Свято Лесі Українки в Гай Парку

Наталка Попович,

голова Комітету Українок Канади,

Відділ Торонто

--------------------

19 жовтня 1975 р. в Торонто, з ініціативи членкинь Комітету Українок Канади, Відділ Торонто, на чолі з інженером Леонідою Вертипорох, постав пам’ятник Ларисі Косач – Лесі Українці.

І з цього часу Комітет Українок Канади, а в його лиці Ліга Українських Католицьких Жінок Канади, Організація Українок Канади, Союз Українок Канади та Ліга Українок Канади організовують Свято Лесі Українки. Погідна сонячна погода сприяла тому, що на свято прибуло багато людей, а особливо тішило око те, що було багато молоді. Це вселяє надію, що Свято Лесі Українки буде відзначатись і в майбутньому.

Традиційно свято розпочалося соборним молебнем, який провели Преосвященніший Владика Андрій та отці українських православних і греко-католицьких церков міста Торонто.

Кожного року ми приносимо до пам’ятника квіти як знак великої любові та шани до Лесі Українки, її таланту, її сили та незвичайної волі жити, боротися та перемагати. Від Комітету Українок Канади, Відділ Торонто, квіти поклали Оксана Сидорчук-Соколик, представниця Ліги Українок Канади, та Стася Сусмут, представниця Організації Українок Канади.

У цьому році минає 100 років з дня смерті Лесі Українки.

“Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя – залишити свій слід на землі, тій землі, на якій народилася та яку прославила. Мене називають: Одержимою, Співачкою досвітніх вогнів, квіткою Ломикамінь, Дочкою Прометея! А я – зірка, повірте, зірка, яка спалахнула і згасла”.

Леся Українка

Так, Леся Українка – зірка, яка не згасла і не згасне, допоки ми, українці, будемо читати, пам’ятати і прославляти Велику Дочку українського народу.

Я прилину до вас

Першим вітром тужливим весняним,

Журавлиним ключем

Прилечу із натомлених дальніх доріг.

Повернуся сюди

Солов’їними первопіснями,

Рушником обернусь

В прадідівський святий оберіг.

Коли перші громи розітнуть

Чисте небо промінням вогненним,

Коли гомін лісів відгукнеться вам

Смутком тужливим моїм.

Отоді спом’яніть, я прошу вас,

Отак всі про мене,

Щоб цей спогад у вічні

Незнані світи долетів.

Я лишила вам слово,

Яким користатися завжди уміла.

Залишила вам голос,

Щоб із вічності він аж сюди долетів.

Щоби моя любов до Вкраїни

Змаліти не сміла

І голубила завше і всюди

Достойних дочок і синів.

Леся Українка та її чоловік збирали народний фольклор. Особливо турбувались про козацькі думи. Так виникла ідея записати мелодії історичних кобзарських дум. Попри категоричну заборону уряду на все українське, були зібрані разом кобзарі, закуплений апарат для механічного запису та відтворення звуку.

Так з’явилося 19 фонографічних валиків із записами, і так збереглися українські старовинні думи. Кількаразове переслуховування десятого валика привело до несподіваного й очікуваного! – почувся жіночий спів...

Біля пам’ятника Лесі Українки в Гай Парку, серед крон старих дерев зазвучав живий голос Лесі Українки! То Леся, перевіряючи якісь запису, наспівала першу строфу пісні-балади “Ой заїхав козак та й з Україноньки”. Це був 1908 рік – сто п’ять років тому... І хоча звуковий матеріал є дуже пошкодженим, та сам факт збереження Лесиного голосу надзвичайно важливий та символічний.

Програма завершилась виконанням пісні “Волинь моя“, у знак шани до землі, яка народила і надихнула Лесю Українку на написання чудових віршів.

Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе.

Вийду в садочок та погуляю,

При місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо,

В таку годину забудеш лихо!

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині!

Комітет Українок Канади, Відділ Торонто, висловлює вдячність всім, хто долучився до організації свята, артистам, Євгенові Івасюку (озвучення програми), Михайлові Романюку (за запис фонограми), Максимові та Петрові Штуринам (за організацію крісел). Запрошуємо українську громаду на Свято Лесі Українки і на наступний рік.

Дякуємо Ані Яциняк за гарні світлини.

PHOTOS

1 – Виступають наймолодші учасники свята Поліна та Анастасія Сливи разом з мамою Тетяною

2 – Хор “Боян” під керівництвом Наталки Фучило

3 – Олена Болонна і Іван Назарок

4 – Ведуча свята – учениця школи імені спадщини Юрія Липи Юля Новосад

5 – Вероніка Манчур

6 – Під акомпанемент гітариста Павла Павлея виступають сестри Соломія та Іванка Сало