Учені
визначать рік поховання великого князя київського Ярослава Мудрого та
відтворять його зовнішність, повідомляє прес-служба Національного заповідника
“Софія Київська”.
Саркофаг Ярослава
Мудрого розкрили 10 вересня в Софійському соборі для антропологічного
дослідження.
“За допомогою
аналізу складу ДНК і наявности амінокислот вчені планують визначити точно рік
поховання Ярослава Мудрого. Звернувшись до сучасних методів комп’ютерної
графіки, дослідники сподіваються відтворити зов-нішність князя”, – наголошено в
повідомленні.
Розтин було
здійснено за програмою антрополого-медичного дослідження кісткових залишків
князя Ярослава Мудрого.
Вчені сподіваються скласти морфологічний опис і провести антропометричні
дослідження, які дозволять визначити стать, вік й антропологічні риси людей,
скелети яких є у саркофазі князя.
Крім того,
дослідники планують перевірити літописні свідчення про хвороби і травми князя,
а також визначити стать і вік людини, кісткові залишки якої розташовані поруч
зі скелетом князя, з’ясувати їхні родинні зв’язки і відтворити його
зовнішність.
Програма
розрахована при-близно на рік, на неї виділено 60 тисяч гривень. У дослідженні
також візьмуть участь наукові установи України, Швеції, Великобританії та США.
Нагадаємо, до
сьогоднішнього дня саркофаг зі залишками Ярослава Мудрого розкривали тричі:
двічі перед війною і ще раз вже згодом – у 1964 році. Тоді були проведені
антропометричні дослідження залишків князя, встановлено його приблизний зріст –
близько 175 сантиметрів, а радянський антрополог Михайло Герасимов
реконструював портрет Ярослава Мудрого за його черепом.
Ще у 1939 році в
саркофазі були знайдені залишки інших людей: скелет жінки і череп чоловіка. “Скелет
належить жінці років 50. Але голова там чоловіча. Цілком може бути, що це череп
Всеволода – сина Ярослава, а жіночий кістяк з’явився там після чергового
пограбування”, – заявила керівник програми дослідження останків Надія
Нікітенко.
Ліванець за 1000
євро купив вулицю в німецькому містечку
Ліванський перекладач Вассім Сааб з Берліна через
помилку влади містечка Хавельзєє всього за 1000 євро придбав вулицю в цьому
населеному пункті, розташованому у федеральній землі Бранденбург. Про це пише
портал The Local з посиланням на газету Berliner Morgenpost.
За даними видання,
вулиця була побудована на початку 90-х років минулого століття. Інвестор
будівництва довгий час пропонував місцевій владі купити вулицю разом із
системами іригації і каналізації за символічну суму в один євро. Проте
муніципалітет не зробив цього, пошкодувавши коштів на нотаріальне оформлення
операції. Після того, як забудовник збанкрутував, вулицю вирішено було
виставити на аукціон все за ту ж ціну – один євро.
Влада містечка
розраховувала сама викупити вулицю. Проте про проведення аукціону з інтернету
дізнався берлінець Вассім Сааб, який приїхав на торги і запропонував за лот
1000 євро. Місцевий чиновник, який був другим учасником аукціону, приніс зі
собою лише один євро і не зміг перебити ціну, запропоновану Саабом. У результаті
ліванський перекладач став повноправним власником вулиці.
Як заявив Сааб, він
поки що не знає, що робити з вулицею площею 5200 квадратних метрів. За його
словами, є два варіанти: продаж вулиці або стягування платні з жителів за
користування системами водопостачання і каналізації.
Експерти, опитані
газетою, вважають, що реальна вартість вулиці може сягати 500 тисяч євро.
Рекордний за
тривалістю концерт відбувся в паризькому театрі Cine 13 і продовжувався з опівночі неділі до 3
години ночі понеділка. Таким чином, Бек безперервно грав на фортепіано впродовж
27 годин, 3 хвилин і 44 секунд. Попередній рекорд належав індійцеві Парсанну
Гуді, який безперервно музикував упродовж 26 годин 12 хвилин.
За правилами
Книги рекордів Гіннеса, Беку дозволялося робити 15-хвилинні паузи кожні три
години, проте перерва між виконуваними творами не повинна була складати більше
30 секунд. Як повідомляє Agence France-Presse, під час виступу піаніст кілька разів
переодягався і навіть зумів поголитися в одну із перерв.
Усього
Джейсон Бек виконав близько 300 творів, зокрема зіграв перекладені для
фортепіано “Оди до радости” Бетговена, композиції Гершвіна, а також пісню “Hit Me Baby One More Time”
Брітні Спірс і фрагменти з саундтрека до фільму “Роккі 3”.
У рік сторіччя катастрофи “Титаника” – у 2012-му
– у британському портовому місті Саутгемптон відкриється музей “Титаника”. На
проектування музею виділено 500 тисяч фунтів стерлінгів, проте на будівництво і
оформлення будівлі потрібно 28 мільйонів фунтів. Близько 100 компаній готові
взяти участь у фінансуванні проекту.
У музеї буде
виставлено 400 тисяч експонатів – від листів і посуду із суднового ресторану до
металевих фрагментів остова “Титаника”, знайдених під час експедиції
океанографа Роберта Балларда в 1985 році. У збірках музею також знаходяться 70
мемуарів пасажирів, що вижили після зіткнення корабля з айсбергом.
На борту
“Титаника” перебувало понад 2200 чоловік, з яких уціліло трохи більше 700. З
них тільки одна жінка – Мільвіна Дін – жива і до цього дня. Зараз їй 97 років,
а під час подорожі на “Титанику” їй було 9 тижнів.