Про довір’я Майклу Іґнатьєву

Кажуть, що лише найбільші генії і найбільші дурники ніколи не міняють своїх думок, але пересічні люди міняють їх досить часто.

Доволі часто люди міняють свої думки щодо політиків, котрі не виправдали їх очікувань, як це сталося хоч би з нашим Президентом Ющенком, високий рейтинг довіри якого перемінився у крайню недовіру.

Вияв недовіри окремим політиком не є чимсь незвичним, бо здебільшого вони розчаровують своїх прихильників; а ось вияв довіри політикам, що перелицювали свою ідеологію, трапляється рідко, та ще й буває сумнівним, оскільки ідеологічна метаморфоза політиків завжди породжує підозри.

Поза сумнівом, такі підозри викликають останні проукраїнські заяви теперішнього провідника Ліберальної партії Канади Майкла Іґнатьєва, який досить несподівано перетворився з неприхованого українофоба на майже люб’язного соратника українців.

Свідомий того, що українська громадськість не має до нього довір’я і йому не симпатизує, він розгорнув кампанію зустрічей з її представниками, намагаючись переконати їх, що можуть розраховувати на його підтримку.

Незважаючи на такі заходи, п. Іґнатьєв зумів притягнути в ряди своїх прихильників лише кон’юнктурних політиків, проте пересічні канадські українці не повірили йому. Скептично до цього поставилися і політичні аналітики українських засобів масової інформації в Канаді. Зокрема, дуже різко охарактеризував його політичну переміну Олег Бажан у своїй статті “Кілька питань до Майкла Іґнатьєва” (“Новий Шлях”, 9 липня 2009 р., ч. 27), яку, до речі, було б доцільно надрукувати в англомовній пресі з огляду на її змістовність і професіоналізм.

Змальовуючи особистість про-відника канадських лібералів, автор статті наводить цікаві епізоди з життя його родини і життя його предків, які засвідчують про його глибоко закорінену ксенофобію до всього, що українське, а, як відомо, позбутися будь-якої фобії без належної терапії практично неможливо.

Таким чином виходить, що п. Іґнатьєв просто приховує свою українофобію, і щоб політично бути коректним, він навіть виявив жаль з приводу... неправильного добору слів в його негативних висловах щодо української нації. Проте він не зробив основного – як слушно зауважив Олег Бажан – він не вибачився за ті вислови; отже, українська громада не має причини, щоб міняти про нього свою думку і тепер йому симпатизувати. Якщо він очікує таких симпатій, він мусить навчитися визнавати свої помилки – констатує Олег Бажан, ну і, звичайно, вибачатися за них.

С. А.