Українську діаспору вивчають в Острозькій Академії

Сьогодні, за різними підрахунками, поза межами України мешкає від 10 до 20 млн. українців. Це майже четверта частина населення нашої країни. Однак ні час, ні тисячокілометрові відстані, що розділяють їх з рідною землею, не є причиною того, щоб забувати про свою Вітчизну чи не ідентифікувати себе з українцем. Те, наскільки українці за кордоном переймаються проблемами України, видно із численних проектів, заініційованих ними. Це і освітні програми, і наукова діяльність, і допомога у вирішенні різноманітних фінансових проблем тощо. Як стверджує директор Інституту дослідження української діаспори Національного Університету “Острозька Академія” Алла Атаманенко, для нашої держави і науки дуже важливо досліджувати життя українців поза Україною, адже нам справді є чому в них повчитися.

Багатогранність діаспори як явища передбачає дослідницькі зусилля спеціалістів різних фахів, тобто це поле діяльности для істориків, для філологів, мовознавців, літературознавців, соціологів, економістів, адже діаспора створила цілий український світ поза Україною. Безумовно, цей досвід потрібно вивчати та використовувати у нас, переконана Алла Атаманенко.

Нещодавно в Національному Університеті “Острозька Академія” відбулася Третя Міжнародна наукова конференція “Українська діаспора: проблеми дослідження”, зорганізована Інститутом досліджень української діаспори університету, Українським Історичним Това-
риством, Українською Амери-Єканською Асоціацією універ-ситетських професорів та Світовою Науковою Радою при Світовому Конгресі Українців. Програма конференції передбачала проведення пленарних і секційних засідань, а також обговорення актуальних питань наукового дослідження діаспори та викладання курсів з діаспоріани в університетах України під час засідання круглого столу.

Конференцію відкрив ректор Національного Університету “Острозька Академія” Ігор Пасічник, який привітав присутніх і розповів про роль Острозької Академії у світовому культурному процесі та дослідженні української діаспори як важливої складової українського народу. Директор Інституту дослідження української діаспори Острозької Академії Алла Атаманенко зачитала привітання, які надійшли з нагоди конференції від Українського Історичного Товариства, Світової Наукової Ради при СКУ, Української Американської Асоціації університетських професорів, Історичної секції Української Вільної Академії Наук у США та інших наукових інституцій і провідних українських вчених. Ректора Національного Університету “Острозька Академія” проф. Ігоря Пасічника, почесного члена УІТ та інших міжнародних наукових товариств, під оплески присутніх за значний внесок у виховання національної інтелектуальної еліти було нагороджено Почесною грамотою Світової Наукової Ради при СКУ. Дипломи з подякою за підтримку розвитку Інституту дослідження української діаспори Національного Університету “Острозька Академія” було вручено Наталії Даниленко, Галині Миронюк, Мірку-Володимирові Пилишенку.

Пленарне засідання було відкрито доповіддю президента Українського Історичного Товариства, професора Кентського Державного Університету Любомира Винара, присвяченою ролі УІТ та журналу “Український історик” в українській історіографії. Також прозвучали доповіді професора Одеського Національного Університету ім. І. І. Мечникова, д-ра соц. наук Віталія Онищука “Чинники формування соціального статусу етнічности в діаспорних меншинах”, заступниці голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Наталії Даниленко “Українські жіночі організації в діаспорі та Україна”, голови Асоціації Україністів Словаччини та Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Словаччині Миколи Мушинки “Іван Голубовський і його колекція карт Олекси Новаківського”, проректора Національного Університету “Острозька Академія” Петра Кралюка “Українці Берестейщини: проблеми і перспективи” та ін.

Під час роботи секційних засідань було обговорено важливі питання вивчення діаспори як історичного, соціального та демографічного явища й перспективи співпраці між діаспорою та Україною; суспільно-громадське життя в діаспорі; розвиток науки у діаспорі; архіви, архівні фонди і книжкові колекції діаспори в Україні та за кордоном; видатні українці за межами України; українські періодичні видання в діаспорі; українська освіта поза Україною. Тут виступили відомі дослідники життя та діяльности українців поза Україною.

Другий день роботи конференції відкрився презентацією діаспорознавчих видань. Алла Атаманенко представила нові видання Інституту дослідження української діаспори Острозької Академії та наукових установ, які з ним співпрацюють, видані за час, що минув від попередньої конференції. Зокрема, були представлені збірники джерел до історії Українського Історичного Товариства та Української Американської Асоціації університетських професорів, які містять унікальні документи та матеріали. Вона повідомила, що незадовго цю збірку поповнять матеріали до історії УВАН у США та до історії Світової Наукової Ради при СКУ. Були представлені також нова книга Л. Винара, видана до 100-ліття від дня народження О. Кандиби-Ольжича, книга Т. Мацькова “Хмельниччина в західноєвропейських джерелах”, біобібліографія проф. Л. Винара, видана з нагоди 75-ліття історика, два томи “Наукових записок”, один із яких містить матеріали попередньої конференції, а також унікальне перевидання книги Симона Наріжного “Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами”. Видання, присвячені різним аспектам життя українців поза Україною, представили також професор Торуньського Університету ім. Н. Коперніка д-р. Омелян Вішка, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, директор бібліотеки ім. Ольжича О. Кучерук, ст. н. співробітники Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Ірина Преловська та Інна Старовойтенко, голова НТШ у Словаччині д-р Микола Мушинка та ін.     

Під час засідання круглого столу щодо проблем дослідження діаспори та викладання діаспоріани в українських університетах своїми роздумами поділилися А. Атаманенко, В. Піскун, І. Ключковська, М. Мушинка, М. Пилишенко та ін. У процесі обговорення було висловлено низку цікавих пропозицій, включених до резолюцій конференції, текст яких буде надіслано до Міністерства освіти та науки України. За результатами конференції буде опубліковано науковий збірник.

Олексій Костюченко, керівник відділу громадських зв’язків

Національного Університету “Острозька Академія