Філія УНО в Гамільтоні вшановує концертом 50-річчя існування ансамблю “Чайка”

Л. Тиховська, прес-референт Філії УНО в Гамільтоні

Концерт хорового і танцювального ансамблю “Чайка” на вшанування 50-річчя діяльности при Філії Українського Національного Об’єд-нання в Гамільтоні відбувся в неділю, 4 червня 2007 р. в аудиторії школи Сера Джона А. Макдоналда.

Хоча членство Філії УНО в Гамільтоні не вирізнялося великою кількістю, проте з початку заснування у 30-х роках минулого століття відзначалося великою присвятою і співпрацею в усіх ділянках організаційної діяльности.

Цьогорічний концерт яскраво віддзеркалив, що праця членів була фундаментальною в осягненні півстолітнього існування ансамблю, в сучасний час – Школи пісні і танцю.

Побіч хорового й драматичного гуртків, при Філії УНО існував танцювальний гурток під керівництвом Галі Хам. Цей гурток осяг великої популярности виступами на різних імпрезах як у Канаді, так і в США.

У 1957 році при Філії постав ансамбль українських народних танців  “Чайка” під керівництвом Ярослава Клуня, який ще в Англії, перед приїздом у Канаду, виявив дар і спритність до навчання.

У 1965 році назву змінено на “Юна Чайка” – переорганізовано на Школу пісні і танцю, де безперервно навчається молодь, починаючи з семи років. При відході старших постійно приходить поповнення. Останніми роками долучено групу малят-початківців.

Виконання народних танців у поєднанні з виконанням пісень збагачує концертну програму, що викликає більше зацікавлення і для виконавців, і для глядачів.

Протягом півстоліття ансамбль здобув признання, своїми виступа-ми збагачуючи і поповнюючи програми громадських мистецьких імпрез у Гамільтоні та околицях. На запрошення далі продовжує підтримувати благодійні заходи міста Гамільтону.

Влітку 1977 року ансамбль “Чайка” відбув турне по Європі, виступивши з концертами у Манчестері (Англія), Лондоні (Англія), Мюнхені (Німеччина) та Парижі (Франція). Надзвичайно успішне турне відбулося по Флориді.

При ансамблі “Чайка” не тільки гуртується молодь, але й навчанням українських пісень і народних українських танців укріплюється почуття гордости за корінне походження, популяризується надбання української культури, збагачується багатокультурність країни нашого побуту – Канади, дотримуючись слів великого генія Тараса Шевченка: “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”, що є чинною основою діючої Школи пісні і танцю.

У концерті взяли участь 110 цьогорічних учнів і 5 початківців та 21 основоположний член-гість.

Сучасні інструктори народних танців – це прогресивні нові сили, вишколені в цьому ж самому ансамблі протягом довгих років. Колишні учні “Чайки” не тільки провадять заснований ансамбль, але й спричинилися до поширення та розвитку народного мистецтва в інших українських громадах, передаючи надбану й привиту культурну спадщину українського народу.

“Наша пісня, наша дума не вмре, не загине...” не лише в Україні, але й поза межами України.

Під головним керівництвом і аранжуванням музичного акомпаніаменту Ніли Ґеник та Анни Качмар виконавці захоплено чарували українську громаду Гамільтону співом, пригадуючи слова Марка Вовчка: “Як щиро та не боячись сказати, то, мабуть, кращих від українських пісень немає в усьому світі великому”.

Серед присутніх на концерті була родина Григоровичів, першого голови Крайової Екзекутиви Українського Національного Об’єднання Канади, а саме донька Леся, внука і правнуки. Спадкоємність основоположників продовжується.

Крім диригентів й інструкторів, багато інших людей причинилося до підготовки концерту. Виступ усіх учасників ансамблю в українській народній ноші, з притаманністю уборів різних місцевостей, створює рідкісну, унікальну картину. Українській концертній ноші, або костюмам, багато часу присвячують Оля Біловус і Тереза Федущак.

Народні убори, як і народні танці та спів, пов’язуються з оригінальністю народного ук-раїнського мистецтва. Як зазначив Ярослав Клунь: “Поповнення народного мистецтва потрібне, але з дотриманням оригінальности”. Часто на сценах у сучасний час, із впровадженням нових танців, помічається відхилення від оригінальности.  Відхилення від народної ноші також позначається особливо в дівочих уборах голови, корсетках і різнобарвних спідницях. Можна також сміливо сказати, що найкращим є головний убір вінок зі стрічками, і ніякі убори його не замінять.

Відхилення від оригінальности чи у виконанні народних танців і пісень, чи у ноші тратить унікальну своєрідність, що затрималася в народі і дійшла до сучасного часу з сивої давнини. Відхилення зливається з модернізацією і підлягає постійним побутовим вадам і змінам. Безперечно, у народному мистецтві оригінальність мусить дотримуватися, про що дбали протягом півстоліття опікуни “Чайки”.

Темою цьогорічного концерту було: “Що “Чайка”, хто “Чайка”?”. Презентація кожного періоду подавалася у двох мовах – українській і англійській. З позначених періодів давали презентацію учасники тих років, переносячись у минуле.

Анна Качмар, Ганя Мількович-Рибалка та Галина Сенчишак-Д’Аддаріо, дочки сумлінних членів Філії, зазначили, що вони вклали разом 115 років присвяти і далі продовжують працювати в ділянці навчання “Чайки”.

З нагоди 50-річчя існування ансамблю, після відспівання славнів, початківці-малята закликали усіх прилучитися до співу “Многая літа”.

Зворушливим був виступ гостей – “Закарпатський танок” у виконанні перших танцюристів (хореографія Ярослава Клуня). І так виступами продовжувалася традиція ансамблю. Окремі точки виконувалися спільним хором, старшим хором і дитячим.

Так само виконання танців було по групах, дотримуючись віку, що віддзеркалює уставлену одномірність.

Виконання хором старших пісні “Де гори Карпати” багатьох глядачів перенесло думкою в зелені Карпати, мрійну чарівну землю їхнього дитинства.

“Червона рута” Володимира Івасюка породила найглибші почуття молодости, найглибшу любов до української пісні та велику пошану до композитора, який за любов до української пісні завчасно загинув.

Концерт закінчено традиційним “Гопаком” під гучні оплески присутніх і виходом на сцену усіх виконавців – нашої української молоді.

Іван Біловус, голова ансамблю, подякував усім присутнім за численну участь, пригадуючи про бенкет “Чайки”, запланований на жовтень цього року.