Членки Відділу ОУК Торонто привітали пані Софію Проців з ювілеєм

21 грудня 2007 року в Пансіоні ім. Івана Франка в Торонто відзначали надзвичайну подію – уродини однієї з мешканок, що досягла поважного віку. В той холодний зимовий день у приємному теплому оточенні відбулося святкування 100 років від дня народження пані Софії Проців, однієї з засновниць та визначних провідниць Організації Українок Канади.

Короткою програмою провадила розваговий керівник Пансіону Ірина Маркевич, котра щиро привітала пані Софію, а адміністративний директор пані Кебило вручила букет квітів. Пані Маркевич зачитала привіти, які надійшли від канадських урядових осіб (Governor-General of Canada; Members of Federal and Provincial Parliaments for Etobicoke-Lakeshore Michael Ignatieff and Laurel Broten).

Опісля сердечне привітання склала голова Відділу ОУК Торонто Стася Сусмут. Вона коротко описала досягнення і важливість громадської праці ювілятки та зворушливо висловила любов і пошану членства, на яку заслужила довголітня голова нашої Організації.

Софія Проців народилася 21 грудня 1907 р. в селі Кнісело Бібрського повіту, на Західній Україні. До Канади прибула в 1930 р. і замешкала у Вінніпезі. Тут, познайомившись з у той час уже чисельною українською громадою та своїми ровесницями, включилася в працю Української Стрілецької Громади. Молоді українки покинули Батьківщину, батьківську опіку і прибули в чужий, незнаний край, не знаючи ні мови, ні обставин даної країни, і треба було починати життя у боротьбі за краще завтра, щоб не згубитись серед чужого моря. Вони бачили потребу організаційного життя і заохочували молодих дівчат і жінок до праці для добра своєї поневоленої Батьківщини. Ці молоді дівчата зорганізувався при УСГ у Дівочий Гурток, і наприкінці 1930 p. Софія стала його членом-засновником.

На початку 1933 р. вона переїхала до Торонто, де познайомилася зі Стефанією Савчук, на той час головою Відділу Організації Українок Канади, і відразу вступила в ОУК. З того часу була активною членкою своєї Організації, займала різні пости у Відділі ОУК і 13 років була його головою. Софія Проців протягом тривалого часу була представницею до Комітету Українок Канади, Відділ Торонто, постійно працювала в його управі й головувала у 1960 р. У 1975 р. її обрали заступницею голови Комітету побудови пам’ятника Лесі Українці в Торонто, у Гай-Парку, й головою Комітету для відкриття й посвячення цього пам’ятника.

Протягом довгих років була головою і членом Центральної Управи ОУК. У двох каденціях 1978-1984 як голова ЦУ ОУК обиралася членом Президії Українського Національного Об’єднання Канади, довгі роки була членом Дирекції Видавничої Спілки “Новий Шлях”, членом Дирекції журналу ОУК “Жіночий Світ”, заступницею голови СФУЖО, членом Організаційної Комісії ІІІ Конгресу СФУЖО в 1977 р.

Як голова Софія Проців брала участь у річних нарадах СКВУ, була членом Комітету до відзначення 50-річчя ОУН. В ювілейному році Організації Українок Канади відвідала всі відділи ОУК, крім Ванкуверу, і мала доповіді на ювілейних бенкетах про півстоліття відданої праці ОУК, що своєю корисною працею старалася допомогти нашим братам і сестрам у їх важких змаганнях для поневоленої Батьківщини – України.

Пані Софія Проців була головою Комітету видання Ювілейного збірника Організації Українок Канади “На службі рідного народу”, що вийшов у 1985 р. Також брала участь у різних конференціях і нарадах, очолювала різні комітети, які працювали для добра українського народу та української спільноти в Канаді, була учасником конгресів КУК, СФУЖО, СКВУ.

За віддану працю в українській громаді Софія Проців нагороджена Шевченківською медаллю у 1960 році. Також отримала почесні грамоти з нагоди 50-ліття Української Стрілецької Громади, 50-ліття УНО і 1000-ліття Хрещення України.

Теперішня голова Крайової Управи ОУК Наталка Бундза-Іваницька щиро поздоровила ювілятку та подарувала для бібліотеки Пансіону двотомне видання ОУК “На службі рідного народу” про розбудову Організації Українок Канади, де, між іншим, описана діяльність Софії Проців.

Колишня членка Крайової Управи ОУК Ольга Цвик, яка також проживає в Пансіоні ім. Івана Франка, зі зворушенням пригадала першу зустріч із посестрою по приїзді до Канади 47 років тому. Вона подякувала їй за теплий привіт та підбадьорювання у важких обставинах.

Під час гостини група опікунів/працівників Пансіону розвеселила ювілятку і всіх присутніх своїм чарівним співом мелодійних народних пісень, а опісля прозвучали гучні звуки “Многая Літа”. У приємному настрої свято закінчилося частуванням тортом і кавою.