Хай вічно горить купальський вогонь...
Надія
Баб’юк
Вже за традицією цього року, як і в
попередні 30 років, Філія УНО Торонто на чолі з її головою Зеноном Чвалюком,
при фінансовій підтримці Української Кредитової Спілки, очолюваної головним
управителем Тарасом Підзамецьким, дали змогу українській громаді Торонто і
околиць відсвяткувати Івана Купала, яке відбулося 6-8 липня ц. р. на оселі
“Сокіл” поблизу Гакстону, Орилія.
Івана Купала –
сонцеворот – припадає на 7 липня і
сходиться із святом Іоанна Хрестителя. Святкували його ще наші предки,
вшановуючи Дажбога – бога Сонця. Основні символи свята, навколо яких
відбувалися дійства, – купальський вогонь та Купало (Марена). На Поділлі,
Волині та Наддніпрянщині дівчата робили Купало з гілок верби або цілого
деревця, яке прикрашали квітами, вінками і стрічками. На Полтавщині Купалом
було солом’яне опудало, вдягнуте у жіночу сорочку, а на голові заквітчане
стрічками або намистом. У деяких селах Купало майстрували з дерев’яними руками
і на них чіпляли вінки. Таке опудало називали Мареною. Один раз на рік, за
народним повір’ям, у ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими, як на
кропиві, квіточками, що горять, наче вогонь...
Чудова погода сприяла
проведенню святкувань. Молодь почала з’їжджатися на оселю ще 6 липня зранку в
надії зайняти найкращі місця під шатра, передчуваючи, що ввечері зробити це
буде набагато важче. Покупавшись у прохолодній воді чарівного озера Сімко і
поніжившись під ласкавим промінням липневого сонця, ввечері молодь із
задоволенням потанцювала під диско-музику, зорганізовану з цієї нагоди управою Відділу
МУНО Торонто.
Та найцікавіша
програма, яка привабила не тільки молодь, але й старше покоління любителів
відпочинку на оселі “Сокіл”, відбулася в суботу, 7 липня. Завдяки старанням
Ярослава Коваля, колишнього довголітнього голови Філії УНО Торонто та
ентузіаста-організатора святкової культурної програми, на оселі відбувся
цікавий концерт, який провів заслужений артист України і член Філії Олесь Гостило.
Серед концертних
номерів був вдалий виступ хору бандуристів під диригуванням Андрія Дмитровича,
колишнього художнього керівника симфонічного оркестру і камерного хору м.
Кишинева. У чудовому виконанні бандуристів слухачі мали змогу послухати такі
пісні: “Грай, кобзарю”, “Ой, у полі верба”, “Ой, видно село”, “Їхав, їхав козак
містом”, “Ой, Джигуне”, “Розпрягайте, хлопці, коні”, “Сонце низенько”,
“Коломийка”, а також славні України і Канади. Майстерним виконанням соло на
бандурі зачарував слухачів соліст хору Борис Остапенко.
Настальгічно-приємно було послухати дует з Вінниці Володимира Гуменчука та
Наталії Мельник. Виступ артистів з України – це завжди щось нове і цікаве. Так
і цього разу наші гості привезли в подарунок до Канади нові пісні батьківського
краю, які приємно вразили слухачів розмаїттям мелодії і думки. Серед творів,
які виконали співак і композитор Володимир Гуменчук
і Наталя Мельник, –
“Кохана, коханий”, “Танго літа”, “Ти і
я”, “Під лісочком зелененьким”, “Очі
закоханих”, “Скрипаль”, “З тобою”.
Відомий у Торонто та околицях квартет “Під облачком” не поступився
майстерністю виконання пісень дуетові з України. У виконанні Олі Полянської,
Галини Цеховської та Івони Коваль (Аніта Туз не змогла прибути на святкування)
присутні послухали “В зеленім гаю” (пісня, присвячена 60-річчю Акції “Вісла”),
“В темну нічку”, “Заграйте ми, гушлі”, “Циганка” і купальську пісню “Кругом
Мареноньки”. Дуже вдало виступила група карате при Філії УНО Торонто на чолі з
її незмінним і відданим керівником Миколою Шишком. У цікавій, добре продуманій
програмі дівчата і хлопці показали високий рівень майстерности виконання
прийомів. Сподіваємось, що їх виступ став доброю рекламою і заохотив записатись
до Клубу карате нових любителів цього специфічного виду спорту.
Вечір традиційно
завершився запаленням купальського вогню і танцями під мелодії квартету з
України.
У неділю, 8 липня, як
і годиться, о. Петром Шумелдою з церкви Св. Димитрія була відправлена Служба
Божа в місцевій капличці, за якою так пильно доглядають довголітні і активні
членки ОУК Торонто пані Анна Федун і Анна Ребрик. Щире Вам спасибі за Вашу
безкорисну працю!
І хоч святкування не
пройшло без клопотів для організаторів, але всім нам приємно усвідомлювати, що
українська громада має чудову оселю, куди можна втекти від надокучливої літньої
спеки і буденної метушні.