Готуймося до зустрічі Владики Адріяна з Дніпропетровська у Торонто

Любов Василів Базюк,   нагороджена орденом Св. Варвари Його Святістю Патріархом Філаретом

Пошана до великого духівника Владики Адріяна та його приїзд у Торонто викликає в нас особливу радість, що ми зустрінемо великого оборонця Української Православної Церкви Київського Патріархату. Це небуденна подія в житті українців Канади. Не всі мають змогу відвідувати Україну і зрозуміти  працю Святішого Патріарха Філарета, владик, священиків та патріотів українського народу в боротьбі з ворожою Церквою Московського Патріархату, яка при допомозі Російської держави, її фінансової підтримки докладає величезних зусиль, щоб через Московську Церкву поширювати свої впливи, виховувати своїх послідовників, нищити любов до нашої Батьківщини – України.   Московський Патріархат шукає своїх симпатиків серед малоосвічених, несвідомих наших селян і міщан по далеко розкинених селах й містечках, залякуючи людей у різні способи, а навіть тим, що їх гріхи не будуть розгрішені та вони не будуть поховані Церквою.

Боротьба з Московським Патріархатом – це одне з головних завдань нашої свідомої інтелігенції в Україні і тут, у діаспорі. Без Української Церкви, мови, українського духовенства, випускників українських духовних семінарій та академій (не московських) Україні довго не існувати. Тільки Церква та духовенство виховують  у своїх молодих парафіян  любов до України, українського народу, шанують та моляться за всіх українських героїв, що загинули в жорстокій боротьбі з москалями за свободу, за свою державу. За тих, що загинули у Визвольних Змаганнях та пережили усі форми геноциду –  голод, заслання на тяжких роботах чи воювали у Повстанській Армії. За них священики Московського Патріархату не відслужать панахид і не розкажуть молодим, як їх прадіди, діди та батьки змагалися за свою вільну Державу, Церкву і Народ.

Наш народ був переслідуваний за віру Христову, Церкву та християнську етику і мораль, власне, тими ж москалями, які тепер стають дуже релігійними і стараються через Церкву відбудовувати свою московську імперію. Чому вони не звернуть увагу на своїх старовірів, духоборів та тих політруків, руки яких ще досі не відмилися від пролитої української крові? Нам тут, у Канаді, треба завзято працювати для зміцнення Київського Патріархату, а приналежність до Вселенської Церкви не означає, що треба йти на поступки москалям та наслідувати церковні традиції Москви.

Зустрічі з владиками Київського Патріархату мусять відбуватися найбільш урочисто по церквах, де владики зможуть розказати вірним християнам про свою жертвенну працю після кривавого московського панування. На їх розповідях буде виховуватися наша молодь, якій треба почути про велике змагання Церкви в боротьбі з нашим найбільшим ворогом – москалем. Багато цієї молоді їздить тепер в Україну, працює там у різних ділянках, і вони та всі українці з діаспори, які відвідують Україну, моляться у церквах Київського Патріархату (до московських ми не ходимо). Це наша рідна Церква, у рідній мові, страждальна, прибрана вишивками, яких у московських церквах не дозволяють, а духовенство – сучасне, не з бородами та довгим волоссям, що нагадує  московського Петра Першого з ножицями на вулицях Санкт-Петербургу.

Дякую усім  “Приятелям Київського Патріархату”, пані Ірині Ващук, усьому заряду та членству за їх велике розуміння та підтримку нашої Української Церкви Київського Патріархату.

Нашій Українській Церкві в Канаді бажаю заглибитися та краще зрозуміти історію Церкви,  українського народу і спільно й велично, з великою пошаною, братньою християнською любо-в’ю, підтримкою духовною та матеріальною подати руки нашій Церкві, яка пережила багато великих голокостів, а тепер будує нові храми (бо багато церков москалі забрали) і виховує нового українця-християнина без московського впливу й фарисейства.

Закликаю всіх українців відзначити приїзд Владики Адріяна та проявити нашу українську гостинність у вересні цього року.