РІДНЕ ШКІЛЬНИЦТВО

 

  Допомагаємо дитині у навчанні

 Хоч важко визначити, якими народяться діти, але посприяти тому, щоб вони стали хорошими людьми та освіченими особистостями шляхом правильного виховання, – нам під силу. Правду кажучи, батьки найкраще знають свою дитину. Вони вивчають її особистість, пріоритети, потреби з перших днів її існування і разом з нею знаходять найсприятливіші способи виховання.

Для багатьох батьків найважчий період починається тоді, коли дитина йде до школи. Щоправда, багато хто вважає, що всю відповідальність за навчання та виховання малюка має брати на себе школа. Проте нині всім стало відомо, що найуспішнішими у навчанні стають діти, батьки яких повністю розуміють, що для того, щоб дитина осягнула певний рівень знань, набралась важливих навичок та умінь, вони, батьки, мають стати невід’ємною частиною навчального процесу.

Отже, що потрібно знати, щоб допомогти дитині навчатися у школі?

Насамперед, батькам слід запам’ятати, що потрібно спрямовувати увагу на те, щоб виховати у дитини почуття самостійності та відповідальності. Отже, школярі мають розуміти, що ви не будете замість них виконувати домашнього завдання. Ваш син чи донька мають бути мотивованими самостійно переступати труднощі. І навіть якщо їм це не до кінця вдається, все одно знаходьте у тому щось позитивне і завжди старайтеся підбадьорювати свою дитину.

Психологи рекомендують, щоб батьки завжди акцентували на успіху – на тому, що дитина вже досягнула. Це допоможе малюкові зрозуміти, що його чи її робота важлива, і школяр зможе досягнути ще більшого.

Також, контролюючи виконання домашнього завдання, допоможіть дитині зрозуміти, як важливо доводити справу до кінця. Наприклад, дитина, виконуючи завдання з математики, відволікається і починає вам розповідати про події у школі. Ви маєте, звісно, показати, що вам це дуже цікаво, але ви готові її вислухати тільки після виконання завдання. Та не забудьте тоді вислухати історію, і навіть, коли дитина про неї забуде, – нагадайте її. Але батькам слід запам’ятати, що навчити дитину не залишати незавершену справу важко тільки словесним способом, – покажіть це малюкові на власному прикладі. Хто ж, як не ви, для нього чи для неї – модель поведінки?

Надзвичайно важливо виробити в собі звичку уважно вислуховувати дитину. Малюк повинен зрозуміти, що ви його чи її розумієте і готові допомогти. Наприклад, коли дитина говорить, що дуже втомлена від виконання домашнього завдання, вам слід прислухатись і дати дитині відпочити. Але потім неодмінно продовжити роботу.

Фахівці закликають не ставити жодних умов, що можуть привчати дитину вчитись заради чогось. Так, часто батьки можуть залякувати дитину: “Якщо не виконаєш домашнього завдання, не підеш бавитися”. Іноді це звучить навпаки: “Якщо виконаєш домашнє завдання, куплю тобі забавку”. Якщо у дитини не вистачає мотивації для навчання або вона категорично відмовляється виконувати завдання, постарайтесь знайти проблеми, які спричинюють неприязнь до навчання і розуміння матеріалу.

І накінець слід пам’ятати, що не можна сварити малюка за те, що він щось не зрозумів або допустив помилку. Підкреслюйте, що важливим є рівень знань. А щоб помилок ставало все менше, постарайтесь зрозуміти, де школяру потрібна допомога, – і обов’язково допоможіть, адже ви найкраще знаєте свою дитину. А своєчасна і якісна допомога – запорука успіху.

За матеріалами: Біленька І. С. “Як допомогти дитині в навчанні” http://www.livingrosary.org.ua/family/items/jak-dopomogti-ditini-v-navchanni.html

 

ПОЕЗІЯ

Літо осені у вічі...

 

Літо осені у вічі синім вереснем глядить,

В сад рожеву айстру кличе і метеликом летить.

У ворота літа дзвонить юний вересень-школяр.

Золоте калини гроно осінь хилить на Буквар.

Літо, літо, тепле літо, де ти, літечко, поділось?

Пролетіло дуже швидко... Може, ти мені наснилось?

 

Ви лиш почнете путь до знань, в науку...

 

Ви лиш почнете путь до знань, в науку...

Ці перші кроки – ой які важкі!

Болить спина, і ручка тисне руку

У ці нелегкі перші місяці.

Та з вами вихователь, вчитель,

Від перших днів ведуть за руку вас,

Помилки виправляють, научають

Терпіння в нелегкий цей час.

За матеріалами, підготовленими В. В. Козіною

 

 

Говорять діти...

Оце так навіталася!

 

Іринка прийшла з дитячого садка й розповідає:

Мамо, вихователька казала, що ми повинні бути ввічливими.

Увесь вечір Іринка намагалася бути до всіх уважною, не забувала казати чарівні слова.

А другого дня її неначе підмінили.

Що з тобою, донечко? – питає мама. – Хіба ти забула про ввічливість?

А сьогодні нам вихователька нічого не казала, відповіла Іринка.

/В. Багірова/

 

Оце вчитель!


У перший день школи хлопці ідуть до школи.
– Олежику! Ти такий великий хлопець, а примушуєш маленького Петрика нести свій і твій портфелі.
– Це я його
вчу допомагати старшим!

 

І завтра теж...


Хлопчик вперше пішов у школу.
– Ну, і чому тебе, синку, навчили?
– Нічому, – зітхнув першокласник. – Веліли завтра знову прийти...

 

 

Розгадай...

* * *

Різних кольорів бувають,
Дерев'яний одяг мають.
Намалюють квітку, кішку,
Миколая, сани, шишку.

                                                        (Олівці)

* * *

Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати:
Вправно
шафу відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула.
                                                         (Осінь)


* * *
Чарівник прийшов у ліс,
Фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
стали жовтими листочки.
                                                          (Жовтень)

 

Розгадай...

* * *

Різних кольорів бувають,
Дерев'яний одяг мають.
Намалюють квітку, кішку,
Миколая, сани, шишку.

                                                        (Олівці)

* * *

Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати:
Вправно
шафу відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула.
                                                         (Осінь)


* * *
Чарівник прийшов у ліс,
Фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
стали жовтими листочки.
                                                          (Жовтень)