Це вже була ХХІІІ Лемківська Ватра

Павло Лопата  

Плани успішного проведення 23-ої Лемківської Ватри в Канаді обговорювалися на засіданні членів КУ ОЛК в суботу, 19 квітня 2008 року. Відтоді почалася досить інтенсивна робота. Найчастіше треба було косити траву по всіх закутинках оселі. Опісля відбувалося зрізування посохлих дерев, чищення домівки, переробка електричної системи на потужніше споживання, будування нової сцени з її піддашшям і декораціями та виготовлення нових столів і лавок для “пікніка”, як рівно ж і поставлення самої ватри з різного сухого дерева та вивішування нових таблиць з українським національним знаменом-тризубом і прапорів на відповідні місця. Отож, фізичної роботи не бракувало. Автор цього допису постійно спостерігав, подивляв і підбадьорював тих осіб, які так совісно приїжджали кожної вільної днини на оселю, віддалену близько 150 кілометрів від Торонто, і старанно працювали. Цих добровольців і охочих не було аж надто багато.

Голова Крайової Управи Об’єднання Лемків Канади Петро Гриньків з усією сім’єю 26 червня виїхав до Польщі на одномісячну відпустку. Замість нього всю координаційну працю щодо надходячого свята добровільно взяв на свою відповідальність Стефан Баюс, котрий заздалегідь подбав про оголошення нашої Ватри в українських радіопередачах і телебаченнях та про друк рекламних летючок. На листовні звернення голови Першого Відділу ОЛК в Торонто, спрямовані до спонсорів Ватри, прийшли позитивні відгуки. 12-сторінкову брошуру ватрівської програми технічно опрацювала дружина цього ж голови Марія Лопата.

Відбулася 23-тя Лемківська Ватра 2-4 серпня і, кажучи по-лемківськи, “барз файно, барз красні і шувні”, так, як і в попередніх роках. Чи не всі організатори Ватри спільною думкою прохали Всевишнього, “щоб тільки післав нам добру погоду, щоб тільки дощ не падав”, бо насправді, цього року літо виявилося дуже дощовим. Ще в середу, 30 липня, падав дощ, був похмурий день, і багато людей слідкували за передбаченням погоди на наступні вихідні дні.

Слід додати, що тиждень перед самим святом на оселю, повернувшись з Польщі, приїхав голова КУ ОЛК. Члени організації змогли прозвітувати перед ним за виконану досі працю, а також узгіднити подальші плани. Варто згадати і про те, що, наповнені досвідом із попереднього організування наших Ватр, члени ОЛК вже вміють вив’язуватися зі своїх обов’язків.

За справу печення п’яти поросят, що тривало майже цілий день, взявся Богдан Гринько, а за функціонування кухні з різними харчами – енергійна Маргарета Михневич, на голові котрої було чимало справ до полагодження.

Першими на оселю “Лемківщина” напередодні свята прибули члени організаційного комітету ще в четвер увечері, а всі інші – у п’ятницю та суботу. Подружжя Ева і Йосиф Соколи з молодшою донькою Анною з Віндзору перебували на оселі увесь тиждень, щоб доглянути за найпотрібнішими справами.

Слід ствердити, що і це свято лемківської культури, здебільшого під синім небом, пройшло згідно з наміченою  програмою. Малюнку багатьох дітей навчав художник Василь Фаркавець з дружиною Деброю. Згодом людям довелося постояти в черзі, щоб спробувати кусник печеної поросятини. Під музичні звуки канадського й українського славнів офіційно розпочалася мистецька програма, якою вміло провадив Адам Стець. Короткими словами вітання усіх ватрян виступали голова КУ ОЛК Петро Гриньків; генеральний консул України в Торонто Олександр Данилейко; заступник голови ООЛ у США Стефан Гованський і староста 23-ої Лемківської Ватри Марко Дзвінчик, який розпалив ватряне вогнище. Мистецька програма виповнювалася співами різних пісень, що їх виконували різні учасники: дует “Кольори” у складі Наталії Колач і Deidrey Francois, дует молодих Ігоря й Наталії Мніх, а також окремими шістьма танцями професійного танцювального ансамблю “Ватра” та надзвичайно цікавого виконавця “Гула гуп козака”, молоденького Марка Кілика. Під чудову музику гурту “Карпати” слідувала вечірня забава, яка тривала до ранніх годин наступного дня. Точно об 11 годині ранку в неділю, 3 серпня, відбулася Божественна Літургія, яку відправив о. Іван Труш з Гамільтону. Лотерею різних речей, зокрема дрібненько вишитої кольоровими нитками ікони, виконаної Іванкою Тирлич, і графічної картини П. Лопати, весело і вдало проведено післяобідньої пори. Вечірня забава для молоді тривала також довго, а керував нею Михайло Шимчак.

Присутніх на цьому святі було майже стільки, як і минулого року, що вказує на те, що саме традиційні Лемківські Ватри стали популярними та важливими для української громади в Канаді, і передовсім для всього членства Об’єднання Лемків Канади. Щасти Вам, Боже, і в майбутньому!