Міртала та її скульптури
Лідія Корсун
Міртала Пилипенко – американська
скульпторка і поетеса українського походження, член Спілки письменників
України, член-кореспондент Української Вільної Академії (Нью-Йорк). Мешкає у
штаті Арізона. В Америці відома за своїм мистецьким псевдонімом “Міртала”.
Нещодавно у Нью-Йорку
та Філадельфії відбулася презентація її монографії “Міртала Пилипенко. Скульптор
і поет” ( Нью-Йорк-Київ-Львів, “Місіонер”, 2007, 135 с.).
Представлена
книга –
це прекрасне з точки зору поліграфії та мистецтва видання, багато
ілюстроване.
У книзі – п’ять розділів: “Життєвий шлях”,
“Скульптура”, “Поезія”, “Творчий
процес”, “Статті та рецензії”. Наприкінці подана
бібліографія рецензій трьома
мовами та інша інформація.
Творчість Міртали
відома в Україні, де з 1991 року по цей час відбулось вісім її персональних
виставок у різних містах. Також у восьми мистецьких та навчальних установах
зберігаються окремі скульптури, подаровані нею Україні. Головна колекція з 24 скульптур знаходиться і виставляється
щорічно в Українському Домі в Києві та постійно діюча колекція з 12 скульптур –
у Музеї Сергія Пилипенка у Харкові. А в Америці це: персональні та групові
виставки, художні галереї, книги поезій українською та англійською мовами,
аудіоелектронні носії літератури.
Хто ж вона і
звідкіля?
Міртала та її сестра
Ася Гумецька, професор Мічіганського Університету, – доньки відомого в Україні
письменника та громадського діяча, засновника Спілки селянських письменників
“Плуг” (1920-ті роки) Сергія Пилипенка та Тетяни Кардиналовської – перекладача,
викладача, автора споминів “Невідступне минуле”. У 1933 році Сергій Пилипенко
був арештований як “ворог народу” і загинув у застінках НКВД. Його дружину
Тетяну Кардиналовську з двома дітьми вислали за межі України, і вони оселились
у м. Калінін (Тверь). Перед війною вони нелегально повернулись в Україну. Під
час війни Мірталу разом з матір’ю та сестрою Асею німці вивезли в Німеччину як
остарбайтерів. Після війни родині вдалося емігрувати до США.
Художню освіту
Міртала отримує в мистецькій школі при Бостонському Музеї Мистецтв у класі
скульптури. По її закінченні (1957), як найбільш талановита випускниця, отримує
стипендію для продовження художньої освіти в Парижі. А далі – навчання в
Тафтському Університеті (Массачусетс), отримання ступеня бакалавра мистецтв. Виключно
українською мовою видано три збірки. Остання – “Втілені думки”, ілюстрована
чорно-білими фотографіями її скульптур, вийшла у 2004 р. По закінченні
зайнялась скульптурою. Пішла неторованим шляхом традиційної чи абстрактної
скульптури, а віднайшла свій індивідуальний творчий почерк, що й спричинило її
унікальність.
Наприкінці 60-х років
несподівано до неї завітала і поетична муза. Вірші прийшли російською
мовою проявились роки заслання поза
Батьківщиною – перша збірка вийшла в
1972 році. Після неї – дві в англійському перекладі. Збірка “Шлях до себе”
(1966) вийшла трьома мовами: українською, російською та англійською.
Неабиякий талант та
постійні творчі пошуки скульпторки та поетеси, натхнення, отримане від
захопленої публіки та її позитивних відгуків, спричинили створення нових
жанрів. Наприклад, мандалів. Це поменшені до розміру 15 см скульптури
філософського змісту, такі як “Шлях до себе”, “Зустріч зі своїм вищим Я”,
“Джерело” та ін. Ці ж самі “промовляючі” скульптури є у вигляді кулонів.
