Концерт Миколи Сука в Niagara-On-The-Lake
Оксана
Бризгун-Соколик
У липні і серпні в місті Niagara-on-the-Lake відбувається вже 11-ий раз
музичний фестиваль, т. зв Music Niagara. У 35-ти концертах цьогорічного сезону бере
участь 71 запрошений артист.
Одним із них був піаніст Микола Сук, концерт
якого відбувся 31 липня в залі Аддісон церкви Св. Марка. Концерт рекламували як
“The Best of Beethoven”.
В інформативному списку про виконавців Микола
Сук поданий як український американський піаніст. Уродженець Києва. Музичну освіту здобув у
Києві та Москві, в Московській Державній Консерваторії, де завершив її
бакалавратом та маґістеркою як педагог, виконавець камерної музики та
піаніст-соліст, і там здобув докторат як піаніст-виконавець. Там же, а також у
Київській Державній Консерваторії пізніше став професором гри на
фортепіано.
Приїхавши до Америки, вчив у різних музичних
школах та університетах, а в 2001 р. зупинився на постійно в Лас Веґасі, де в
Університеті Невада Лас Веґас відповідає за відділ клавішних інструментів.
Свою кар’єру розпочав публічним виступом у
8-річному віці. Як піаніст об’їхав 4 континенти та в 1971 р. здобув першу
нагороду і золоту медаль у Міжнародному конкурсі “Ліст-Барток” у Будапешті,
Угорщина.
Микола Сук виступав дуже успішно у фестивалі Music Niagara вже минулого року, і
тому його запросили й цього року. Програма концерту була цікавою тим, що
піаніст заграв у першій частині два дуже рідко виконувані твори.
Під щирі оплески енергійно увійшов у залу
усміхнений Микола Сук у чорній сорочці, вишитій червоним взором... І так же
енергійно розпочав грати “Фантазію” Бетговена опус 77. Твір повний контрастів –
ліричних, драматичних, динамічних. Після бурхливих оплесків піаніст виконав
“Фантазію” Франца Ліста на тему увертюри “Руїни Атен” оп. 113 Бетговена. В обидвох
технічно складних творах відчувався у скорих пасажах легкий дотик клавіш, сила
і динаміка, співучість ліричних мелодій. Переходи часто змінних настроїв
природні. Відчувався повний контроль над інструментом, вміння передати зміст і
поезію твору. Складалося враження, що піаніст це робить без зайвого зусилля і з
великою насолодою. Останнім твором у першій частині була Соната оп. 27 Ціс-моль (C-sharp minor), так
звана “Moonlight sonata”. Твір часто виконуваний, але рідко коли так
поетично. Головно перша частина, повна поезії, справляла враження, що піаніст з
любов’ю пестить клавіші... Друга частина – Менует з нахилом до романтизму, і
третя частина – повна темпераменту, динаміки та енергії.
Після перерви ми почули Концерт ч. 1 Ц-дур (С-major)
Бетговена. Оркестр вміло заступали 5 солістів-артистів фестивалю на струнних
інструментах: 2 скрипки, одна віола, одне чело та один бас. Концерт з
довжелезною каденцою в першій частині, співучою ліричною другою та жвавою
радісною третьою зірвали слухачів переповненої зали на ноги, і оплескам, як,
врешті, і в першій частині, не було кінця. Усміхнений піаніст
щиро-безпосередньо дякував, так як і грав, без зайвих зорових ефектів.
По концерті знайомимося. Гарна українська мова. “Як приємно зустріти
земляків... Ви з Торонто? Я там був десь 30 років тому...”
Надіємося і справді почути Миколу Сука в Торонто. Винятковий мистець, якому
сучасні композитори присвячують свої твори, які для нього пишуть на замовлення
і без замовлення. І тому багато творів, наприклад, Валентина Сильвестрова,
Івана Карабиця, Мирослава Скорика та інших, були прем’єрою у його виконанні.
American
Record Guide оцінив Сука словами: “An astonishing blend of muscular power,
poetry and utter control.” XiaMen Daily News (
По
концерті хтось із присутніх сказав: “Electrifying performance.” Так, Микола Сук зачарував нас усіх!
На пам’ятку ми повезли диск із музикою Бетговена, де Олег Криса грає
Концерт Бетговена Д-дур оп. 61 для скрипки і оркестру та Микола Сук – Концерт
Бетговена Д-дур оп. 61 з Київським оркестром, диригує Вірко Балей.