Використовуємо елементи філософії

Марії Монтесорі у передшкіллі

Сьогодні популярність шкіл Монтесорі росте, і недаремно. Адже збалансований підхід між грою, сенсорним методом і подачею солідного реального освітнього матеріалу через розвиток світосприйняття дитини – це гарантований успіх.

Маючи за плечима солідну практику роботи з канадськими дітьми дошкільного віку саме у школі Монтесорі, я вирішила ввести деякі елементи філософії і методи роботи в українській суботній школі. Так ми започаткували садочок Монтесорі в суботній школі Філії УНО Торонто-Захід. І паростки цієї спроби увінчалися першими успіхами.

Здавалося б, що можна навчити дитину у віці 3 років? Адже це вік для ляльки і пісочниці. Але ми забуваємо, що це і час формування мозку дитини та формування нею світосприйняття.

Відштовхуючись від таких елементів філософії Монтесорі (ознайомлення з матеріалом, використовуючи сенсорику через дотик, запах, смак і т. п., форму гри і повторення вивченого, доводячи до запам’ятовування), я і керувалася у викладанні української мови у моєму передшкіллі. З традиційних чотирьох секцій класу Монтесорі я вибрала три найважливіші для вивчення мови: сенсорну, математику і розвиток мови, звівши до мінімуму секцію практичного життя за браком часу. Хоча саме остання готує руку до письма, а саму дитину – незалежною ні від кого особистістю. На кожну суботу я підбираю матеріал саме у цих трьох ділянках.

Презентація сенсорного матеріалу завжди проходить цікаво. Маємо “Чарівну торбинку”, в якій діти знаходять предмети, які вони вивчатимуть на занятті (наприклад, успішно використовуються фрукти і овочі до теми врожаю). Діти кладуть руку в торбинку, аналізують вголос, описуючи, предмет (у темі з овочами це звучить приблизно так: “Середнього розміру, довгасте, гостре з одного боку, з іншого – листя. Напевно, морква”). До теми прикметників використовуються смакові пляшки. Всі вони, наприклад, коричневого кольору, але містять воду різного смаку: солону, солодку, квасну чи гірку. Попередньо діти повинні відгадати, якого смаку буде вода, а потім уже пробують її на смак. Хіба це не найкращий спосіб вивчення прикметників, коли, сподіваючись покуштувати солодку воду, ви відчули гіркоту в роті? Таким чином завдяки сенсорній секції матеріалу через дотик, запах чи смак малята ознайомлюються з предметами, які їх оточують.

А яка кількість інформації приходить при роботі з цифрами! Адже кожна цифра – це числівник, а рахуємо ж різні предмети. Дуже успішно при вивченні цифр проходить гра “Сховалася цифра”, коли одна дитина заплющує очі, інші розкладають написані на картках цифри по кімнаті. Потім дитина, що жмурила, збирає цифри в порядку від 0 до 9. У процесі гри запам’ятовується сама цифра, а разом з тим – рахунок та порядок цифр. Гра проходить у постійному русі, якраз те, що потрібно дітям для легкої “перерви” між навчанням. При вивченні кількісної якості кожної цифри знову використовуємо навколишні предмети, де й закріплюємо вивчений попередньо словничок. Для закріплення попереднього матеріалу вводиться нова лексика та видозмінюється характеристика предметів: назви кольорів або назви геометричних фігур.

У секції розвитку мови для зв’язного мовлення до різних тем представлені картки з опорними пунктами (“У парку”, “Транспорт”, “Інструменти”, “Кухня”, “Мій дім”). Спочатку діти знайомляться з малюнками на картках та вивчають назви предметів. Поступово розповідь про окремий предмет розширюється по картках. На завершення – готова розповідь із використанням всіх карток. Досить успішно проходить гра “Опиши, що бачиш”, яка сприяє загальному естетичному розвитку дитини паралельно з розвитком мови.

Але здивую, напевно, багатьох, якщо скажу, що день наш не закінчується на традиційних 4 для Монтесорі аспектах навчання (практичного життя, сенсорного, математики і мови). Як і в моєму щоденному канадському класі, так і в українському суботньому я урізноманітнила день гри, впровадивши інші аспекти освіти – географію (робота з картою України або континентів світу) чи наукові експерименти (вивчення сторін світу, працюючи з компасом, чи попробувати, як помолоти зерно на муку ручним млинком та дізнатися, з чого зроблений хліб). Не оминаємо ми і мистецтво. Адже естетичне виховання і розвиток уяви у цьому віці не менш важливі. З метою розширення світогляду дитини малювання проводиться в паралелі з теорією мистецтва. Ознайомлення з картинами проходить за допомогою її аналізу у формі відповідей на запитання. Чим більше питань і відповідей, тим більше деталей буде на малюнку! І часто батьки не вірять, що малюнок був виконаний виключно дитиною, адже вдома вона не може намалювати подібного. Не завжди батьки мають час на детальний аналіз картини, а саме цей аналіз – далеко не трата часу, а знову ж розвиток мови.

Зупинимося на роботі над картою. Цей вид заняття присутній протягом року, адже карту можна використовувати під різним ракурсом. Вперше карта розглядається з певною метою. Визначаємо, що карта – це вид на нашу планету з літака або й з космосу (при слові “космос” у дітей вже горять очі, і їхня увага гарантована). При першій спробі відтворити свою карту України можна використати різний матеріал – від фарби до вовни. При цьому обговорюються кліматичні зони України. Треба зауважити, що роботу над картою кліматичних зон заплановано на кінець листопада, коли в Канаді влаштовуються масові заходи щодо вшановування пам’яті жертв Голодомору, тому діти розуміють суть трагедії, хоча їм дивно: стільки чорноземів, стільки зерна і хліба – і водночас стільки загиблих від голоду. Для продовження роботи карта повертається до школи наступної суботи. Для початку шукаємо Київ, Донецьк, Львів і Одесу. При цьому, використовуючи книжку “Мандрівка Україною”, яка є навчальним підручником для 6 класу, відбувається знайомство, чим же характеризуються ці міста. Вивчаючи назви тварин, пропоную гру: імітувати рухи тварин і відгадувати назви, подібно шарадам. Згодом, закріпивши назви тварин і континентів, діти захоплено наклеюють зображення тварин на карту по континентах, відповідно до того, де вони живуть.

Отже, види роботи з дітьми віком 3-4 років можуть бути різноманітними. Але з досвіду роботи я пересвідчилася: діти тягнуться до реальних знань більше, ніж до простої гри іграшками. Тому ігнорувати цей момент не варто, треба дати можливість дитині пізнати світ зі всіх боків. Потрібно тільки взяти до уваги наступне: концентрація дитини триває не більше 15-20 хвилин. Тому кожних 20 хвилин змінюємо вид занять. Щоб стимулювати зацікавлення дитини, матеріал мусить бути вдало і зі смаком підібраний. Обов’язково повинен бути присутній елемент гри, особливо рухливої. Адже саме гра забезпечує розмову на рівні дитини, і через гру дитина у стані зрозуміти, здавалося б, не по її віку серйозний матеріал.

Оксана Коломоєць,

вчитель садочку Монтесорі

при Рідній Школі УНО

Торонто-Захід

PHOTOS

1 – На святі, присвяченому Дню Матері виступають діти класу Монтесорі. Вчитель – Оксана Коломоєць

2 – Учні садочку Монтесорі беруть участь у шкільному хорі