НАВКОЛО СВІТУ

Українка везе на “Міс світу” ікону

та власну пісню

Інна Корчук

----------------------

Менше місяця залишилося до найочікуванішої події у сфері краси – конкурсу “Міс світу-2013”, який цьогоріч відбудеться на мальовничому Балі.

Україну на цьому престижному конкурсі представлятиме чарівна 22-річна франківчанка Анна Заячківська. Дівчина впевнена, що у десятку найвродливіших потрапить, адже ретельно підготувалась до змагань. Зокрема, підготувала розкішні гуцульські строї, написала авторську пісню та везе на конкурс мальовану власноруч ікону.

– Підготовка до конкурсу відбувається активно, – розповіла Анна Заячківська. – Щодня – іноземна мова, вечірні пробіжки та уроки етикету. Багато часу приділяю вокалу. Хочу причаровувати журі піснею. Слова та музику конкурсної композиції написала сама. Аранжував та записав твір провідник гурту “Гринджоли” Роман Калин. Потрібно гарно заспівати. І якщо все буде добре, то в десятку потраплю зі своїм виконанням. Зроблю усе від себе залежне. Мені не страшно. Але хочу кожного українця попросити про підтримку молитвою, бо це для мене важливо.

Про молитву українська красуня не забуватиме і на Балі. На благодійний аукціон, що відбудеться в рамках конкурсу, Анна везе намальовану власноруч ікону.

Найбільше уваги під час підготовки до “Міс світу” було приділено конкурсним строям. Сукня в національному стилі – одне з обов’язкових дефіле конкурсу. Створювали його майстрині з Івано-Франківська, які намагалися передати гуцульський колорит.

– Кожен регіон України має свій національний костюм: там – віночок, там – кирсетки, у нас – кептарі, – розповіла дизайнер Тетяна Терсенова. – Акумулювали це в одному костюмі. Зберегли автентику українського національного строю, але зробили акцент саме на Карпатському регіоні. Чому маємо її у вінок вбирати? Анна – представниця Гуцульщини.

Ще одна авторка конкурсного вбрання Олена Власенко додала, що це є костюм з колишніх часів.

– Сорочка трансформувалась у завужену сукню, а запаска – у широку баску, – сказала дизайнерка. – Вишивка – техніка “низинка” за старовинним зразком, який знайшла в Інтернеті.

Аби додати виразності, сукню кольорів традиційної гуцульської писанки розшили золотими нитками, бісером та стразами.

У валізі Анни Заячківської також можна побачити три пари конкурсного взуття, яке на замовлення виготовили у Львові. “Це туфлі чорного, тілесного та сріблястого кольорів, бо так вимагають організатори “Міс світу”, – зазначила перша красуня України.

Конкурс “Міс світу-2013” стартує 28 вересня. Перша його частина відбудеться на Балі, друга, фінальна, – у столиці країни Джакарті. Суперницями української красуні в боротьбі за корону будуть 137 дівчат з різних країн світу.

Вік іграшок – 5 тисяч років

Під час розкопок кургану Башур Хаюк, розташованого на сході Туреччини, археологи знайшли набір ігрових фігурок, вирізаних з каменю. На думку вчених, фігуркам – 5 тисяч років. Всього було знайдено 49 фігурок, що відрізняються формами і кольорами. Так, серед них є чорні, білі, червоні, зелені і сині, пірамідальні і конусоподібні.

Вчені вважають, що фігурки були ство-рені в період між 3100-2900 роками до нашої ери і викорис-товувалися як стародавня настільна гра.

Харківські флористи встановили квітковий рекорд Гіннеса

Флористи з Харкова встановили світовий рекорд з довжини квіткової клумби, повідомили у прес-службі міськадміністрації Харкова.

На честь 70-річчя визволення міста та Дня Незалежності України набережну річки Лопань біля скверу Стрілка прикрасили 80 тисяч квітів жовто-синіх кольорів. Їх поєднали в безперервну лінію довжиною близько 2,8 кілометра.

Представники Книги рекордів Гіннесса підтвердили, що це майже на 800 метрів перевищує попередній рекорд, встановлений у голландському місті Тілбург у 2009 році.

За словами флористів, які працювали над рекордною клумбою, рослини сорту тагетіс і петунія невибагливі. Якщо їх добре поливати, то вони будуть цвісти до морозів. Квіти залишаться на набережній до 28 серпня, потім їх розвезуть у харківські школи.

Копенгагенській Русалоньці виповнилося 100 років

100 років тому, 23 серпня 1913 року, в Копенгагені було відкрито знаменитий пам’ятник Русалоньці.

Бронзова фігура андерсенівської Русалоньки була створена данським скульптором Едвардом Еріксеном на замовлення великого пивовара і мецената Карла Якобсена, який був зачарований балетом за цією казкою, подивившись його в Королівському театрі Копенгагена.

Моделлю для Русалоньки стала дружина скульптора Еліні Еріксен, а обличчя скульптор копіював з Еллен Прайс – балерини Королівського театру опери та балету, яка відмовилася позувати в оголеному вигляді для створення всієї скульптури.

23 серпня 1913 року Карл Якобсен подарував скульптуру містові, і відтоді Русалонька, яку встановили в порту Копенгагена, стала символом данської столиці. Висота скульптури складає 1,25 м, а її вага – близько 175 кг.

У 1964 році сталася трагедія – невідомі хулігани обезголовили Русалоньку. Злочинців так і не вдалося знайти. Завдяки тому, що збереглася стара гіпсова форма статуї, вдалося відлити нову голову. Вночі пам’ятник став висвітлюватися променями прожекторів. Спочатку біля нього чергував поліцейський пост, потім його зняли.

Однак влітку того ж року з Русалонькою знову трапилася біда: їй відпиляли праву руку. Цього разу злочинці самі з’явилися в поліцію. Ними виявилися двоє хлопців напідпитку. Поліція обійшлася з хуліганами досить м’яко. Їх покарали лише за “псування комунального майна”.

Русалоньку знову полагодили, і вона зайняла своє місце на сірому гранітному валуні в гавані, недалеко від пасажирського причалу і набережної Лангеліні.

У 2003 році, в день 90-го ювілею Русалоньки, у Копенгагені відбулося грандіозне свято, в якому брали участь королівський балет Данії, оркестр, салют і 90 живих “русалок”, які плавали у воді позаду статуї.