Під захист і опіку
Матері Божої
Лариса
Гринда
Вже традиційно щороку вірні Української
Греко-Католицької Церкви відбувають єпархіальний відпуст до монастиря отців
студитів, що у Вудстоку, Онтаріо. Ця проща приурочується до великого християнського
свята Успення Пресвятої Богородиці, яка є покровителькою цього монастиря.
Ось і в неділю, 31
серпня ц. р., численна українська громада прибула до Вудстоку. Протягом цілого
дня відбувалися урочисті Богослуження: акафіст до Пресвятої Богородиці,
водосвяття, Божественна Літургія та молебень.
Особливо величаво
священ-нослужителі УГКЦ на чолі з отцем ієромонахом Євтимієм Волинським
відслужили Божественну Літургію. У своєму слові отець ігумен Євтимій подякував
отцеві Романові Паньківу – пароху собору Успення Пресвятої Богородиці у
Міссіссазі, отцеві Йосифу Жилі – священику церкви Святої Покрови в Торонто,
отцеві Василеві Цимбалістому та іншим священнослужителям, які взяли участь у
Богослуженнях, а також двом хорам з Торонто – з катедри Свщ. Йосафата під
диригентурою Артема Панькевича та з церкви Пресвятої Євхаристії під
керівництвом Ігоря Магери, які звеличали Святу Літургію своїм професійним
духовним співом.
Опісля дуже гарне
слово до вірних виголосив отець Йосиф Жила. Він повернувся в часи Другої світової
війни і розповів цікаву історію плащаниці з української церкви, яка врятувала
життя жидівській родині. Цю плащаницю жінка-жидівка витягнула з вогню, коли
комуністи палили церковні речі, прийшовши у 1939 році на Західну Україну.
Оскільки чоловік цієї жінки був рабином, вона не могла тримати плащаницю у
своїй хаті. Але незважаючи на несприятливі умовини, все ж таки плащаниця
залишалася в жидівській родині і у всякий спосіб допомагала їм у різних
незгодах. Згодом німці вивезли родину в німецький табір. Здавалося, тут уже не
судилося зберегтися чудодійному образу, адже заарештовані не мали права мати зі
собою жодних речей. Однак клунки, де лежала плащаниця, німці навіть не
діткнули... Цей образ став охоронцем протягом усього перебування у таборі і
зберіг життя своїм рятівникам. Опісля війни родині вдалося виїхати в Америку.
Жидівка, як вона висловилася, на прохання Матері Божої, яку вона врятувала з
вогню і яка врятувала життя її родині, передала чудодійну плащаницю в
український монастир отців студитів у Вудстоку, де вона знаходиться й донині.
Парохіяни і прочани монастиря мають тепер нагоду помолитися до Матері Божої
тут, і нікого вона не залишає без свого захисту та опіки.
До речі, окрім
чудодійної плащаниці, на території монастиря є ще одна варта уваги унікальна
структура. Це так званий Маяк ікон, де знаходяться 99 чудових ікон, що
розповідають про життя Ісуса Христа. Прочани, які прибули на цьогорічний
відпуст, з великим зацікавленням і захопленням оглянули мистецькі ікони,
виконані у Візантійському стилі та традиції.
Опісля Божественної
Літургії усі присутні зібралися на святковий обід, який закінчили співом
многоліття отцеві ігуменові Євтимію – за його невтомну духовну працю і опіку,
за його служіння Українській Церкві та українському народові, а також за те, що
щороку проводить єпархіальний відпуст у Святоуспенському монастирі у Вудстоку.