НАВКОЛО СВІТУ

Власниця магазину: Інцидент з Опрою Вінфрі – непорозуміння

Власниця магазину в Цюриху назвала непорозумінням інцидент, після якого знаменита американська ведуча Опра Вінфрі поскаржилася на расизм.

Пані Вінфрі, яка є однією з найбагатших жінок світу, каже, що продавець у магазині в Цюриху відмовилася показати їй дорогу сумку. Ведуча каже, що їй заявили, що та сумка “занадто дорога” для неї.

Власниця магазину Труді Ґотц сказала ВВС, що пані Вінфрі “мала повне право” подивитися на сумку вартістю 35 тисяч доларів, виставлену у вітрині.

“Мій продавець хотіла дати їй сумку в руки, але вона не схотіла її брати”, – розповіла власниця закладу.

Вона також додала, що працівниця, яка допомагала Опрі Вінфрі, вже кілька років працює в магазині і дає раду найвибагливішим клієнтам з усього світу.

Опра Вінфрі, чиє шоу не транслюється у Швейцарії, відвідала Цюрих минулого місяця, коли їздила на весілля до співачки Тіни Тернер.

Пізніше в ефірі американського телешоу Entertainment Today вона заявила: “Я зайшла до магазину і сказала жінці: “Вибачте, чи можу я подивитися сумку, яка висить просто у вас над головою?”, і вона сказала мені: “Ні, це занадто дорого”.

Ведуча наполягає, що в магазині ту сумку назвали такою, яку вона не зможе собі дозволити. Зірка розповіла, що пішла з магазину, не сперечаючись, але вважає, що цей інцидент свідчить про існування расизму.

Власниця крамниці не оскаржує заяву пані Вінфрі, але каже, що її працівниця запевнила в тому, що подбала про зірку належним чином.

“Це, мабуть, непорозуміння”, – сказала Труді Ґотц і зауважила, що знання англійської в її працівниці не ідеальне.

Заява Опри Вінфрі збіглася в часі з політичною суперечкою у Швейцарії щодо намірів влади у кількох містах заборонити шукачам притулку доступ до деяких громадських місць, як-от басейни, бібліотеки чи спортивні майданчики.

Вчені відкрили склеп

у пошуках Мони Лізи

Науковці в італійській Флоренції відкрили склеп, розшукуючи жінку, яка була моделлю для знаменитої Мони Лізи Леонардо да Вінчі.

Вчені сподіваються знайти там зразки ДНК, за допомогою яких, можливо, вдасться поставити крапку в цьому питанні.

Йдеться про склеп родини Лізи Джерардіні, дружини купця, яка, як вважають, була моделлю для знаменитого художника.

Зразки ДНК зі склепу, ймовірно, допоможуть визначити, чи належить Лізі Джерардіні один із трьох скелетів, знайдених раніше у розташованому неподалік монастирі.

У тому монастирі пані Джерардіні провела останні роки свого життя, де і померла у 1542 році.

Вчені вже багато років б’ються над остаточним вирішенням питання про те, хто саме став прототипом Мони Лізи.

Тепер науковці сподіваються, що хоча би деякі з останків у відкритому склепі належатимуть найближчим родичам Лізи Джерардіні, можливо, її сину П’єро.

“Якщо виявиться, що зразки ДНК належать матері та її дитині, це означатиме, що ми знайшли Мону Лізу”, – каже дослідник Сільвано Вінчеті.

Після цього, додає він, можна буде створити комп’ютерну модель зовнішності Лізи Джерардіні та порівняти з картиною Леонардо.

Картину, яка стала однією з найвідоміших серед робіт Да Вінчі, він писав близько 15 років.

Після смерті художника “Мону Лізу” придбав король Франції Франциск І. Тепер вона є однією з перлин паризького Лувру.

Борги Детройту виплатять музейними експонатами?

Голос Америки

---------------------

Коли Детройт, свого часу символ могутності американської економіки, оголосив банкрутство, американців приголомшив не сам факт, а масштаби проблеми. Борги міста з населенням у трошки більше семисот тисяч складають понад вісімнадцять мільярдів доларів. Хоча процес банкрутства захищає Детройт від певної групи кредиторів, містові так чи інакше доведеться платити за роки безвідповідальності.

Відразу після оголошення експерти заговорили про можливість продати мистецьку колекцію, яку Детройт зібрав у часи економічного буму і яку оцінюють від одного до двох мільярдів доларів. Щоправда, ідея викликала жорстку опозицію.

У стінах Інституту Мистецтва зберігається понад 60 тисяч предметів мистецтва, серед них чимало творів старих європейських майстрів.

Детройтський Інститут Мистецтва не випадково входить у п’ятірку найбільших художніх музеїв Америки. Тут можна побачити “Автопортрет” голландця Вінсента Ван Ґоґа та “Збирачів горіхів” француза Вільяма-Адольфа Буґро.

Утім, саме фрески Дієґо Рівери зі сценами життя індустріального Детройта привернули увагу Теренса О’Тула, який приїхав з Вірджинії. Відвідувач музею каже: “Я подумав, було б цікаво прийти сюди і подивитися на фрески, на яких зображене культурне розмаїття автозаводу”.

На відміну від багатьох великих музеїв, Детройтський Інститут Мистецтва, разом із колекцією та будинком, повністю належить містові.

Незадовго до того, як голова управління з надзвичайних ситуацій Кевін Ор оголосив банкрутство Детройта, керівництво музею, на його прохання, провело інвентаризацію всього майна, що викликало хвилю обурення у митців та мешканців міста.

Говорить продавець книжок Джон Кінґ: “Це ляпас усім громадянам міста і ляпас усьому штатові”. Джон Кінґ мешкає в Детройті уже дуже давно. Залишився він у місті навіть тоді, коли безробіття змусило багатьох мешканців тікати у пошуках роботи. За його словами, Інститут Мистецтва – це все, що лишилося від процвітаючого минулого міста. Джон Кінґ сподівається, що кредитори не змусять їх позбутися активів музею для оплати боргів:

“Це прикро, що вони навіть згадують про активи музею. В них є інші активи, які вони можуть ліквідувати, вони не повинні торкатися Детройтського Інституту Мистецтв”.

Професор Аміятош Пурнанандан читає фінансовий курс у Мічиґанському Університеті. За його словами, загальна вартість колекції музею набагато нижча, ніж заборгована містом сума:

“У вас боргу на 18 мільярдів. Продаж музейного майна принесе 1-2 мільярди доларів. Це не вирішить проблем міста”.

“Буде прикро, якщо продадуть музейне майно”, – каже відвідувач музею Теренс О’Тул.

Теренс вважає, що розпродаж музейної колекції остаточно підірве дух міста і завдасть шкоди туризмові.

Теренс О’Тул пояснює, чому цього не слід робити: “Музей приваблює туристів, заробляє гроші для міста, які тепер їм вкрай необхідні”.

За даними громадської організації “АртСерв Мічиган”, у 2011 році туризм приніс штатові 2 мільярди доларів прибутку. Найбільшими принадами якраз і були такі заклади, як Детройтський Інститут Мистецтва. Продаж музейної колекції не лише завдасть шкоди прибуткам з туризму. На думку експертів, продаж означатиме, що на ринку з’явиться величезна кількість рідкісних і важливих митецьких робіт, що потенційно зменшить ціни на твори, що належать містові.