Скажи мені, хто твій найкращий приятель, а я скажу, хто є ти!

Йосиф Сірка, Торонто

Цю народну мудрість знають у багатьох країнах, але політики на це не зважають або думають, що люди не приглядаються до їхніх друзів. Шкода, оскільки люди вже більше звертають увагу  не тільки на політика, але й на його оточення, на його близьких друзів і співпрацівників. Мене дуже вразило звернення прем’єр-міністра Януковича до Бога у його привітанні до громадян України з нагоди Дня Незалежности: “Нехай Господь хранить Україну. В єдності  – сила народу. Боже, нам єдність подай”. Певно, що голова уряду цим висловив бажання більшости громадян України, але забув про свою партію, від імени якої “права рука” прем’єра Борис Колєсніков зразу після святкувань “оголосив” війну єдності. Янукович не такий наївний, щоб повірити, що коли він як вірний християнин звернеться до Господа, то той зразу задовільнить його бажання, а партія буде займатися передвиборною агітацією. Це може Всевишньому не сподобатись, коли голова партії просить його про єдність, а заступник пробує її розвалити – хоч би мовно!

Не віриться, що Колєсніков без дозволу шефа пішов на такий крок, а якщо голова знав про це, то для чого було турбувати Бога нещирим проханням?! В Україні нема мовної проблеми, оскільки люди на базарах розмовляють мовами, якими краще володіють, газети та журнали виходять переважно російською мовою, телебачення та радіо транслюють передачі переважно російською, книжковий ринок на 87% заповнений російськомовною продукцією, міністрам та іншим державним службовцям дозволено обходитися без державної мови, то постає питання: для чого тут референдум? А щодо НАТО – пригадуєте передвиборну істерику об’єднаних соціал-демократів? Отож, щоб така доля не випала і ПР. Стратеги ПР можуть прорахуватися, оскільки Шуфрич вже “допоміг” у виборах Медведчукові, то слід до його порад ставитись обережніше. Кожен думаючий ставить собі питання: а чому порушувати тему, яка до виборів не має відношення?! Тут відповідь дав Олег Медведєв: “Оскаженілі ціни – свинина по 50 гривень, олія по 8, яйця по 7 – на очах Януковича, Ахметова та Колєснікова – пожирають рекламний міф Партії регіонів про успішний уряд Януковича” (УП, 5.9.07). Отака проста стратегія – відвернути увагу громадян України від “добробуту”, який обіцяли запровадити вже від учора, обіцяли, а тепер знову обіцяють. 16-ий президент США Абрагам Лінкольн ще в половині XIX ст. казав, що деяких людей можна обдурювати завжди, всіх людей можна деколи обдурити, але постійно всіх людей обдурювати не вдасться!

Господь нам допоможе, якщо й ми самі того бажаємо, але просити Бога про одне, а робити інше проти прохання – це не тільки не морально, але й гріх. Не слід дивитися на людей як на масу, яка потрібна на виборах. Треба дивитись на них як на співгромадян, яким депутат мав би служити. Тому доречно пригадати інші слова Лінкольна: “Я сильно вірю в народ. Коли йому дати правду, то можна бути певним, що він впорається з будь-якою національною кризою. Головне – треба йому дати правдиві факти!” А факти зростання цін на щоденний хліб не приховаєш дискусією про другу мову чи НАТО. Тичина сказав би: “Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та!”