Він мріяв про вільну Україну

Василь Верига,   дійсний член НТШ, УВАН і Українського Історичного Товариства

У новій серії Лікарської Комісії НТШ у Львові 2001 року появився Лікарський збірник як 9-ий том “На пошану Юрія Липи”, лікаря, мислителя і поета. За своїм змістом його можна поділити на чотири розділи.

Перший – це статті про “Життєвий шлях та діяльність Юрія Липи (1900-1944)”. Тут інформація пера відомого медичного біографа д-ра Павла Пундія про Юрія Липу як апостола новітнього українства та про його батька – Івана Липу українською та англійською мовами. Також вміщена довша стаття про наукову і лікарську діяльність Ю. Липи голови Редакційної колегії Ірини Даценко і десять статей різних авторів про Ю. Липу як лікаря. Катерина Іванова, Петро Кіндратович і Марта Липа-Гуменецька охарактеризували Ю. Липу як політика, а Євген Маланюк – як поета.

Друга частина – це твори Юрія Липи на медичну тему (12 сторінок) та 28 поезiй.

Третя – “Спогади про Юрія Липу та його батька Івана Липу”, а також одна стаття про його дружину Галину Захаріясевич. Із більших статей слід згадати спомини дочки Марти Липи-Гуменецької, Лева Биковського та Богдана Стебельського.

Цінним додатком збірника є бібліографія творів Юрія Липи та творів і спогадів про нього. На жаль, бібліографія не повна, бо не включила розвідки Юліяна Мовчана “Іван Липа – борець за самостійну Україну (3 нагоди 60-ліття його смерти)” на сторінках щоденника “Свобода” ( ч. 65, 1984) та тижневика “Новий Шлях” (ч. 18, 1984) і солідної розвідки Остапа Тарнавського “Юрій Липа – поет національної думки” у “Свободі” (ч. 128-131, 1985), як також двох статей у “Східному часописі”: Павла Бойка “Володар великого духу” (ч. 41, 1994) і Петра Лаврова “Апостол новітнього українства” (ч. 16, 1994).

Збірник зредагувала Редакційна колегія на чолі з Іриною Даценко, а видання здійснено при спонсорській підтримці Українського Лікарського Товариства Північної Америки.

У вступній статті від Редакційної колегії читаємо, що Юрій Липа був лікарем за велінням долі і поетом за покликанням. Він присвятив своє життя улюбленій праці, науці і громадській діяльності і тому увійшов до нашої історії як один з напопулярніших лікарів, українських мислителів та письменників. У цьому відношенні не можна обминути його знаменитої дослідницької праці п. н. “Розподіл Росії”, де йдеться не про географічний розподіл, а радше про етнокультурний, в якій обговорюється комплекс тих країн під назвою “Росія”, до яких належала й Україна, починаючи від нещасливої Полтавської битви в 1709 р. Збірник має 16 сторінок різних фотографій родини Юрія і Галини Липів, а також іменний покажчик.

Вкінці книжки вміщено зміст українською та англійською мовами. І тут важко зрозуміти, чому у Львові ще й досі дотримуються російської транслітерації кирилиці на англійську мову. В цьому українському виданні читаємо українські прізвища, друковані латинкою: Марта Липа-Гумелецька, Ігор Голод, Звенислава Гельнер, ба навіть Богдан Стебельський. Невже ж і в таких випадках друкарні чекають наказу з Москви, щоб писати згідно з українською вимовою, а не згідно із московським правописом? Шкода, що Україна за стільки років незалежности не зуміла запровадити навіть власної транслітерації латинки, яка б відповідала українській вимові прізвищ незалежно від Москви. І це роблять у Львові, а не у зрусифікованому Києві.

Саме видання Лікарського збірника на пошану Юрія Липи треба вітати, й, можливо, у скорому часі знайдуться науковці, які захочуть глибше простудіювати життя і творчість цього видатного лікаря, поета та мислителя.