Сторінки
Віри КЕ: Хроніка, Коментарі, Різне...
Дата в серпні
18 серпня 1948 р. помер у лікарні тюрми
ч. 1 міста Києва з діагнозом “двосторонній кавернозний тубер-кульоз легень”
австрійський архікнязь і полковник Українських Січових Стрільців Вільгельм фон
Габсбург – Василь Вишиваний, професійний військовий діяч, поет, лірик,
послідовний борець за незалежну Українську державу. За його любов до українського народу і участь у
визвольних змаганнях 1917-1921 рр. січові стрільці його назвали Василь
Вишиваний. Він часто з’являвся на цісарському дворі у Відні у вишиваній сорочці
під одностроєм австрійського старшини. За участь у боротьбі за волю України він
заплатив життям і згинув у тюремній лікарні Лук’янівської в’язниці в Києві. Здавалося
б, що таку надзвичайну людину ми повинні також згадувати, коли вшановуємо інших
героїв з часів Першої світової війни. Мабуть, для сучасної генерації полковник
Василь Вишиваний – зовсім невідома людина. А він повинен займати помітне місце
у списках наших історичних подій, а не тільки являтися моментами у спогадах
інших військових і політичних діячів національно-державного відродження
України. Життсвий шлях Вільгельма фон Габсбурга – Василя Вишиваного, повний
ідейних поривань і важких душевних переживань, міг би стати сюжетом для
історичного фільму. У своїх мемуарах Василь Вишиваний охоплює основні етапи
свого життя від дитячих років до визволення з румунського полону та повернення
в Україну на початку вересня 1919 р., де на той час перебувала Директорія УНР. Досконале
володіння кількома мовами допомогло Василю Вишиваному активно працювати начальником
відділу закордонних зв’язків Головного Управління Генерального Штабу. У 1921 р.
Василь Вишиваний видав у Відні власну поетичну збірку “Минають дні...” з
посвятою Українським Січовим Стрільцям – “Борцям, що впали
за волю України”.
З початком Другої
світової війни гітлерівці пропонували Василеві Вишиваному співпрацю, від якої
він рішуче відмовився, через що перебував під пильним наглядом гестапо. 26 серпня 1947 р. його заарештували у Відні
агенти радянської військової контррозвідки і в грудні перевезли до Києва. У
сумнозвісній будівлі на вулиці Володимирській, 33 почалося слідство, де
Габсбурга – Василя Вишиваного засудили на 25 років ув’язнення за зв’язки з ОУН
та за співпрацю з англійською і французькою розвідками. Василь Вишиваний не
почув цього вироку, бо помер з виснаження і хвороби. До моменту арешту у Відні
Вільгельм фон Габсбург мав двох синів. Вони, напевно, ніколи не дізналися про
долю свого батька, реабілітованого тільки 1989 року.
(Вдячна д-ру М. Р. Стехові за матеріали. Поштівку
з фотографією В. Вишиваного і підписану в 1920 р. я знайшла в архівах мого
батька Лавра Кемпе. Картку видала Українська Мистецька Накладня у Відні також
1920 р.)
PHOTO
Aвстрійський архікнязь і полковник Українських Січових
Стрільців Вільгельм фон Габсбург – Василь Вишиваний
Переклад “Ґавдеамуса”
Дуже вдячна комусь, що передав мені перекладений на українську мову
“Ґавдеамус”. Латинські слова були уложені на інші часи. Українські слова – не
підходять до мелодії. Може, якийсь сучасний поет і композитор погодять слова з
музикою.
“ҐАВДЕАМУС”
– СЛАВЕНЬ СТУДЕНТІВ
Звеселяймось,
поки молоді!
Після молодости веселої
І печальної старости
Забере нас смерть.
Віват Академія!
Віват професори! Хай живе
кожен!
Будьмо! Всі разом!
Процвітай, спільнота!
Віват, наша республіка!
І її керуючі!
Хай живе наше місто!
Також його меценати,
Під доброчинністю котрих
перебуваємо!
Вісім думок
1 – Кожний день починається дешевшими
грошима.
2 – Вже винайшли комп’ютер, що зовсім,
як людина, може все робити, навіть думати, і чекає на платню...
3 – Добра промова завжди має кінець
близько від початку...
4 – Дивно, як багато треба знати, щоб
довідатися, як мало людина знає...
5 – У Святім Письмі Старого Завіту і в
Святім Письмі Нового Завіту слово ПРАВДА згадується 11 і 7 разів, а слово
ВІЧНІСТЬ згадане тільки один раз: ІСАЯ, 57:15...
6 – Александер Ґустав Ейфел у Франції
збудував вежу висотою 984 стопи, котра досі називається Ейфел Тавер, нарисував
проект на засуви для Панамського Каналу і зробив форму на Статую Свободи. Чи
хтось назвав його “Заслужений”, або “Автор Естетичної Концепції”, або “Лауреат
Національної Премії”, чи “Художній Керівник Архітектурних Досягнень”? Но,
“Сер”! Він відомий у світі тільки своїм ім’ям та прізвищем. Беріть приклад,
“Заслужені” i “Лауреати”!
7 – Життя кожної людини – це завжди
цікава біографія, навіть часом – небуденна. Але щоб з неї вийшов літературний
твір, її мусить описати автор з іскрою Божою.
