Наукове Товариство ім. Т. Шевченка в Канаді – на порозі ювілею

60 років тому, а саме 17 жовтня 1949 р., в Торонто відбулася знаменна подія: науковці-українці, що недавно прибули до Канади з повоєнної Європи, заснували Наукове Товариство ім. Шевченка в Канаді.   Спонукала їх до того безкорислива любов до України та благородне бажання підтримувати і плекати українську науку, що на той час у Радянському Союзі не тільки не мала можливости належно розвиватися, а, навпаки, всіляко фальсифікувала та перекручувала історичні факти про Україну та її народ. Тим самим вони продовжили на Північноамериканському континенті працю, що була розпочата їхніми попередниками ще в останній третині ХІХ ст. у Львові.

Як відомо, перше Наукове Товариство ім. Шевченка було засноване в Україні в 1873 р. Упродовж більш як шести десятиліть в умовах бездержавної нації НТШ функціонувало як фактична українська академія наук. У 1940 р., після того, як Галичина була приєднана до Радянського Союзу, Товариство було ліквідоване. У 1947 р. українці-вчені, втікачі з поневоленої України, поновили діяльність Товариства в Мюнхені, а коли подальша повоєнна доля розпорошила українців по різних країнах та континентах, осередки Товариства виникли у США, Канаді та Австралії. 

Хто ж були ті перші сподвижники, що прищепили любов до української науки на канадському ґрунті? Ось лише кілька імен: хімік Євген Вертипорох, археолог Ярослав Пастернак, зоолог Володимир Бриґідер, географ Іван Тесля, інженери Андрій Палій, Роман Голод та Омелян Тарнавський... Першим головою був обраний проф. Є. Вертипорох, його заступником – проф. В. Бриґідер, секретарем – д-р І. Тесля. Не сподівалися вони за свою ініціативу ні посад, ні винагород, навпаки, змушені були заробляти на прожиття фізичною чи іншою, далекою від науки, працею. А вечорами просиджували у бібліотеках, збираючи та обробляючи необхідну інформацію і пишучи фундаментальні дослідження, що сьогодні є окрасою української науки. З-поміж тих перших досліджень згадаю хоча б об’ємну книгу Я. Пастернака “Археологія України” (1961), 5-томне видання Степана Килимника “Український рік у народних звичаях в історичному освітленні” (1955-1956 рр.), книгу Івана Теслі “Українське населення Канади” (1968), видання Івана Тиктора “Історія українського війська” (1953) та “Історія української культури” (1964). Минав час, зростало і міцніло Товариство, мінявся характер та обсяг його діяльности.  Крім Торонто, виникли осередки в Едмонтоні, Оттаві і Монреалі. Науковці об’єднувалися в секції за фаховими інтересами. На сьогодні Товариство об’єднує більше 200 членів. Більшість з них здобули освіту в Північній Америці і працюють на академічних посадах в університетах, а історія, мова, література, мистецтво України стали їх фаховим предметом зацікавлення. Завдяки їхній активній науковій діяльності дослідження, що стосуються України і які здебільшого публікуються англійською (або англійською і українською) мовою, стали невід’ємною часткою світової науки. Наприклад, широковідомі праці “Україна. Історія” – професора Університету Йорк у Торонто Ореста Субтельного,   “Російський централізм і українська автономія” – директора Канадського Інституту Українських Студій при Альбертському Університеті в Едмонтоні Зенона Когута, “Історія України” – професора Торонтського Університету Павла Маґочі; здобули міжнародне визнання численні літературознавчі студії професорів Торонтського Університету Данила Струка і Максима Тарнавського, професора Університету Альберти Олега Ільницького і професора Манітобського Університету Мирослава Шкандрія, мовознавчі студії професора Торонтського Університету Миколи Павлюка; милують око по всій Канаді чудові українські церкви, створені професором архітектури Університету Мек Ґілл в Монреалі Радослава Жука, і таких здобутків можна б назвати значно більше. Крім того, членами НТШ є і визначні науковці з різних ділянок точних наук, як, наприклад, професор інженерії Торонтського Університету, автор багатьох праць про електроенергію та блискавку Василь Янішевський, професори фізики Університету Йорк Юрій Даревич і Марко Горбач, дослідник з ділянки металургічної хімії  Володимир Мацьків та інші.

За час своєї діяльности НТШ видало понад сорок томів, що включають як монографії, так і збірки статей, та організувало низку наукових конференцій. Інша важлива ділянка діяльности Товариства – організація щомісячних доповідей, до яких залучаються провідні науковці з Північної Америки і Європи, зокрема й з України. Ці доповіді, що звичайно приваблюють багато слухачів та часто викликають жваві дискусії, інформують усіх зацікавлених про найновіші дослідження в найрізноманітніших ділянках сучасної науки, перш за все так чи інакше пов’язаної з Україною. Одна з останніх ініціатив НТШ – відновлення діяльности літературного об’єднання “Слово”, яке збирає широке коло шанувальників української поезії та прози.

24 жовтня цього року НТШ в Канаді, яке очолює тепер доктор мистецтвознавства, професор Університету Йорк Дарія Даревич, буде святкувати свій ювілей. Готується цілоденна конференція на тему “Минуле, сучасне, майбутнє НТШ в Канаді”, на яку запрошено науковців з усієї Канади та інших країн. Має бути і круглий стіл, де обговорюватимуться напрямні майбутньої роботи. Зрозуміло одне: Товариство є одним з вагомих та авторитетних об’єднань українців у Канаді. Від підтримки його життєдіяльности великою мірою залежить подальша розбудова української науки на Північноамериканському континенті.

Дагмара Турчин-Дувірак