Ретроспективна виставка Христини Кудрик у Львові

Відкриття ретроспективної виставки мисткині Христини Кудрик з Торонто відбулося у п’ятницю, 3 серпня 2012 р. в Національному музеї у Львові.

Образотворчий доробок Христини Кудрик з Канади багатогранний і різнородний. Переважає малярство, але вона також себе проявила у графіці, скульптурі та фотографії. Виставка в Національному музеї у Львові – це вже восьма особиста виставка мисткині, перша ретро­спективна і перша особиста в Україні. Мисткиня також брала участь у дво- і триособових та численних групових виставках у Канаді та Америці, як також у двох в Україні.  

Христина Кудрик, з дому Навроцька, народилася 1940 р. у Перемишлі в родині відомого адвоката Стефана Яреми Навроцького і учительки Марії Ломінської. В сім’ї був старший брат Роман і молодша сестра Ірина. Батько, колишній офіцер Австрійської Армії, Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії, в той час був послом від округи Перемишля до Польського Сейму з рамени Українського Національного Демократичного Об’єднання. При кінці хуртовини Другої світової війни родина виїхала до Німеччини, а тоді 1949 року до Вінніпегу в Канаді, де Христя закінчила середню школу. Вчилася у Школі рисування і малювання Катерини Антонович. У 1960 році закінчила Манітобський Університет, факультет мистецтва, зі ступенем бакалавра красного мистецтва. Тезу написала на тему впливів модерного мистецтва на комерційну графіку. Переїхавши 1960 року до Торонто, працювала як дизайнер у рекламній фірмі. У 1964 році продовжувала студії на факультеті педагогіки Торонтського Університету, де здобула диплом учительки мистецтва в середніх школах. Довгі роки працювала у відомій спеціалізованій школі Сентрал Технікал у Торонто, де викладала живопис і рисунок та історію мистецтва. Попри педагогічні та родинні обов’язки, продовжувала малювати і виставляти.

Христина Кудрик вже на початку свого творчого шляху зацікавилася кольором і проявила схильність до модернізму, зокрема до експресіонізму та абстракції, течій, в яких вона шукала свого власного вислову, прямуючи до самопізнання і самовираження.

Найбільше оригінальними та успішними картинами 1960-их і 1970-тих років можна вважати праці, створені емальною фарбою на папері. Бачимо діалог мисткині між фігуративністю та безпредметністю, між експресивністю форми і кольору та між спонтанністю і стриманістю.

Майже рівночасно мисткиня розглядала можливості абстрактних геометризованих форм і ритмів у компактних міських пейзажах.

У серії “Солярні звуки” композиція побудована на чітко окреслених формах круга, старовинного символу сонця і вічності.

У половині 1970-их років Хистина Кудрик повернулася до емальної фарби, наголошуючи двовимірність, безпредметність і експресивність форми і кольору, як також вповні використовуючи плинність матеріалу. В серії, натхненній музикою, – “Звукові враження” хвилясті пасма барв ефективно передають відчуття зрівноважених ліричних музичних акордів, що ритмічно повторюються у закритих або відкритих безкраїх композиціях.

Використовуючи можливості емальних фарб, Христина Кудрик також створила цикл композицій, базованих на різних комбінаціях геометричних, цілком абстрактних форм.

Новий етап творчості починається у ранніх 90-их роках, коли мисткиня шукає за суттю свого мистецтва і буття, починає вглиблюватися у зміст символів форм і барв. Вона повертається до олійних фарб, розглядає можливості тривимірного зображення повсякденних об’єктів у незвичнім просторі геометричних площин.

У серії “Медитації” Христина Кудрик далі вглиблюється у світ символів і філософічних роздумів. Центром уваги і головним елементом усіх великих полотен стає яйце, старовинний символ нового життя і досконалості. Мисткиня користується докладно випрацьованим зображенням яєць у конфігураціях геометричних схем і скупчень в різних нумераціях. Каліграфічно написані рядки тексту виконують подвійну роль: як елемент композиції і як концептуальне доповнення змісту.

Свого роду завершенням творчості можна вважати особливо цікаву останню серію, створену до 120-ліття поселення українців у Канаді. У серії “Спадщина” наявні постмодерні запозичення, комбінація різних технік, каліграфічні тексти і поява історичної теми та людей як вагомий елемент змісту.

Як бачимо, тематично і стилістично серії картин Кудрик різняться, але рівночасно в них видно послідовність у трансформації і застосуванні модерністичних і постмодерних течій у мистецтві другої половини ХХ століття. Діапазон творчості охоплює різноманітні напрямки від фігуративного експресіонізму до абстрактного, від суперреалізму до безпредметності, від концептуального вислову і мінімалізму до постмодерного запозичення. Всюди мисткиня надає перевагу творчій уяві в перетворюванні реальності. Технічно всі картини випрацьовані, акуратні, обдумані. У них нема нічого принагідного, але багато над чим варто застановитися. Від початку проявляється особливе відчуття кольору та прекрасне володіння ним і його нюансами. Можна сказати, що колір є одним із основних візуальних чинників у її творчості.

Праці на цій першій ретроспективній виставці вказують на те, що Христина Кудрик не задовольняється своїми осягами. Вона шукає нових засобів вислову, досліджує, експериментує, перевіряє свої творчі спрямування та їх удосконалює. Її картини є заохотою для того, щоб зупинитись, зосередитись і піднестись над буденним.

Виставка триватиме до 31 серпня.

Допис і світлини картин

д-р Дарії Даревич

PHOTOS

1 - Червоний мак на синьому, 1979, емальна фарба 

2 - Спадщина #1: Обіцяна земля, 2010, мішана техніка