“Реквієм” – концерт на вшанування жертв Голодомору 

Торонто, 30.05.2008

 Найперфектніші люди не завжди є перфектні. Може, для декого і той концерт не був перфектний, залежно ХТО і ЧОМУ прийшов його слухати. Концерт “РЕКВІЄМ” мав на меті освідомити передусім НЕ УКРАЇНСЬКУ публіку, що ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД був запо-діяний сталінським тоталітаризмом    у 1932-1933 роках, під час якого загинули мільйони українських селян мученицькою смертю,  а тисячі українських сіл та хуторів зникли з лику Землі. Це була одна з найбільших трагедій двадцятого століття!

У “РЕКВІЄМІ” брали участь і українці, і найкращі співаки з найкращих канадських хорів. Очевидно, велика церква Eglinton St. George’s United Church була по береги заповнена мішаною публікою. Музична частина програми почалася піснею Гулака-Артемовського з оперети (майже  опери!) “ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ”. Опісля рецитував власну поезію поет Микола Латишко, який пережив Голодомор і був свідком того, що тоді діялося. А пані Галя Дмитришин виголосила поему “Голодомор очима дитини”. У першій частині концерту пісні були так підібрані, що поступово розвивали настрій трагедії Голодомору. В цій частині співав соло молодий канадський баритон ОЛЕКСАНДР   ГАЄК  (по мамі – Олесь Пільків). Він недавно появився на широкому мистецькому горизонті, закінчивши на повній стипендії Juilliard School of Music. Студіюючи з маестро Daniel Ferro, здобув свій Bachelor & Master of Music Degrees. 

У програмці не було подано, хто переклав на англійську мову вірш Тараса Шевченка і хто написав до нього музику, але Олександр Гаєк виконав цей твір своїм питомим стилем, чистим-чистим одзвінченням, зворушливо, вміло. Талант Олександра Гаєка і вміння – правдиві! Він народився служити МУЗІ та МУЗИЦІ!

Після відспіваних композицій С. Барбера, Б. Лятошинського, С. Рахманінова, Ґ. Мортона і Д. Бортнянського настала перерва. Другу частину хор разом з оркестром “Talisker Players” виконав      особливо гарний і відповідний твір французького композитора Ґабріела Форе (1845–1924) “РЕКВІЄМ”.  “РЕКВІЄМ” – це хоровий музичний твір скорботного характеру, назва якого походить від першого слова латинської пісні “Requiem aeternam dona eis. Domine” (Спокій вічний дай їм, Господи). Одначе Ґабріел Форе у цій музиці не висловив страху перед смертю, тільки сказав: “...Я бачу смерть як щасливе визволення, як прагнення щастя, що над нами, а не як болюче переживання”.  Магнетичний диригент і мистецький керівник хору “Контрапункт” Василь Волощук диригував “in excelsis”! Його зачаровуюча енергія, його лице, руки, ціла сильветка, навіть пальці були промовисті! Загіпнотизований музикою, якою диригував, він підносив її до якнайвищих висот. Публіка розходилася зворушена, але не пригноблена. Разом з хором, оркестром, музикою, диригентом всіх огортав пульсуючий настрій живучости, тепла, приязні.

Текст і фотографії Віри Ке