Він мріяв про вільну Україну
Василь Верига, дійсний член НТШ, УВАН і Українського
Історичного Товариства
У новій серії Лікарської Комісії НТШ у Львові
2001 року появився Лікарський збірник як 9-ий том “На пошану Юрія Липи”, лікаря,
мислителя і поета. За своїм змістом його можна поділити на чотири розділи.
Перший – це статті
про “Життєвий шлях та діяльність Юрія Липи (1900-1944)”. Тут інформація пера
відомого медичного біографа д-ра Павла Пундія про Юрія Липу як апостола
новітнього українства та про його батька – Івана Липу українською та
англійською мовами. Також вміщена довша стаття про наукову і лікарську
діяльність Ю. Липи голови Редакційної колегії Ірини Даценко і десять статей
різних авторів про Ю. Липу як лікаря. Катерина Іванова, Петро Кіндратович і
Марта Липа-Гуменецька охарактеризували Ю. Липу як політика, а Євген Маланюк –
як поета.
Друга частина – це
твори Юрія Липи на медичну тему (12 сторінок) та 28 поезiй.
Третя – “Спогади про
Юрія Липу та його батька Івана Липу”, а також одна стаття про його дружину
Галину Захаріясевич. Із більших статей слід згадати спомини дочки Марти
Липи-Гуменецької, Лева Биковського та Богдана Стебельського.
Цінним додатком збірника
є бібліографія творів Юрія Липи та творів і спогадів про нього. На жаль,
бібліографія не повна, бо не включила розвідки Юліяна Мовчана “Іван Липа –
борець за самостійну Україну (3 нагоди 60-ліття його смерти)” на сторінках
щоденника “Свобода” ( ч. 65, 1984) та тижневика “Новий Шлях” (ч. 18, 1984) і
солідної розвідки Остапа Тарнавського “Юрій Липа – поет національної думки” у
“Свободі” (ч. 128-131, 1985), як також двох статей у “Східному часописі”: Павла
Бойка “Володар великого духу” (ч. 41, 1994) і Петра Лаврова “Апостол новітнього
українства” (ч. 16, 1994).
Збірник зредагувала
Редакційна колегія на чолі з Іриною Даценко, а видання здійснено при
спонсорській підтримці Українського Лікарського Товариства Північної Америки.
У вступній статті від Редакційної колегії читаємо, що Юрій Липа був лікарем
за велінням долі і поетом за покликанням. Він присвятив своє життя улюбленій
праці, науці і громадській діяльності і тому увійшов до нашої історії як один з
напопулярніших лікарів, українських мислителів та письменників. У цьому
відношенні не можна обминути його знаменитої дослідницької праці п. н.
“Розподіл Росії”, де йдеться не про географічний розподіл, а радше про
етнокультурний, в якій обговорюється комплекс тих країн під назвою “Росія”, до
яких належала й Україна, починаючи від нещасливої Полтавської битви в 1709 р.
Збірник має 16 сторінок різних фотографій родини Юрія і Галини Липів, а також
іменний покажчик.
Вкінці книжки вміщено
зміст українською та англійською мовами. І тут важко зрозуміти, чому у Львові
ще й досі дотримуються російської транслітерації кирилиці на англійську мову. В
цьому українському виданні читаємо українські прізвища, друковані латинкою:
Марта Липа-Гумелецька, Ігор Голод, Звенислава Гельнер, ба навіть Богдан Стебельський. Невже ж і в таких
випадках друкарні чекають наказу з Москви, щоб писати згідно з українською
вимовою, а не згідно із московським правописом? Шкода, що Україна за стільки
років незалежности не зуміла запровадити навіть власної транслітерації латинки,
яка б відповідала українській вимові прізвищ незалежно від Москви. І це роблять
у Львові, а не у зрусифікованому Києві.
Саме видання Лікарського збірника на пошану Юрія Липи треба вітати, й,
можливо, у скорому часі знайдуться науковці, які захочуть глибше простудіювати
життя і творчість цього видатного лікаря, поета та мислителя.