В ніч на Івана та й на Купала...

Івана Купала – день літнього сонцевороту, одне з найулюбленіших свят українців. Тепер це  давнє свято збігається з християнським Різдвом Св. Пророка і Хрестителя Івана. Та найяскравіші його обряди пов’язані з прадавніми віруваннями у духів природи. Цього дня наші пращури вшановували давнє божество земних плодів Купало. Існує вірування, що в ніч напередодні Купала оживають дерева і переходять з місця на місце, перешіптуються між собою шумом гілля. У водах оживають Русалки, в лісах – Мавки, і всі лісові духи, Лісовики, Водяники, Перелесники – виходять на галявини і водять хороводи. Опівночі в лісі розцвітає квітка папороті. Лише найбільші відчайдухи, що наважаться вирушити на пошуки цвіту папороті, можуть побачити все на власні очі... І ще –  гості, що побували на Little Manitou Beach, Saskatchewan 29 липня 2008, де у променях призахідного сонця спекотного літнього дня „Сузір’я” зіграло свою виставу.

Самодіяльний драматичний театр „Сузір’я” (Едмонтон), який у цьому році нараховує близько 30 молодих акторів віком від 15 до 30 років і який успішно співпрацює з ще двома молодіжними творчими колективами Едмонтону – музичною формацією „Ре мінор” і вокально-інструментальним асамблем „Зо-репад”, також працював над темою Івана Купала. З великим успіхом поставивши навесні драму-феєрію „Мавка” за мотивами „Лісової пісні” Лесі Українки, вирішили продовжити тему живої природи святкуванням Івана Купала. Репетиції часто проводили в парку на траві, власноручно готували костюми, фотографувалися на озерах, паралельно нарощуючи архів фото- і відеоматеріалів для реклами і WEB-сторінки, – входили в настрій літнього свята, будували в уяві його динаміку, джерела його вічности і клали його на полотно юности акторів та ландшафти трав і вод географічно далекої від України Канади. Місцем для вистави обрали озеро в Саскачевані – озеро, котре здавна славиться цілющими своїми водами, – чудове місце для Купальського свята: Little Manitou Lake, коло містечка Watrous (http://watrous-sask.com/history2.htm).

Готуючись до свята, підібрали музику (твори Українського державного народного хору ім. Г. Верьовки, Українського державного оркестру народних інструментів, записи Василя Попадюка, „Пори року” Вівальді, записи популярних музичних груп з України); придумали і вивчили хороводи, ворожіння, танці навколо вогню, циганські танці; опрацювали купальські діалоги з „Ночі під Івана Купала” Старицького та „У неділю рано зілля копала” Ольги Кобилянської, а також включили до програми уривки з „Лісової пісні” Лесі Українки; власноручно зробили ляльки Марени і Купала, Купальське деревце, прикрашене стрічками і квітами, по два вінки із зеленого зілля – кожній дівчині; різнобарвні квіти – маки, лілії, соняшники; знаряддя домашнього вжитку – граблі, вила, дійниці, кошики з сушеним зіллям – для сцен українського села; традиційний купальський одяг – стрічки, довгі білі сорочки чи мережані купальські костюми. Веселі дівчачі обличчя, тоненькі Мавки і Русалки, Баба Яга, Лісовик, Водяник, Перелесники, Квітка Папороті, котру любовно носили на руках Перелесники і берегли-любили лісові та водяні духи і котру таки вкрав відчайдушний козак для своєї коханої, скакання через вогонь, ворожіння на вінках, Купалочка-Фортунка... Не раз пережита під час репетицій магія свята виклалася в мозаїку завершеного дійства. Наша інтернет-сторінка www.SUZIRIA.CА несла в собі всю необхідну інформацію – що, де, коли, всі фотосесії, календар подій і їх описання. Якщо вас зацікавить ця інформація – зайдіть на нашу WEB-сторінку і, вибравши <Bистави/Productions>, ви зможете подивитися чисельні фото. Наші редактори працюють над завершенням відеоматеріалів, і незабаром можна буде також подивитися відеоуривки з вистави.

Ми закінчили святкування забавою на пляжі під відкритим небом – під музику вокально-інструментального ансамблю „Зорепад”. Проминуло літо, золотиться кольорами стиглости едмонтонська осінь, а ми до цих пір отримуємо листи, фото, відео – від людей, з котрими ми не знайомі, котрі просто хотіли нам написати і поділитися враженнями. Свято вдалося і пройшло дуже гарно. Ми сподіваємося, що на наступний рік ми його повторимо, і за рік – знов... Бо яке літо без Купала?!

Наталя Гриців, керівник „Сузір’я”

– Фотографії Петра Гриціва