Св. п. Марія Чайківська

(7.7.1913 — 15.11.2012)

Зі сумом повідомляємо, що Монреальський Відділ Організації Українок Канади ім. О. Басараб відпровадив в останню дорогу св. п. Марію Чайківську, одну з основниць і почесну голову нашого Відділу.

Марія з Білоусів Чайківська народилася в селі Довжанка біля Тернополя у патріотичній родині. Закінчила місцеву народну школу. Маючи 16 літ, виїхала до сестри в Канаду, в Монреаль, де, за винятком короткого перебування в Гамільтоні, проживала дотепер. Незадовго по приїзді до Монреалю включилася у працю в Дівочому гуртку при Українській Стрілецькій Громаді та у драматичному гуртку при Науковому Товаристві ім. Драгоманова та Асоціації “Запорізька Січ”. Тут вона зустріла майбутнього друга життя Осипа Чайківського. Він довірив їй її першу роль у драмі “Тарас Бульба”. Вони одружилися у 1932 р. і разом зайнялися будівництвом українського громадського життя в Монреалі.

Сл. п. Марія Чайківська залишалася єдиною дотепер, що 7 травня 1933 р. була присутня на засновницьких зборах Монреальського Відділу ОУК ім. О. Басараб та увійшла до 1-ої Управи як скарбничка. У 1941 р. перший раз була вибрана головою і з перервами займала цей пост 16 років. За часів її головування Відділ значно зріс і розвинув різноманітну діяльність. За її ініціативою усі жіночі організації Монреалю відзначали річниці українського жіночого руху, Свято Героїнь, Лесі Українки. Успішними були літературні вечори українських письменниць. У 1957 р. Відділ гостив обідом делегаток Інтернаціонального З’їзду Жіночої Ради. У 1967 р. гідно відзначено 100-річчя Канади. За часів головства сл. п. М. Чайківської Відділ щедро жертвував на пресу, Фундацію ім. Т. Шевченка, став фундатором Енциклопедії Українознавства, утримував Рідну Школу в Білефелд, Німеччина.

Під час побуту в Гамільтоні зустріла кілька свідомих жінок, створили ініціативну групу, що стала основою Відділу ОУК, активного до сьогодні.

Від молодості сл. п. М. Чайківська визначалася провідницьким хистом. Цей хист вона вповні використала у довголітній організаційній праці, втішаючись співпрацею членок та прихильниць. Крім громадської діяльності, не можна не згадати її участі в хорі та у драматичному гуртку, спершу при Українській Стрілецькій Громаді, пізніше в Українському Національному Об’єднанні (1930 – 1960 роки). Звичайно, виступала в головній ролі. Головною ціллю цих театральних вистав було гуртувати вихідців по Першій світовій війні при українському середовищі і тим самим протиставитися сильному комуністичному впливові 30-их років.

Заслугою сл. п. Марії Чайківської є те, що вона змогла здійснити своє бажання, щоб на заходи ОУК і УНО запрошувати священиків обох віровизнань. Десятиліття назад це було великою новиною. Ця традиція продовжується без труднощів дотепер.

У міру можливостей продовжувала поглиблювати свою освіту самостійно. Її промови, виголошені з різних нагод (з’їзди, заходи), були чіткі, повні ентузіазму. Це наслідок праці над собою.

Доказом признання за її довгу, плідну працю служать грамоти і по-дяки від інституцій, організацій, від Митрополита Василія, Первоієрарха Української Православної Церкви в Канаді. Між ними вирізняється грамота звання “Почесна Голова” з нагоди відзначення 50-річчя Відділу ОУК у Монреалі. З нагоди відзначення 75-річчя ОУК одержала від нашого Відділу грамоту-образок з написом: “Основниці і Почесній Голові від ОУК Монреаль подяка за 75 років праці. Управа і членки”. А колишні мунівці, що виїхали з Монреалю, численно прибули на це святкування, щоб виявити свою вдячність. Даруючи їй букет червоних троянд, вони назвали її їхньою “другою мамою”, бо їхні мами вже не живуть. Сл. п. М. Чайківська була дуже зворушена цим. Вона, переглядаючи ці вислови подяки і маючи велике моральне вдоволення, казала: “Я не змарнувала свого життя”.

Була люблячою матір’ю для дітей – Всеволоди і Зенона. Великою потіхою її життя були внуки Стефан і Андреа, а два тижні перед смертю могла поколисати правнука.

Дякуємо Вам, Почесна Голово, за Ваш провід і добровільну довголітню працю для добра і розвитку нашого Відділу Організації, що була Вашим другим життям. Прощаємо Вас на дорогу по нагороду за Ваше трудолюбне життя.

Вічна Вам пам’ять!

Управа і членки Монреальського

Відділу ОУК ім. О. Басараб