У творчому доробку
Міртали є й реалістичні портрети. Крім того, Міртала – автор двох відеофільмів “Мандали” та “Шлях людини”, відеорядом яких є
її скульптури, а звукорядом вірші в
авторському виконанні та нею ж підібрана світова класична й українська музика. Американський
журнал “ТілоРозумДух” (1991) написав, що автор відео “Шлях людини” “досліджує
співтворчі відносини з Богом, з людьми і з Землею”. У цьому пересвідчились
учасники презентації, в яких це відео викликало високе духовне та естетичне
хвилювання.
У свій час синтетична
творчість Міртали вийшла на театральну сцену. Створено дві вистави: “Світло і тінь” та “Танок-концерт
“Втілені думки”. На екрані скульптура,
через голосник музика і слова її віршів.
А танцюристи своєю мовою втілювали ту ідею, яка звучить у музиці її бронзи.
Більше того, поезії
Міртали надихнули в Україні композитора Геннадія Володька написати музику до її
віршів. У результаті маємо СD “Квітневі трелі”. Піснями зазвучали 15
її поезій. Високих. Промовистих. Хвилюючих. Закликаючих.
Дорога додому
Перший візит в
Україну був матері Тетяни Кардиналовської у 1973 р., коли був реабілітований
Сергій Пилипенко і коли вона привезла в дарунок Спілці письменників у Київ його
скульптурний портрет роботи доньки Міртали. У 1991 р. відбулись перші
персональні виставки скульптур Міртали у Львові, Харкові, Києві (Музей Шевченка). Виставки ще в кількох містах України
викликали злив відгуків з глибоким розумінням суті її творчости, визнанням її
українського духу, гордістю за талант наших людей, розкиданих по світу. У книзі-монографії поміщено багато таких
відгуків. Наприклад: “Ваші роботи збагачують, кличуть до високої духовности,
глибини, вчать відкривати серце красі, добру, багатству світу...”
Чи буде збудована
монументальна скульптура Міртали “Україна-Фенікс”?
У 1998 році Міртала
взяла участь у 3-му турі конкурсу в Україні на кращий монумент Незалежности в
Києві. Тоді поштовхом до участи послужив відгук на виставку Міртали в
Українському Домі кореспондента газети “Вільна Думка” (Австралія) А.
Михайленка: “Вражає розкутість художнього мислення, алегоричність і
багатоплановість, незакомплексованість. Її скульптури ніби підказують: ось де
треба шукати напрямки для проектування монумента Незалежности, а не серед
традиційних жінок-українок, коней-пегасів, обелісків, колон та арок”. Вибрали,
як відомо, серед останніх. А що собою представляє макет Міртали – див. фото
зліва. Алегорія така: полум’я разом з лелекою
це тризуб. Лелека – традиційний
символ української людини. Перерване коло навкруги умовного тризуба символізує
визволення України, що відродилась і постала, як фенікс із попелу. Цей монумент
під час особливих свят стає фонтаном з поєднанням стихій води і вогню. Із крил
лелеки вода підноситься вгору і падає навкруги всієї скульптури. З отворів
бронзового “полум’я” майорить живий вогонь із підведених газових труб.
Вже існує проект
встановлення монумента на території Харківської Академії міського господарства,
де функціонує музей Сергія Пилипенка і де відбуваються також міські публічні
заходи. Ректор Академії Леонід Шутенко
справжній патріот, ініціатор і великий ентузіаст втілення цієї ідеї. Як
завжди, лімітують кошти. Для охочих допомогти нижче подаємо число рахунку.
Для благодійної
допомоги на встановлення скульптури Міртали Пилипенко в Україні. Приблизна
загальна вартість проекту 60 тис. дол. Внески (чеки) пересилати на рахунок
№37631-00 у банку “Самопоміч” (Нью-Йорк) з поміткою: For sculpture “Ukraine-Phоenix” на
адресу: Self relianse (N.Y). Federal Credit Union,