Український буквар для батьків і дітей

 Йосиф Сірка: Як совичка Мімі вчилася читати. – Редактор О. Козоріз. –  Ужгород: Видавництво “Мистецька лінія”, 2009. – 40 великоформатних сторінок. – Тираж 1000 прим.

Ще у 1992 році в Пряшеві вийшла друком невеличка книжечка Йосифа Сірки під назвою “Сова Мімі” з ілюстраціями Павла Лопати та Івана Гавулича. Та автор виявив у ній ряд технічних помилок, через які забракував увесь її тираж.

Під назвою “Як совичка Мімі вчилася читати”, на цей раз у прекрасному художньому оформленні, ця книжка появилася цього року в Ужгороді. Представляючи її читачам, автор написав: “Дорогі діти та їхні батьки! Цю книжечку я написав 1982 року, коли моєму синочкові Тарасикові було три роки. Ми жили в Західній Німеччині, але нашою мовою в хаті була українська. Саме Тарасикові я перечитував “Сову Мімі”. Незважаючи на те, що син народився й живе поза Україною і розмовляє англійською, німецькою та французькою, – з батьками він спілкується тільки українською. “Сова Мімі” залишилася в його пам’яті ще з дитячих літ. Пропоную цю книжечку всім батькам, котрі хочуть навчити своїх діточок української мови. Професор Зігенського Університету Йосиф Сірка, який мешкає тепер у Канаді” (с. 2).

Усі визначні педагоги, починаючи з Яна Амоса Коменського та Олександра Духновича і закінчуючи сучасними представниками педагогічної науки, підкреслювали і підкреслюють, що дитину треба вчити посередництвом гри і в жодному разі не примусово. Цей принцип у повній мірі застосував і Йосиф Сірка.

Головною “героїнею” його книжки є маленька сова Мімі, яка (як і всі сови) вдень спить, а ввечері вилітає ловити мишей та черв’ячків, які є її основною їжею. Заглядаючи через освітлені вікна в кімнати людей, вона бачила, що там дорослі і діти зосереджено вдивляються в якісь папери з чудернацькими знаками та малюнками, і ніяк не могла зрозуміти, що це таке. Мудра тітка Лілі, що мешкала в іншій стодолі, пояснила їй, що папери – це газети і книжки, а знаки в них – літери. Вдивляючись у них, люди читають і посередництвом читання здобувають знання про все у світі. Допитлива Мімі й сама захотіла навчитися читати, а тітка Лілі погодилася бути її вчителькою. Мімі щовечора прилітала на навчання до тітки Лілі, а та за старим букварем, знайденим на горищі, пройшла з нею всю азбуку від “А” до “Я”. В нагороду за навчання Мімі кожного разу приносила тітці Лілі на вечерю мишку, бо старенька сова не здужала вже літати за стравою.

У книжці Й. Сірки чудово намальовані не лише окремі літери, але й об’єкти, назви яких починаються з даної літери. На окремій таблиці малі й великі букви цілої азбуки ще раз розмальовані в яскравих кольорах. Біля кожної букви намальована відповідна тварина, пташка, людина, рослина або предмет. Таким чином совичка Мімі, а з нею і дитина, збагачувала і свою лексику. Шкода, що ніде не подано, хто є автором цих чудових малюнків.

Мімі старанно вивчає кожну літеру, ставлячи тітці ряд запитань, а та не лише охоче відповідає на питання своєї учениці, але й не забуває кожного разу похвалити її пильність, чим заохочує її до дальшої науки. З кожною літерою пов’язані цікаві пригоди та історії, розраховані на дитяче сприймання. Дитина, слухаючи ці пригоди, хоче наслідувати симпатичну совичку Мімі і разом з нею в короткому часі (книжка розрахована на 30 “уроків”) підсвідомо засвоює цілу азбуку і формою гри навчиться читати.

Це – надзвичайно ефективний метод навчання грамоті, який з успіхом можна застосувати, зокрема, у нас на Пряшівщині, де майже в усіх школах українську мову перестали навчати. Сучасні батьки та діди цією мовою володіють, бо вчилися у школах з українською мовою навчання. Вони можуть читати дитині окремі частини книжки замість вечірньої казочки. Посередництвом “підручника” Й. Сірки вони можуть вдома навчати своїх дітей та внуків читати по-українськи точно так, як автор книжки навчив рідній мові свого Тарасика.

Влітку цього року ми з дружиною три тижні мешкали у Сірків на їх дачі, на оселі “Полтава” під Торонто, і можемо ствердити, що Тарас (дача якого знаходиться недалеко від батьківської) по-українськи звертається не лише до своїх батьків, але й до дружини-хорватки та однорічного синочка Йосифа. Приклад гідний наслідування.

Книжку Й. Сірки “Як совичка Мімі вчилася читати” можна придбати за адресою: Asocicia Ukrajinistov Slovenska, 08001 Preov, Gorkho 21. Tel. 051/774 69 28. Її вартість (без пересилки) 2Є.

Микола Мушинка