Епістолярні джерела Михайла Грушевського

У 140-ліття народження історика

Любомир Винар

Восени 2006 року в Україні, Америці та інших країнах відбудуться ювілейні конференції, присвячені відзначенню 140-ліття від дня народження Михайла Грушевського (1866–2006), найвидатнішого ук-раїнського історика, непереверше-ного організатора українського наукового життя і батька першої української держави у ХХ столітті – Української Народної Республіки. В Україні появляються видання, присвячені життю, діяльності і творчості Великого Українця. На окрему увагу заслуговує серійне видання Українського Історичного Товариства “Епістолярні джерела грушевськознаства”, в якому друкується листування Грушевського з його сучасниками і співробітниками. Це унікальні першоджерельні матеріали до історії української культури й інтелектуальної історії України кінця XIX – початку XX століття.

Наукове грушевськознавство як окрему дисципліну, що передбачає не лише вивчення різних аспектів діяльности та творчости М. Грушевського, а й всебічне дослідження його епохи, започатковано на сторінках журналу УІТ “Український Історик” у 1966 році – у 100-ліття народження Михайла Грушевського. В Україні під час комуністичної влади систематично фальсифікувалася діяльність М. Грушевського та його історична творчість. Совєтська влада і партійна комуністична історіографія вважала  вченого “ворогом українського народу” і головним “фальсифікатором історії України”. Саме тому в Україні у ці жорстокі часи нищення української національної культури не могли нормально досліджувати Добу Грушевського. У 1974 р. УІТ започаткувало серійне видання “Грушевськіана”, в якому до сьогодні видаються праці Грушевського та про нього, а від 1990-их років грушевськознавство розивається спільними силами істориків в Україні та діаспорі. Значною мірою до цього причетний журнал УІТ “Український Історик”, сім томів якого було присвячено постаті М. Грушевського, і в кожному числі є рубрика “Грушевськіана”.

У 1997 році УІТ у співпраці з Інститутом літератури ім. Тараса Шевченка НАН України започаткувало під редакцією історика і грушевськознавця д-ра Любомира Винара серійне видання “Епістоляр-ні джерела грушевськозавства”. До сьогодні появилося три томи листування, в яких опубліковано 1318 листів Грушевського і провідних будівничих української національної культури.

З нагоди 140-ліття М. Грушевського у 2006 році вийшов черговий третій том епістолярної спадщини, який містить листи І. Франка, І. Нечуя-Левицького, О. Кониського, І. Полюя, О. Єфремова, О. Кандиби (Олеся), О. Кобилянської та ін. Цей том включає відповіді на листи Грушевського, які було опубліковано у попередніх томах серії.

Найновіший том “Листування Михайла Грушевського” видало Українське Історичне Товариство, Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка і Центральний державний історичний архів України в Києві (Листування Михайла Грушевського. Київ; Львів; Нью-Йорк, 2006, 716 с.). Упорядниками цього тому були відомий гру-шевсько­знавець, старший науковий співробітник Інституту літератури НАН України, УІТ і УВАН у США Галина Бурлака і науковий співробітник Інституту української літератури Наталка Лисенко.

У “Вступному слові” Галина Бурлака аналізує листування М. Грушевського в контексті культурно-історичного процесу доби. Винятково важливими є листи Івана Франка, 150-ліття від дня народження якого відзначаємо цього року. Ф. Франко і М. Грушевський були найвидатнішими будівничими Нової України і Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Без дослідження цих унікальних матеріалів було б майже неможливо писати історію українських наукових установ і розвитку української культури. На окрему увагу заслуговують листи Олександра Кониського (100 листів), Сергія Єфремова (60 листів), Олександра Кандиби (Олеся) (60 листів), Василя Доманицького (116 листів), Ольги Кобилянської (20 листів) й інших діячів, в яких розглядаються окремі аспекти діяльности і творчости Грушевського.

Не підлягає сумніву, що це унікальне видання історичних джерел є гідним тривалим від-значенням 140-ліття народження Великого Українця. Вже готуються наступні томи “Епістолярних джерел грушевськознавства”, які включають листування Михайла Грушевського з братом Олександром, М. Возняком, М. Павликом, Є. Чикаленком, О. Барвінським, К. Левицьким, І. Крип’якевичем, І. Джиджорою та іншими науковцями і суспільно-громадськими діячами. Наступний том “Листування” появиться в 2007 році у співпраці з Науковою бібліотекою ім. Василя Стефаника НАН України у Львові. УІТ, яке порівняно з іншими науковими установами має незадовільну фінансову базу, спромоглося на видання цієї унікальної серії історичних джерел до модерної історії України, що зробило вагомий внесок у розвиток української науки