“Відверта книга” – нове видання

Оксана Бризгун-Соколик

Скромна, невеличка книжка в сіро-голубій обкладинці була ледь помітною серед розмаїття кольорів і вишуканости оформлення дитячої, історичної, інформаційно-довідкової літератури, якою були заповнені книжкові прилавки Форуму у Львові. Мою увагу привернуло прізвище автора – Наталія Колесниченко-Братунь. У нашій пам’яті збереглися світлі спогади про одного з тих, хто словом і ділом виборював незалежність України, – поета, громадського діяча Ростислава Братуня. Про те, що Наталя є донькою Братуня, ми знали раніше, знали її й особисто як одну з перших жінок-дипломатів вже суверенної держави України. Ми з нею познайомилися у 1999 році у Празі, під час Європейської Конференції СФУЖО. Тоді вона була першим секретарем Посольства. Доцент д-р Наталя Колесниченко нам дуже багато допомогла у зустрічах, в контактах у Празі та Подєбрадах. До недавнього часу працювала керівником Головної інформаційної служби Президента України. Три роки тому Наталя як доцент Дипломатичної Академії України була гостем Канади – учасником політичних студій у Йоркському Університеті.

“Відверта книга (життя та поезії Ольги Колесниченко)” – це, мабуть, перший в українській літературі твір, що має двох авторів, з яких один – живий, а другий – відійшов у вічність, перший – мати, другий – донька. Так, це дві сповіді: вишукана лірична поезія юної Олі, яка передчасно відійшла з життя, і відверта сповідь матері, Наталі Колесниченко-Братунь, що своєю мозаїкою спогадів прагне продовжити у вимірах пам’яті життя власної дитини.

Проміжок часу, описаний у книзі, – двадцять років. Радянська дійсність, часи перебудови і національно-визвольного відродження, боротьба за незалежність і, нарешті, реалістична картина недавніх подій Майдану. Про все це автор пише з легким сумом, інколи з гумором, часом з ностальгією. Читач зустрінеться тут з багатьма відомими і менш відомими діячами української історії, з представниками різних поколінь, політиками і дипломатами, юними пластунами (Олюня відома нам як перша в Україні дівчинка – переможниця Джемборі).

Розділ книги присвячений і дідусеві Ольги – Ростиславові Братуневі, людині, яка вперше відстояла український прапор у горбачовському парламенті в ті далекі часи перебудови, зробила багато для  відродження Греко-Католицької Церкви, наших традицій і звичаїв. Сьогодні пам’ять про поета бережуть найближчі, а вже нова влада незалежної держави, за яку так боровся Братунь, так і не знайшла можливости назвати одну з вулиць Львова іменем свого визначного земляка – Ростислава Братуня.

“Відверта книга” – це твір про сучасність, про життя не лише однієї родини українських інтелігентів, але й про цілий зріз найновішої історії України. У цьому її пізнавальне значення.

По-людяному довірливо, орга-нічною, рідною, а не штучною українською мовою Наталя Колесниченко-Братунь змальовує нам реальні побутові картинки – це і львівські мітинги 1980-х, і українська заробітчанська Прага 1990-х, і Майдан 2004 року. “Ось такі ми – українці, з усіма особливостями нашої історії і нашого характеру. Ось такою була й моя Олюня, творча й талановита, драматична у своїй поетичній феєрії, весела й невгамовна у своїх школярських, пластунських, студентських, жур-налістських буднях”, – говорять сторінки “Відвертої книги”, з якою щиро рекомендую ознайомитися і нашому читачеві.