“Тюрма на Лонцького” – назад у минуле?

Орест Закидальський 

Карл Маркс писав, що історія повторюється – перший раз як трагедія, а другий як фарс. Сьогоднішні робітники СБУ навряд чи знайомі з теоріями великого німецького філософа, але так чи інакше його пророкування здійснюють.

8 вересня директора Національного музею “Тюрма на Лонцького” Руслана Забілого затримано працівниками СБУ та проти нього порушено кримінальну справи за “підготовку до розсекречення державної таємниці”. Факти про затримання вже добре відомі. Їх не варто повторювати. Слід лише сказати, що затримання виконувалося без підстав.

Затримання Забілого тим більше ганебне тому, що ця людина займається відкриттям на світ правди про минуле України, досліджує діяльність ОУН-УПА й визвольні змагання. Починаються репресії проти тих, які висвітлюють правду про минулі репресії. “Тюрма на Лонцького” – це не тільки музей, це також символ запеклої боротьби за незалежність українського народу. До 2009 року це приміщення діяло як штаб СБУ. На майдані за будинком стояв один дерев’яний хрест, який пригадував народові, що на цьому місці було знищено чимало українських патріотів, в тому числі мого діда, Данила Закидальського, якого розстріляли (без суду) більшовицькі “освободители” 26 червня 1941 року при відступі від німецького нападу на СРСР. Шоправда, діда Данила реабілітувала радянська прокуратура в 1990 році. На жаль, це не повернуло батька синові, ані чоловіка дружині (ані діда внукам). Моя баба Наталка довідалась тільки у 1990 році про долю свого Данила.

Приїжджаючи у Львів кілька разів в останніх роках, я завжди намагався принести квіти й поставити під хрест, який стояв на майдані. Як правило, сторож, що працював при вході, ставився з розумінням і впускав мене. У 2009 році український уряд нарешті зробив правильний крок, й СБУ передала це святе місце для створення музею. Але, можливо, ненадовго.

Якщо цей ганебний епізод затримання Забілого був би першим за правління Президента Януковича та керівництва голови СБУ Хорошковського, можна було би припускати, що здійснена помилка або що Забілий справді “готував розсекречення державної таємниці”. Але, на жаль, це далеко не перший випадок. У травні ректор Українського Католицького Університету у Львові отець Борис Ґудзяк заявив про тиск на нього від СБУ. Для українських громадян при нових законах, прийнятих за Президента Януковича, стало набагато складніше проводити акції протесту як у Києві, так і по регіонах. Від 5-го Каналу та ТВі забрано частоти. Журналісти щотижня заявляють про нові спроби впровадження цензури. СБУ перетворюється з установи, яка відповідає за громадський порядок й безпеку, в інструмент здійснення політичного тиску.

Команда Януковича швидко повертає в Україну радянське бачення минулого та радянські методи управління. Заперечується факт Голодомору як геноциду, переписуються підручники, сам міністр освіти Табачник називає ОУН-УПА колаборантами. За 200+ днів президентства Януковича явно видно, що Президент та його команда роблять все, що в їхній силі, щоб закрити рот тим, кого Янукович у 2004 році в Сєвєродонецьку лірично назвав: “этих казлов, которые нам постоянно мешают жыть”. Це включає не тільки журналістів, критиків влади, але також і тих, хто не погоджується з новою владою та їхнім неорадянським баченням минулого. Чи вдасться? Нi. Бо на Лонцького хрест стоятиме...

PHOTOS

Данило і Наталя Закидальські в день свого вінчання 5 травня 1940 р. Рік пізніше Данила Закидальського ростріляно в тюрмі.