– ЗАВТРА – найбільше занятий день у
році. Кожний відкладає половину свого життя на ЗАВТРА...
Опінія
Син Нікіти Хрущова, совєтського лідера, що за
свого життя обіцяв похоронити Америку, – Сергій Хрущов і його дружина Валентина
Голенко по смерті Хрущова виїхали в Америку. 12 липня 1999 року вони прийняли
американське громадянство. 64-літній Сергій колись працював у ракетних програмах
Радянського Союзу, а в Америці викладав в університеті БРАВН у Провіденс, Род
Айленд (не знаю, що викладав). Після церемонії присяги нових громадян Сергій
Хрущов сказав до журналістів, що він почувається, як новонароджена людина, і не
має викидів совісти, що присягав “підтримувати і захищати конституцію та закони
і обороняти Сполучені Штати Америки від ворогів зовнішніх і внутрішніх...” Він
сказав також, що його батько Нікіта напевно не перекидається в могилі, що його
останній живий син прийняв капіталізм, проти якого Нікіта боровся, бо часи,
уряди і люди міняються, і з тим треба погодитися. Коли Нікіта гримав своїм
черевиком по столі на сесії Об’єднаних Націй, розлючений заявою філіпінського
делегата, що Радянський Союз поширює у Східній Європі імперіалізм, – то цей
черевик був АМЕРИКАНСЬКИЙ!
Дивне явище виринуло після розвалу
Радянського Союзу, коли і Україна, і Росія стали незалежними державами, – всі
ці люди, яким комуністична влада Радянського Союзу роками втовкала в голову, що
капіталізм поганий, що доляри погані, звільнившись від цієї влади, почали з
якоюсь патологічною пристрастю любити капіталізм і доляри. Вони почали підсувати різним урядовцям хабарі,
щоб могти переїхати в Америку або в Канаду. А прибувши туди, відразу шукали
долярів. Молоді жінки почали шукати когось багатого і старого, щоб одружитися,
а старі чоловіки втискалися в серця багатих вдовиць.
Тепер Росія і
Україна також вільні, але воля України змінилася – її почала притискати воля
Росії. А наш нарід стратив стільки дорогоцінної молоді, що боролася за волю України,
і на різних полях бою боролася підпільно, боролася відкрито, гинула від цих
куль, гинула від знущань, гинула у в’язницях. А чим ми живемо тепер?
Влаштовуванням панахид і влаштовуванням імпрез у пам’ять полеглих і замучених
героїв. Цікаво, як все це скінчиться?
Більше подій, ніж місця в газеті
29 травня 2010 р. відбулися Загальні Збори “Нового Шляху”, що виходить у
світ з 1930 року. (Паради не було з нагоди 80-ліття!)
PHOTOS
1 – Пан Черкас, що приїжджає
до “НШ” з Ошави власною ґазоліною і багато років провадить для “НШ” безкоштовно
книговодство та належить до Дирекції “Нового Шляху” (Він є СУПЕР!)
2 – Зліва – колумніст
“Нового Шляху” і автор книжки “Гір енд Дир” Володимир Кісь, біля нього –
президент Директорії “НШ” Леслі Б. Сальник.
3 – Річник “Нового Шляху” з
1980 р., що його включив до свого звіту президент Директорії “НШ” Л. Б. Сальник
і порівнював, як було колись і як є тепер (тепер краще!).
4 – Два (присутні) нових члени Дирекції “НШ”: (зліва) Григорій Гамара, нагороджений видатний журналіст, спеціаліст у політичних і громадських справах, канадським урядом висланий в Україну як спостерігач на президентських виборах, біля нього Юрій Сеньків, BASc, PEng, заавансований інженер у різних відділах “Онтаріо Повер Дженерейшен” (колись “Онтаріо Гайдро”), президент багатьох професійних організацій, активний у громадському українському житті, президент Української Канадської Суспільної Служби (березень 2005 – квітень 2010), з дружиною Христиною видавав шкільні
книжки.
5 – Три головні коліщата
“Нового Шляху”: Іван Підкович – відповідальний за англомовні матеріали, Леся
Панько – головний редактор, Лариса Гринда – помічник головного редактора.
***
Бал матурантів, що відбувся 5 червня цього року (2010) у колосальній,
довжелезній залі “Пірсон Конвеншен Центр”. Участь у ньому брали матуранти з
восьми українських
суботніх шкіл, їхні учителі, світські та церковні достойники, родина і
гості.
PHOTOS
1 – Стіл Свято-Миколаївської Рідної Школи. Третя зліва – директор Дарія
Соханівська, друга зліва – Богдана
М. Рицар-Війтюк, емоційний енергійний диригент пісні “ҐАВДЕАМУС”. По боках –
учительки школи.
2 – Матурантки Рідної Школи Філії УНО Торонто-Захід. Біля кельнера – Василь
Лучків, син директора школи Михайла Лучківа.
3 – Роздача дипломів.
4 –
Стіл медії: (зліва) Віра Ке (Я) – “Новий Шлях”, Стефан Ґеник-Березовський –
аранжер і ведучий програми “Світогляд” (CFMT International) і
його камермен, біля нього – камермен з програми “БУДЬМО В КОНТАКТІ” (власник Ю.
Клюфас). (Дивно, що посадили членів МЕДІЇ далеко під стіною, а від медії
залежить, як і яка опінія розійдеться по світі про дану подію...)