Святкова зустріч і
доповідь УКОФ – відзначення мільйонної інвестиції в українську католицьку
науку та освіту
На запрошення
Української Католицької Освітньої Фундації в Канаді близько сотні осіб завітало
до КУМФу в Торонто 27 квітня 2009 року, щоб взяти участь у святковій зустрічі
відзначення мільйонної інвестиції та послухати доповідь д-ра Олега Турія,
завідувача катедри церковної історії та колишнього директора Інституту Історії
Церкви Українського Католицького Університету.
По теплому привітанні, молитві та вступному
слові голови УКОФ о. Михайла Лози адміністративний директор Фундації Лада
Даревич розповіла про діяльність УКОФ протягом 2008 року. Вона наголосила на
проектах і програмах, які підтримала Фундація за останній рік, а саме: надання
35 стипендій студентам Українського Католицького Університету, Львівської
Духовної Семінарії Св. Духа та Семінарії Св. Духа і Інституту Шептицького в
Оттаві, Інституту “Camillianum” у Римі, підтримка 3 професур
і катедр УКУ, забезпечення 3 дотацій на подорожі, здійснення 6 видавничих
проектів та додаткова підтримка 4 програм при УКУ (літнього семестру,
філософсько-богословського факультету, Інституту Літургійних Наук та бібліотеки
УКУ).
Організовуючи таку імпрезу, УКОФ мала на меті не
лише прозвітувати про свою діяльність, але й гідно вшанувати своїх
жертводавців. Бо ж відомо, що якими б визначними не були наукові винаходи чи
освітні змагання, їх успіх та розвиток значною мірою залежить від фінансування.
Отож у своїй промові пані Даревич назвала найбільших меценатів УКОФ, членів
Кругу Митр. Шептицького – саме тих, котрі склали значні пожертви впродовж
років, забезпечуючи майбутнє Української Католицької Церкви, яке передбачив
Митрополит Андрей. Серед них – Богдан і Леся Бульчаки, бл. п. о. Василь
Галярник, бл. п. Володимир і Стефанія
Лехи, Дарія Муцак-Ковальська ($100,000–$249,000), бл. п. д-р Теодор
Дзюбановський ($250,000+) та почесний член Кругу д-р Марія Фішер-Слиж
($1,000,000).
Цей княжий дар д-р Фішер-Слиж був особливо
оцінений під час зустрічі. Д-р Олег Турій прочитав листа подяки, якого він
привіз зі Львова від ректора Українського Католицького Університету д-ра Бориса
Гудзяка. У листі, зокрема, наголошено: “Великою радістю для цілого університету
є те, що в часі економічної кризи можемо розвивати свою діяльність завдяки
великодушності наших вірних жертводавців, серед яких важливе місце займає д-р
Марія Фішер-Слиж. Своїм дарунком вона зробила неоціненний вклад не лише в
розвиток університету, але і в майбутнє країни”. За жертовність та надзвичайну
підтримку від імени УКУ та УКОФ в Канаді та Америці д-р Марії Фішер-Слиж було
вручено пам’ятну кришталеву миску, грамоту і квіти. Зал схвильовано очікував на
слова меценатки. Що спонукало її до такого великого датку для УКУ у Львові? Д-р
Фішер-Слиж відповіла, що вважає своїм обов’язком допомагати Україні – із
вдячности Богові за своє щасливе життя. “Я дякую Всевишньому за поміч родині у
вільному світі. Я відчуваю, що то мій обов’язок помагати Україні, що я роблю
від часу її незалежности. Коли тисячі людей мого віку мучилися по тюрмах,
засланнях на тяжких каторжних роботах, то я жила у вільному світі, мала змогу
працювати і допомагати іншим. Нехай моя допомога буде в їх пам’ять!” –
завершила свою промову меценатка.
Така пожертва – мільйон доларів – може стати
добрим прикладом для наслідування в українській громаді. Адже наукові та
освітні проекти, які підтримує Фундація при Українському Католицькому Уні-
верситеті, багато-гранні і потребують подальшої фінан-сової підтримки. Саме на
цьому ак-
центував увагу при-
сутніх головний до-повідач – завідувач катедри церковної історії УКУ д-р Олег
Турій. Представляючи його достойній аудиторії, президент Інституту Канонічних
Студій у Римі о. Іван Дацько наголосив, що плідний молодий науковець Олег Турій
(у його творчому доробку понад 75 власних праць та рецензій, понад 25
редагувань монографій і статей) виростав в атеїстичній Україні, отож з власного
досвіду свідчить, що релігійне життя в Україні не лише вижило, а воно є живуче
і життєдайне.
Говорячи
про “віру після атеїзму та розвиток релігійного життя в сучасній Україні”, д-р
Турій наголосив, що слід брати до уваги трагедію ХХ століття – епохи терору та
насилля, яка породила нову людину “homo sovieticus” з її приниженою гідністю,
розтоптаною честю, спотвореною мораллю та деформованою свідомістю. Та незважаючи на це,
статистика свідчить про зростаючу кількість віруючих в сучасній Україні (60%
сьогодні порівняно з 44% у 1993 році). За результатами найновішого опитування у
рамках Міжнародної програми соціальних досліджень (ISSP) про місце релігії в житті громадян 44 країн,
Україна за рівнем релігійности її громадян посідає п’яте місце в Європі після
Кіпру, Польщі, Словаччини та Португалії. Практикуючих християн побільшало і
серед молоді завдяки інтенсивній катехізації та вивченню основ християнського
віровчення в недільних та (подекуди) загальноосвітніх школах. На щастя, час
конфліктів та міжконфесійного розбрату в Україні вже перейшов свою
кульмінаційну фазу, про що свідчить зменшення баталій за храми та налагодження
контактів і конкретних форм співпраці між єрархами та вірними різних конфесій. Як
приклад, д-р Турій навів ініціативи Українського Като-
лицького Університету: серію нау-кових симпозіумів про Берестейську унію, мирянський
екуменічний семінар, перший в Україні юдео-християнський діалог, зустрічі
представників польської та ук-раїнської інтелігенції, спільно проведену з
Києво-Могилянською Академією конференцію про ідею Київської Церкви та
ініційовані УКУ богословські симпозіуми у Вюрцбурзі та Гамінґу щодо взаємин
греко-католиків із римо-католиками.
По закінченні доповіді присутні мали нагоду
поставити доповідачеві запитання. І хоч вони були розмаїтими, висновувалося
одне: якщо ми хочемо мати майбутнє як українці-християни, мусимо осмислити
власну церковну ідентичність та поєднати її зі спільною християнською сутністю.
І друге: богословіє та історія вартують того, щоб їх підтримувати, а майбутні
покоління – вдячно будуть пожинати рясні плоди з наших з вами нинішніх інвестицій
в науку та освіту.
Квітка Гриньків-Лопушанська
За подальшими інформаціями прохання звертатися
до УКОФ у Канаді на адресу: 236 Bering Ave.