Це чудове мистецтво театру...
Надія Баб’юк
Кажуть, що у світі
є сім чудес, які не перестають дивувати і захоплювати людство своєю красою та
неординарністю. Кожна людина протягом життя також зустрічається і переживає
свої дива, котрі залишають довготривале, якщо не постійне враження назавжди. Особисто
для мене одним із таких вражаючих див був перегляд музичної вистави “Евіта”,
директор Ґері Ґріффін (Gary Griffin), яку я разом із 37-ма іншими членкинями Відділу
ОУК Торонто та членами Філії УНО Торонто мала нагоду побачити й почути під час
поїздки на шекспірівський фестиваль у Стратфорд.
У кінотеатрі в Буенос-Айресі у 1952 році було перервано демонстрацію фільму
у зв’язку з приголомшливою новиною про те, що померла Ева Перон (Eva Peron), 33-річна дружина президента Аргентини Хуана Перона (Juan Peron). Опісля розгортаються картини, що висвітлюють непересічний життєвий шлях
Еви Перон, родженої Еви Дуарте. Вона була наймолодшою з п’яти дітей самотньої
матері, яка пробила собі дорогу від тяжкого життя малозабезпеченої родини у
провінційному містечку Хунін до яскравих світел Буенос-Айресу. Добившись до
столиці Аргентини, Ева Перон робить (часто нехтуючи нормами моралі) свою
кар’єру як радіокоментатор і актриса, перед тим як стати коханкою майбутнього
президента, а згодом і його дружиною. Обожнювана звичайними людьми, які любляче
називали її Евіта, що в перекладі означає “маленька Ева”, вона з підозрою і
скептицизмом сприймалась військовими та громадською елітою. Вони не могли
забути історії визначної жінки, котра “виросла з болота”, щоб завоювати серця
своєї нації.
Роль головної героїні вистави Еви Перон надзвичайно блискуче зіграла молода
канадська актриса Чіліна Кеннеді (Chilina Kennedy). Та й сама по собі вистава настільки динамічна і експресивна, що, навіть
не знаючи мови, її можна було легко зрозуміти, слідкуючи за жестами і мімікою
акторів та зміною декорацій.
Музику до “Евіти” написали добре відомі в музичному світі англійські
композитори Тім Райс (Tim Rice) і Ендрю Ллойд Вебер (Andrew Lloyd Weber). Її спектр дуже широкий та різноманітний і
включає як європейську, так і латиноамериканську музику, а також поп.
Але не буду вдаватись у подальші подробиці цієї надзвичайної постановки, бо
щоб по-справжньому її оцінити, треба її самому побачити і пережити, оскільки
кожна людина має свої окремі, лише їй одній притаманні критерії подій та явищ. А
тому заохочую і спонукаю наших читачів поїхати і самим побачити та пережити
хвилюючі моменти цієї постановки, які, я певна, збагатять вас духовно і
залишать довготривалі позитивні враження та спогади від перегляду вистави.
Хочеться висловити щиру
подяку організаторам цієї поїздки: Управі Відділу ОУК Торонто і, зокрема, пані
Уляні Стек-Коваль, яка доклала багато старань, щоб поїздка була успішною. Водій був добрий, автобус м’який, обід смачний,
поїздка вдалою, а вистава – цікавою. Велике Вам за це, пані Уляно, спасибі.
А на закінчення цього допису мені хочеться звернутися до всіх жінок, котрі
регулярно передплачують і читають “Новий Шлях”, а також до випадкових читачок. Приходьте
і записуйтесь у членство ОУК. Це ж так цікаво – творити щось своїм розумом і
своїми руками: маю на увазі розробляти і втілювати програми, які в кінцевому
результаті приносять радість і задоволення всім нам, збагачують наше
повсякденне життя, роблять його цікавим та хвилюючим. І повірте, те
задоволення, яке Ви отримаєте від вдало проведеної імпрези, буде непропорційно
великим у порівнянні з тією часткою праці, яку Ви в неї вклали. Адреса
для запису: OYK, Toronto Branch, Mrs. Lydia Lelyk, President,
Наступні поїздки відбудуться
9 лютого 2011 р. до Stage West Dinner Theatre побачити “Joseph and the Amazing
Technicolor Dreamcoat” та у жовтні до Stratford Festival Theatre побачити
“Camelot”. За подальшими
інформаціями та щоб замовити квитки, прохання телефонувати до Уляни Стек-Коваль
на число 905-274-2250.
PHOTO
Учасники
поїздки у Стратфорд