до Кенори. В Кенорі Володимир працював у крамниці Гончарика.

Судбурська Філія в той час шукала диригентку і учительку Рідної Школи. Рішенням родини було податися на цю роботу, і Рогатини переїхали до Судбур. Володимир працював в Українській Кооперативі, а з часом перейшов до “Норанд Стіл”, де працював як зварювач до часу відходу на пенсію у 1977 році.

Володимир був гордий, що він українець, й відразу по приїзді до Судбур записався до Українського Національного Об’єднання. В організації виконував різні функції – від члена до голови.

Хор “Дніпро” радо прийняв ще одного баритона, а незабаром Володимир став і солістом.

Був парафіянином української католицької церкви Св. Покрови. Він був гордим членом Клубу “Тризуб”, де грали його сини Левко і Тарас.

Всі будуть пам’ятати Володимира як доброго чоловіка, котрий любив свою родину, підтримував хор “Дніпро” та танцювальний ансамбль “Веселка”, де його діти співали і танцювали.

Улюблений чоловік Олі (Мисик) Рогатин, найкращий батько синів Левка, Тараса – дружина Дебора і діти Стефан та Наталя, доні Оксани – чоловік Оксани Степан Василик помер, і залишилося дві доні Анастасія й Адріяна.

Будемо молити Бога, щоб прийняв Тебе, Володимире, у канадську землю, котра буде Тобі легкою.

Вічна Тобі пам’ять!

 Дружина Оля

Сини – Тарас і Левко

Дочка Оксана

Онуки – Стефан, Наталя, Анастасія, Адріяна

Вся родина