Українські Кредитівки і ми, українці

Зиновій Квіт

Коли утворювались Українські Кредитівки в Америці, Канаді чи деінде, то їх ціль була одна: через кредитівкові прибутки допомогти матеріально розвиткові і поодиноким українцям, а особливо розвиткові української культури, Церкви, шкільництва, видавництва і всьому-всьому, що допомагає рости українському народові як на поселеннях, так і в Україні.

Виходячи з вищесказаного, значна частина свідомих українців розпочала цей кредитівковий рух. З перспективи часу бачимо, що це було і надалі є одним із наших найбільших досягнень на чужині. Українські Кредитівки зужили мільйони доларів для добра українського народу! І ті українці, які ту справу підтримували і далі підримують, можуть бути гордими за свою участь у такому шляхетному ділі.

Але розмовляючи з деякими нашими чільниками Кредитівок, я відчув, що малий процент українців несе свої гроші до Кредитівок, а переважна більшість є членами чужих банків, прибутки яких ідуть, може, і проти інтересів українського народу.

Запитуємо: Чому та переважна більшість українців збагачує чужих, а не своїх? І то роблять члени різних “хвиль”! Чи тут також треба якоїсь Помаранчевої революції, щоб зрушила наших людей до спільної дії для добра свого народу?

Ті, що несуть гроші до чужих банків, мають свої виправдання: задалеко до своїх Кредитівок, не твоє діло, де несу свої гроші, у наших Кредитівках всі будуть знати, скільки я маю грошей. (А що злого, що я мільйонер, та ще й добродій на українські шляхетні цілі?) Дехто з почуття меншевартості несе свої гроші до чужих банків, бо не має довір’я до своїх, а чужий для них завжди кращий. “Раби атечества чужого”! (Шевченко) Чи всі наші церкви та церковні і громадські організації мають у наших Кредитівках свої ощадності?! Від наших Кредитівок вимагають помочі в той час, коли свої ощадності мають у чужих банках? Ще не одне чому можна поставити.

Тут треба діяти:

а) Тиск сусіда на сусіда, чому несе гроші до чужих банків.

б) Священики у церквах повинні звертати увагу, щоб ощаджувати у своїх.

в) Свідомий українець не несе своїх грошей до чужих банків.

г) Свідомий українець також позичає гроші у своїх банках.

ґ) Коли одержуєте чека від свого знайомого, виданого чужим банком, то зверніть йому делікатну увагу, що вам було б приємніше одержати цей чек, виданий нашою Кредитівкою.

д) Нести гроші до чужих банків – це шнурок на шию нашій українській громаді.

е) Запитаймо себе, скільки чужі банки дають на українські цілі.

є) Реклами на радіо, телебаченні чи у газетах не дають добрих результатів, хоч вони також необхідні.

ж) Особисті контакти людей з людьми для освідомлюючої акції – це має бути масова робота для всіх.

з) Створити комітети для боротьби за членство у Кредитівках.

і) Вибирати до управ людей-патріотів, а не людей, які думають насамперед про свої особисті справи.

й) Ніхто не зробить цієї справи за нас, якщо ми самі цього не зробимо.

к) Великі користі нашої акції побачимо незабаром і будемо горді за себе.

Зазначаю, що за цей допис жодна Кредитівка мені не платила. Так я відчував справу і так написав.