Сторінки ВІРИ КЕ:  Хроніка, Коментарі, Різне

Canadian National Exhibition

19 серпня – 5 вересня 2005 року

 У Домі Діора в Парижі появилися моделі, натхненні українськими народними костюмами. Цікаво, чи та лінія моди прийметься на довший час, чи була “модна” тільки після Помаранчевої революції? Юлія Тимошенко могла би цей одяг популяризувати, як пані Кларксон, генеральний губернатор Канади, за час свого урядування популяризувала одяг канадських тубільців-індіан.

 Форум музичної думки

(Дедикація Бетховена на сторінці збірки “Разумовський Квартет”, 1805)

* * *

Коли я цей твір компонував, я відчував, що мені посилав натхнення Всемогучий Бог... Чи ти думаєш, що я міг брати до уваги твою кволу скрипочку, коли Він до мене говорив?

                             (Відповідь Бетховена одному скрипалеві, який нарікав, що йому було тяжко заграти деякі пасажі в одній композиції Бетховена)

* * *

Князю, це що ти є – це випадок через народження. А це що я є – я здобув собі сам. Є і буде тисячі князів, але Бетховен є тільки один!          

                             (Бетховен у листі до князя Ліхновського, 1806)

* * *

Для композитора нема більшої приємности, коли люди не погоджуються з деякими частинами його твору, який їм особливо подобається. Коли суперечки не вгавають, це значить, що кожний любить якусь іншу частину і вона йому найбільше подобається, а це для композитора найприємніше слухати. Навіть якщо це непогоджування викликане частиною, яка нікому не подобалася.

                              (Арон Копланд – композитор, критик і автор)

* * *

Не переймайся тим, що говорять критики, бо ще ніколи ніхто не поставив якомусь критикові пам’ятника.   

 
Інтернаціональний фестиваль фільмів у Торонто

 
8-17 вересня 2005 року

Коли 30 років тому перша групка ентузіастів фільмового мистецтва влаштувала у Торонто фестиваль фільмів, скептики сумно кивали головами, не передбачаючи великої майбутности для такого фестивалю. Тим часом з кожним роком Фестиваль набирав більшого значення, розвивався, зростав і дійшов до того, що вже розпочалася будова спеціального, власного будинку для майбутніх фестивалів. Якраз через будову зайшли маленькі ускладнення, але вся праця перейшла на Інтернет, наладналася комунікація, і відбулися заплановані пресконференції. Остання мала місце на площі перед Сіті Голом на 100 Queen St. W. Конференція на цій площі – дуже добра ідея: зал не коштує, напоїв і закусок не треба подавати, всі перехожі мають право слухати і навіть появитися на новинах по телебаченню, якщо якась камера їх вхопила, а місто має безкоштовну рекламу.

Фестиваль завдячує своїм розвитком насамперед Toronto International Film Group, яку очолює пан Пірс Гендлінґ і який як головний екзекутивний директор отримав нагороду від CANADIAN PUBLIC RELATIONS SOCIETY (CFRS). Ця організація вже існує 12 років, і багато екзекутивних директорів (по-англійськи СЕО) отримали нагороди. Українці також повинні мати таку організацію CEO і давати своїм видатним екзекутивним начальникам CEO нагороди.

Цього року перед кожним “Ґала фільмом” показували на віньєтках 9 вже легендарних акторів-канадців. Нарешті вони дочекалися, що Канада їх почала офіційно святково згадувати! Цього року знову нема фільму з України. (“І знов мені не принесла нічого пошта з України?..”)

Але Україна має тепер стільки клопотів, що про фільми і фестивалі ніхто не думає! Шкода. Фільмова індустрія така сильна, велика і популярна, що колись і за неї треба зачепитися. Кожна країна мусить вступати у марш світових досягнень  і культури, як тажко їй не було би жити. Людство завжди сягало  PER

Приємна мить на клаптику Канади

 Літня прогулянка Суспільної Служби Українців Канади (Філія Торонто) до Елори

4 серпня 2005 року в Торонто ще тривала історична спека, але вона прогулянці не зашкодила. Автобус заповнили члени і приятелі Суспільної Служби, навіть бyв між нами і один внук. Ми вступали до ресторану на каву і затрималися на довше на менонітському ярмарку “Санкт Джакоб”. Там плоди з городів, менонітські присмаки і продаж різних цікавих виробів. Кожний щось купив, бо все дуже приманювало. Тоді ціла група поїхала до елегантного ресторану в Елорі на замовлений обід. Про дієту ніхто не думав. Маленький відпочинок – і далі шлях проліг до COX CREEK WINERY, де гостинні власники частували усіх різними винами. Ці вина особливі, бо не мають хімікалій. У доброму настрої майже всі повезли додому запас різних вин.

Поява дощу підігнала нас вертатися до Торонто без зупинки на каву. Прогулянкою займалися дві милі студентки: Наталя Ляхович і Ореста Баб’юк. Під час їзди вони розважали всіх своїм приємним співом.